Рішення

від 22.09.2022 по справі 904/2463/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2022м. ДніпроСправа № 904/2463/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (м. Київ)

до Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 від 27.04.2021 у загальному розмірі 98 209 грн. 89 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" (далі - відповідач) заборгованість за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 від 27.04.2021 у загальному розмірі 98 209 грн. 89 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 74 471 грн. 22 коп. - основний борг;

- 8 728 грн. 44 коп. - пеня;

- 13 577 грн. 93 коп. - інфляційні втрати;

- 1 432 грн. 30 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 від 27.04.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем природний газ у листопаді 2021 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 74 471 грн. 22 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 6.2.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 26.12.2021 по 25.06.2022 в сумі 8 728 грн. 44 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня по липень 2022 року у сумі 13 577 грн. 93 коп., а також 3% річних за період прострочення з 26.12.2021 по 16.08.2022 у сумі 1 432 грн. 30 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 18.08.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 21.02.2022 по теперішній час, ухвала суду від 18.08.2022 не була відправлена учасникам даної справи засобами поштового зв'язку.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд відзначає, що з тексту спірного договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 від 27.04.2021 та додаткової угоди № 5 до нього від 30.09.2021, судом було з'ясовано, що електронною поштою відповідача є mjskujnii@gmail.com (а.с. 10, 13), на яку і була направлена ухвала суду від 18.08.2022 відповідачу.

При цьому, суд розцінює електронну пошту відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" - mjskujnii@gmail.com, як офіційну, оскільки вона зазначена у реквізитах договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 від 27.04.2021 та додаткової угоди № 5 до нього від 30.09.2021, підписаних відповідачем; тим більше вказаний договір та додаткова угода до нього підписані 27.04.2021 та 30.09.2021, що свідчить про актуальність даної електронної пошти станом на теперішній час.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 18.08.2022 була доставлена на електронну пошту відповідача - mjskujnii@gmail.com - 18.08.2022 (а.с. 28).

Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 18.08.2022 отримав ухвалу суду від 18.08.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідача.

Так, ухвалою суду від 18.08.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену вище дату вручення ухвали суду відповідачу (18.08.2022), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 02.09.2022.

Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий час (більше трьох тижнів), господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.

Однак, станом на 23.09.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору постачання природного газу, строк дії договору, умови поставки та оплати, факт поставки, загальна вартість поставленого природного газу, настання строку його оплати, допущення прострочення оплати, наявність правових підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 27.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - постачальник, позивач) та Обслуговуючим кооперативом "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 (далі - договір, а.с. 8-10), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

У пунктах 9.1., 9.2. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "ЙЕ Енергія" в інформаційній платформі оператора ГТС до 21.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором.

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (пункт 9.3. договору).

У пункті 9.14. договору сторони визначили, що договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому, сторони укладають додаткову угоду до договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природного газу.

Доказів розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 розділу ІІІ книги п'ятої Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 40 400 куб. м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено у додатку 1, що є невід'ємною частиною договору (пункти 1.2.,1.3. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору постачання газу здійснюється за умови наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу (підпункт 2.1.1. договору).

У пункті 2.3. договору встановлено, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднання до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також, з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно з узгодженим сторонами графіком до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.

У разі нерівномірного щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання. Споживач зобов'язаний до 10:00 год. дня, що передує дню, з якого змінюється плановий обсяг газу, надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу із зазначенням планових щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання.

У разі необхідності коригування обсягів планового споживання природного газу у газовій добі споживання, споживач зобов'язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 18:00 год. газової доби постачання природного газу. Заявка також має містити планові щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання.

Заявки надаються споживачем на електронну адресу постачальника Nataliya.Kovalova@egas.co.ua, з наступним направленням заявок у письмовому вигляді на адресу постачальника.

Не підлягають зміні обсяги газу, що вже фактично поставлені споживачу.

Умовами пункту 2.5. договору передбачено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (підпункт 2.5.1. договору);

- на підставі отриманих від споживача даних оператора ГТС постачальник протягом 3-х робочих днів готує та надає споживачу 2 примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні послуги", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (підпункт 2.5.2. договору);

- споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (підпункт 2.5.3. договору);

- у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання рішенням законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2-х календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника (підпункт 2.5.4. договору).

Розділом 3 договору встановлено ціну постачання природного газу.

Так, відповідно до пункту 3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Згідно з пунктом 3.2. договору ціна одного кубічного метру природного газу без урахування податку на додану вартість становить 8,29166667 грн., крім того, компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн.

Ціна одного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 8,42824267 грн.

Податок на додану вартість становить 1,68564853 грн.

Всього ціна одного мету кубічного природного газу становить 10,11389120 грн.

За умовами пункту 3.3. договору зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до договору.

У подальшому, додатковою угодою № 5 від 30.09.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 від 27.04.2021 (а.с. 13), згідно з пунктом 3.3. договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.10.2021, а саме:

- ціна одного кубічного метру природного газу без урахування податку на додану вартість становить 29,91666667 грн., крім того, компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн.;

- ціна одного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 30,05324267 грн.;

- податок на додану вартість становить 6,01064853 грн.;

- всього ціна одного мету кубічного природного газу становить 36,06389120 грн.

Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

При цьому, сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором (пункт 3.4. договору).

У пунктах 3.5., 3.6. договору визначено, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачем за договором.

Розділом 4 договору передбачений порядок та строки проведення розрахунків.

Так, у пункті 4.1. договору визначено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.

Відповідно до пункту 4.2. договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні, у наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 25-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду, споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в 5-денний строк після збільшення цього обсягу.

Згідно з пунктом 4.4. договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем у листопаді 2021 року було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 2 064,98 м3 на суму 74 471 грн. 22 коп., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №РГК81020843 від 30.11.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 від 27.04.2021 на суму 74 471 грн. 22 коп. (а.с. 14).

У відповідності до умов договору вказаний акт приймання-передачі природного газу був наданий відповідачу для підпису, проте, у зв'язку з неповерненням підписаного акту, позивач додатково направив його відповідачу разом з листом № 167-сл-1611-0522 від 31.05.2022 (а.с. 15-16), в якому просив відповідача у 2-х денний термін, з дати одержання акта приймання-передачі газу, підписати його, скріпити печаткою підприємства та повернути один примірник акту позивачу.

Проте, як зазначає позивач, вказаний акт приймання-передачі природного газу не було підписано та повернуто позивачу.

У той же час, умовами договору передбачено, що споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (підпункт 2.5.3. договору)

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2-х календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника (підпункт 2.5.4. договору).

Враховуючи те, що відповідач не повернув надісланий на адресу його місцезнаходження акт приймання-передачі газу, а також, не надав мотивованої відмови від підписання акту, відповідно до положень пункту 2.5.4. договору, останній вважається таким, що підписаний споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника (позивача) за договором поставити природний газ відповідає обов'язок споживача (відповідача) оплатити вартість вказаного газу.

Відповідно до підпункту 5.5.2. договору споживач зобов'язується, зокрема, оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

У пункті 4.2. договору сторони визначили, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні, у наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 25-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

В порушення умов договору, у встановлені в пункті 4.2. договору строки, відповідач спожитий у листопаді 2021 року природний газ не оплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 74 471 грн. 22 коп. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вказане, з огляду на положення пункту 4.2. договору, строк оплати спожитого у листопаді 2021 року природного газу за актом приймання-передачі природного газу № РГК81020843 від 30.11.2021 на суму 74 471 грн. 22 коп. є таким, що настав.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заперечень відповідача стосовно строку та якості поставленого у спірний період позивачем природного газу. Отже, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем у листопаді 2021 року природного газу на суму 74 471 грн. 22 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 74 471 грн. 22 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 6.2.1. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаного пункту договору, з урахуванням того, що позивачем його зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі, а відповідачем порушені, була нарахована пеня за період прострочення з 26.12.2021 по 25.06.2022 в сумі 8 728 грн. 44 коп., яку позивач просив стягнути відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку (а.с. 2).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 8 728 грн. 44 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати газу у строки, визначені умовами договору, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня по липень 2022 року у сумі 13 577 грн. 93 коп.

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат, наведений у позовній заяві (а.с.2, на звороті), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 13 577 грн. 93 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого газу, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України також були також розраховані та заявлені до стягнення 3% річних за період прострочення з 26.12.2021 по 16.08.2022 у сумі 1 432 грн. 30 коп., які він просив стягнути з відповідача відповідно до здійсненого у позовній заяві розрахунку (а.с.2, на звороті).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок 3% річних здійснений позивачем у позовній заяві, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1 432 грн. 30 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" до Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР167-490-21 від 27.04.2021 у загальному розмірі 98 209 грн. 89 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" (49000, м. Дніпро, вулиця Караваєва, будинок 31, нежитлове приміщення 72; ідентифікаційний код 36365665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (01010, м. Київ, вулиця Московська, будинок 32/2; ідентифікаційний код 38863790) - 74 471 грн. 22 коп. основного боргу, 8 728 грн. 44 коп. - пені, 13 577 грн. 93 коп. - інфляційних втрат, 1 432 грн. 30 коп. - 3% річних та 2 481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення складений та підписаний 23.09.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко