Рішення

від 23.09.2022 по справі 280/873/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року Справа № 280/873/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Духневича О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

18.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 3 рішення № 59 чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання відповідача від 30.07.2021 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу;

- зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача від 26.04.2021 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, площею 2.000 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на звернення до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, площею 2.000 га, відповідач прийняв рішення, яким відмовив у наданні дозволу, оскільки вказана земельна ділянка буде проінвентаризована відповідачем для подальшого резервування для громадських пасовищ.

Таке рішення відповідача позивач вважає протиправним, тому звернувся до суду з вказаними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 24.01.2022 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

24.02.2022 адресу суду надійшли пояснення відповідача, в яких відповідач заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що приймаючи рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, Приморська міська рада Бердянського району Запорізької області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, оскільки таке рішення було прийняте в межах громади для використання в подальшому земельної ділянки під пасовище. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.

Відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду, у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю і безпеці відвідувачів суду, працівників суду та суддів, тимчасово виконуючим обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду був виданий 28.02.2022 наказ № 11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного в умовах воєнного стану», який був продовжений наказами від 09.03.2022 № 12, від 11.03.2022 № 13, від 18.03.2022 № 14, від 25.03.2022 № 15, від 01.04.2022№ 16, від 08.04.2022 № 17, від 15.04.2022 № 18, від 22.04.2022 № 21, від 29.04.2022 № 22, яким з розгляду були зняті всі адміністративні справи, призначені до розгляду з 01.03.2022 до 06.05.2022 включно.

Розгляд адміністративних справ в Запорізькому окружному адміністративному суді з 10.05.2022 відновлено.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

26.04.2021 позивач звернулась до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007.

Рішенням чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (заявники: гр. України ОСОБА_2 с. Лозуватка, за межами населеного пункту; гр. України ОСОБА_3 с. Лозуватка, за межами населеного пункту; гр. України ОСОБА_1 с. Лозуватка, за межами населеного пункту)» від 30 липня 2021 року № 59 відповідач відмовив позивачу у наданні такого дозволу, із зазначенням підстави для відмови рішення № 53 від 30.07.2021 року «Про розроблення технічної документації із землеустрою (замовник, власник: Приморська міська рада Бердянського району Запорізької області)», згідно пункту 3 якого дану земельну ділянку буде інвентаризовано для подальшого резервування для громадських пасовищ.

Позивач, вважаючи, що її права порушені, звернулась з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини 1статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено вище, позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007 та додала до заяви необхідну документацію.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 в справі №545/808/17.

Крім того, зі змісту зазначених норм слідує, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, повинен прийняти вмотивоване рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі № 826/8844/16.

Суд встановив, що рішенням чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 30 липня 2021 року № 59 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007, у зв`язку із необхідністю інвентаризації вказаної земельної ділянки для її подальшого резервування для громадських пасовищ.

Вказане рішення відповідача у відмові в надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку суду, не відповідає вимогам закону, яким передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування п. 3 рішення № 59 чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання відповідача від 30.07.2021 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 26 квітня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, площею 2.000 га, з метою передачі у приватну власність та прийняти одне з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

У постанові від 28.05.2020 у справі № 819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він не надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, відповідач повинен здійснити перевірку відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки з урахуванням дотримання замовником вимог законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, після чого прийняти рішення.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою із прийняттям відповідного рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2018 по справі №804/1469/17 та від 29.01.2019 по справі №824/332/17-а.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 КАС України).

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (72102, Запорізька область, Бердянський район, м. Приморськ, вул. Центральна, буд. 7, код ЄДРПОУ 20485360) задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати п. 3 рішення № 59 чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 30.07.2021 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

Зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26 квітня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, площею 2.000 га, з метою передачі у приватну власність та прийняти одне з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.09.2022.

СуддяО.С. Духневич