Справа №760/11642/22
2-з/760/524/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Усатової І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 13 вересня 2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
19.09.2022 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно:
1. колісний транспортний засіб марки HONDA модель CB650R, рік випуску 2020, колір graphite black, VIN № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 31 М від 25 лютого 2020 року,
2. колісний транспортний засіб марки HONDA модель CBR300, рік випуску 2016, колір Nitric Orange, VIN № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 121 М від 11 липня 2018 року,
3. колісний транспортний засіб марки Mercedes-Benz модель GLE 250d, рік випуску 2018, VIN НОМЕР_3 и належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля 0852600618 від 30 листопада 2018 року,
4. двокімнатну квартиру загальною площею 51,5 кв. м., житловою площею 29,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 згідно Витягу про реєстрацію прав, номер витягу 30495967 від 04.07.2011 року, реєстраційний номер 33949472, виданий Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна,
5. майнові (корпоративні) права на ТОВ «АВТ СІСТЕМС», код в ЄДРПОУ 43838215 в розмірі 100 % статутного капіталу,
6. трикімнатну квартиру загальною площею 112,6 кв. м., житловою площею 60,1 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 34728196, дата та час формування 11.03.2015 12:09:10, наданий Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві, номер запису про право власності 8997609.
В обґрунтування заяви зазначає, що предметом спору у даній справі є визначення прав на спільне сумісне майно та його поділ.
З усього спільного сумісного майна, яке наведеного у переліку до позовної заяви відповідач є титульним власником:
1. Колісного транспортного засобу марки HONDA модель CB650R, рік випуску 2020, колір graphite black, VIN № НОМЕР_1 , ринкова вартість якого становить 233 000 грн..
2. Колісного транспортного засобу марки HONDA модель CBR300, рік випуску 2016, колір Nitric Orange, VIN № НОМЕР_2 ринкова вартість якого становить 144 000 грн..
3. Колісного транспортного засобу марки Mercedes-Benz модель GLE 250d, рік випуску 2018, VIN НОМЕР_4 ринкова вартість якого становить 1 576 000 грн..
4. Двокімнатної квартири загальною площею 51,5 кв. м., житловою площею 29,0 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ринкова вартість якої становить 2 320 600 грн..
5. Майнових (корпоративних) прав на ТОВ «АВТ СІСТЕМС», код в ЄДРПОУ 43838215 в розмірі 100% статутного капіталу ринкова вартість яких становить 5 086 000 грн..
6. Трикімнатної квартири загальною площею 112,6 кв. м., житловою площею 60,1 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ринкова вартість якої становить 10 265 000 грн.
Зазначає, що загальна вартість спірного майна належного вiдповiдачу становить 19 624 600 грн..
Однак, відповідачем, на момент звернення до суду без відома та згоди позивача вже здійснено відчуження спільного майна, а саме готівкових коштів в розмірі 130 000 доларів США, які відповідач витратив на власний розсуд, що ним навіть і не заперечується та підтверджується перепискою у месенджерi.
Вказує, що з урахуванням того, що іноземна валюта, як частина спільного сумісного майна, у вигляді готівкових коштів в розмірі 130 000 доларів США вже повністю витрачена без згоди позивача, звертається до суду з заявою про забезпечення позову відносно решти майна, яке є власністю відповідача. Так, з огляду на викладене вище, вважає, що є обгрунтовані, достатнi та документально підтверджені підстави вважати, що майнові права, які належать вiдповiдачу на: два колісних транспортні засоби марки HONDA, один колісний транспортний засіб марки Mercedes-Benz, двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , майнові (корпоративні) права на ТОВ «ABT CICTЕМС», трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , можуть бути відчуженими на користь третіх осіб, як це вже було зроблено вiдповiдачем з готівковими грошовими коштами в розмiрi 130 000 доларів США, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, просить задовольнити заяву та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначене майно.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо:
- необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, предметом спору по даній справі є визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Звертаючись до суду з заявою про забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, позивач посилається на те, що частина спірного майна, у вигляді готівкових коштів в розмірі 130 000 доларів США вже повністю витрачена без згоди позивача, а тому невжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, позивач не додає до заяви про забезпеченню позову жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.
Таким чином, позивачем не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З урахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів викладених в заяві про забезпечення позову щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи та матеріали не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.А. Усатова
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2022 |
Оприлюднено | 27.09.2022 |
Номер документу | 106414069 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Усатова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні