Постанова

від 22.09.2022 по справі 826/11013/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 826/11013/16

адміністративне провадження № К/990/3926/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 (суддя Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 (судді: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), Грибан І.О., Сорочко Є.О.) у справі №826/11013/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКИН Київ ЛТД» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АКИН Київ ЛТД» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2016 №1392615147, №1402615147, №1412615147.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, позов Товариства задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства, суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

3. Постановою Верховного Суду від 14.08.2018 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу № 826/11013/16 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Підставною для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд слугувало неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норми процесуального права, а саме суди попередніх інстанцій повною мірою не встановили наявність або відсутність обставин, які обумовлюють застосування норм пункту 86.9 статті 86, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та можливість використання акту перевірки проведеної в межах кримінального провадження для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові оскаржувані повідомлення-рішення.

Суди дійшли висновку, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення в порушення вимог пункту 36 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки на момент їх прийняття в межах кримінального провадження не було обвинувального вироку суду або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, що набрали законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.06.2016 р. №104/26-15-14-07-01/33746521, оформленого за результатами проведеної на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позапланової виїзної перевірки Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 01.03.2016.

Під час перевірки було виявлено порушення позивачем вимог ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.2, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 331823 грн, завищено від`ємне значення фінансового результату (збиток) за 2015 рік на загальну суму 23400 грн та знижено суму податку на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 379256 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами не мали реального характеру, зокрема, до перевірки не надано первинних документів що підтверджують транспортування продукції. Також, враховано інформацію по контрагентах, зокрема, протоколи допиту осіб, які значяться керівниками контрагентів, щодо відсутності будь-якого відношення до діяльності вказаних підприємств.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.07.2016:

- №1392615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 372169,50 грн (за податковим зобов`язанням - 331823,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями - 40346,50 грн);

- №1402615147, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23400 грн;

- №1412615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 474070,00 грн (за податковими зобов`язаннями - 379256,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 94814,00 грн).

Вказана перевірка, висновки якої слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, була проведена, зокрема згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А. від 11.03.2016 у справі №757/10555/16-к, про призначення перевірки ТОВ «Акин Київ ЛТД», яка постановлена в межах матеріалів кримінального провадження від 09.10.2015 №22015101110000121

Судами встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А. від 11 березня 2016 року у справі №757/10555/16-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/56393104), постановлена за результатами розгляду клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Трембача А.О., погодженого з прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О., про надання дозволу на проведення документальних позапланових виїзних перевірок підприємств на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 01.03.2016, проведення якої доручено співробітникам структурних підрозділів ДФС України у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Також судами встановлено, що відповідно до листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 03.12.2018 №51/12-СУ/1248, кримінальне провадження №22015101110000121 внесено до ЄРДР 13.07.2015 і станом на 31.01.2017 не було завершено, а з його матеріалів було виділено ще одне кримінальне провадження №22017101110000019 матеріали якого передано до Київської місцевої прокуратури №2.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди не врахували відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 826/15653/15, від 28.02.2019 у справі № 826/10838/15, від 23.04.2019 у справі № 826/8336/15.

Зокрема, відповідач вказує, що всупереч висновкам Верховного Суду у вказаних справах судами не враховано, що обмеження у прийнятті податкових повідомлень - рішень, передбачені пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, стосуються виключно платника податків, відносно посадових осіб якого розслідується кримінальне правопорушення. Враховуючи, що кримінальне провадження, в межах якого проводилась перевірка, стосується не позивача, відповідно відсутні обмеження щодо прийняття податкових повідомлень - рішень відносно Товариства.

9. Позивач не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановлені пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Суди встановили, що саме на цій підставі проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства (відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2016 у справі №757/10555/16-к).

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 1 вересня 2015 року) у разі, якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Відповідно до підпункту 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 1 вересня 2015 року) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

17 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі - Закон № 655-VIII). Вказаним Законом, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, виключено підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 та пункт 86.9 Податкового кодексу України.

Цим же Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 36 такого змісту: «у разі, якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом № 655-VIII і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили».

Отже, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, яка проводилась на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, є отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), однак, лише у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом № 655-VIII, тобто до 1 вересня 2015 року.

Якщо ж перевірка призначена та проведена в межах кримінального провадження, порушеного після 1 вересня 2015 року, то застереження, встановлені пунктом 36 підрозділу розділу XX «Перехідні положення», на такі правовідносини не розповсюджуються. У свою чергу, запровадження податковим органом загального порядку прийняття податкових повідомлень-рішень після вказаної дати (01.09.2015) зумовлює необхідність оцінки доказів у справі без врахування результатів кримінального провадження, в межах якого призначена та проведена перевірка.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №826/7428/16 від 10.04.2020 у справі №816/2268/16, від 11.02.2021 у справі №804/9151/16.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що податкова перевірка позивача здійснена в межах кримінального провадження №22015101110000121, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 13.07.2015, і на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судові рішення (обвинувальний вирок, постанова про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами), які б набрали законної сили в межах вказаного кримінального провадження були відсутні.

Таким чином, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що відсутність судових рішень в кримінальному провадженню, в межах якого проведено перевірку позивача, перешкоджає прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання таких протиправними та їх скасування.

Посилання контролюючого органу на відсутність перешкод для прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки, положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України поширюється тільки на платника податків відносно якого розслідується кримінальне правопорушення в межах якого було проведено перевірку, суд апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилив, з чим погоджується і суд касаційної інстанції, оскільки положення пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, як на час призначення та проведення перевірки позивача, так і на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був виключений, у зв`язку з прийняттям Закону України №655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків".

Таким чином, положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України втратили чинність з 01.09.2015 та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин 2016 року.

Щодо посилань контролюючого органу на неврахування судами при прийнятті рішень висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах №826/15653/15, №826/10838/15, №826/8336/15 в частині застосування пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що у всіх вищевказаних справах судові рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи, зокрема, правовідносини щодо призначення, проведення перевірок та прийняття рішень за їх наслідками стосувались періодів до 01.09.2015, тобто до дати набрання чинності Закону №655-VIII, яким виключено пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, а тому, викладені в таких судових рішеннях висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 слід залишити без задоволення.

12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі № 826/11013/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова