Ухвала

від 23.09.2022 по справі 289/1620/22

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1620/22

Номер провадження 1-кс/289/239/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2022 м.Радомишль

Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радомишлі клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , про спеціальну конфіскацію майна у кримінальному провадженні № 12016060280000147 від 11 березня 2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВВідділення поліції № 3 Житомирського РУП за погодженнямз прокуроромРадомишльського відділу Коростишівської окружноїпрокуратури звернувсядо слідчогосудді зклопотанням проспеціальну конфіскацію майна у кримінальному провадженні№ 12016060280000147 від 11 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України.

Зокрема зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11 березня 2016 року до чергової частини Радомишльського відділення поліції в Житомирській області надійшло повідомлення від інспектора патрульної поліції ОСОБА_4 про те, що 11 березня 2016 року, близько 13 години 40 хвилин на стаціонарному посту поліції в с.Кочерів Радомишльського району Житомирської області, за порушення правил дорожнього руху України, було зупинено автомобіль «Опель Комбо» білого кольору, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , у якому було помічено 4 поліпропіленові мішки з камінням схожим на бурштин вагою 67,605 кг.

Як пояснив ОСОБА_5 , дане каміння дісталося йому у спадок від покійного дядька ОСОБА_6 і яке він віз, як подарунок, до свого знайомого ОСОБА_7 жителя м.Київ.

11 березня 2016 року інформація по даному факту була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016060280000147 за ознаками злочину передбаченого ст.198 КК України та почато досудове розслідування.

Відповідно до висновку за результатами проведеної експертизи гемологічних об`єктів №37125-Ю від 08 серпня 2016 року вказане вище каміння, яке за зовнішніми ознаками схоже на каміння бурштину, являється дорогоцінним камінням органогенного утворення - бурштин у сировині (шаруватий, забруднений, пінистий), загальною вагою 65 кілограмів 157 грамів та оцінною вартістю 1433,46 доларів США.

Вилучене каміння бурштину, передано на тимчасове відповідальне зберігання до Державної установи «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України» згідно акту приймання посилок з цінностями №36-зб від 31 серпня 2016 року (чотири посилки: перша - 596-зб, вагою 14,99 кг брутто, друга - 597-зб, вагою 13,40 кг брутто, третя - 598-зб, вагою 18,09 кг брутто, четверта - 599 - зб, вагою 18,65 кг брутто, загальна вага чотирьох посилок складає 65,13 кг брутто).

В ході досудового розслідування законність походження вилученого каміння бурштину не доведено, встановити причетність ОСОБА_5 до вчинення ним злочину передбаченого ст.198 КК України, слідчим та оперативним шляхом, не представилося можливим.

31 серпня 2016 року прийнято рішення про закриття даного кримінального провадження № 12016060280000147 від 11 березня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ст.198 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

04 квітня 2017 року прокурором Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 було відновлено розслідування у кримінальному провадженні № 12016060260000147 від 11 березня 2016 року.

31 березня 2019 року начальником СВ Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_9 було прийнято повторне рішення про закриття кримінального провадження № 12016060280000147 від 11 березня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ст.198 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, в ході проведення досудового розслідування не представилось можливим встановити законного власника (володільця) зазначеного вище каміння бурштину, виявленого та вилученого під час проведення огляду у автомобілі ОСОБА_5 - «Опель Комбо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за вказаних вище обставин.

Протягом всього часу розслідування кримінального провадження, на адресу СВ Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області підтверджуючих документів про походження та належність вилученого каміння бурштину, ні від кого не надходило.

Разом з тим, до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, не надходили заяви, скарги, клопотання, інші звернення, щодо повернення вказаного вище каміння бурштину їх законному власнику (володільцю).

Як зазначено в клопотанні, враховуючі вищевикладені обставини, є достатні підстави вважати, що вилучене каміння бурштину, яке передано на тимчасове відповідальне зберігання до Державної установи «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України» згідно акту приймання посилок з цінностями №36-зб від 31 серпня 2016 року, є предметом кримінального правопорушення та підлягає спеціальній конфіскації, у зв`язку з чим існує необхідність у його зверненні у дохід держави.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання прокурор та слідчий до суду не з`явилися, причини неявки не повідомили, заяв чи клопотань не заявляли.

Дослідивши подане клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, а також матеріали кримінального провадження № 12016060280000147 від 11 березня 2016 рокуслідчий суддя встановив наступні обставини.

Стаття 96-1 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

2. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:

1) обвинувального вироку суду;

2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;

4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

3. У випадках, коли об`єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі:

1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.

Згідно статті 96-2 КК України Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

2. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

3. Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

4. Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

5. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стаття 100 КПК України передбачає, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

При цьому:

1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються;

3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;

4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;

5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються;

6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов`язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно.

7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

10. Під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання.

11. У разі якщо власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини дев`ятої цієї статті, був встановлений після застосування спеціальної конфіскації та не знав і не міг знати про їх незаконне використання, він має право вимагати повернення належного йому майна або коштів з державного бюджету, отриманих від реалізації такого майна.

12. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що 11 березня 2016 року до чергової частини Радомишльського відділення поліції в Житомирській області надійшло повідомлення про те, що близько 13 години 40 хвилин на стаціонарному посту поліції в с.Кочерів Радомишльського району Житомирської області, за порушення правил дорожнього руху України, було зупинено автомобіль «Опель Комбо» білого кольору, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , у якому було помічено 4 поліпропіленові мішки з камінням схожим на бурштин вагою 67,605 кг.

11 березня 2016 року інформація по даному факту була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016060280000147 за ознаками злочину передбаченого ст.198 КК України та почато досудове розслідування.

Відповідно до висновку за результатами проведеної експертизи гемологічних об`єктів №37125-Ю від 08 серпня 2016 року вилучене каміння, являється дорогоцінним камінням органогенного утворення - бурштин у сировині (шаруватий, забруднений, пінистий), загальною вагою 65 кілограмів 157 грамів та оцінною вартістю 1433,46 доларів США.

Вилучене каміння бурштину, передано на тимчасове відповідальне зберігання до Державної установи «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України» згідно акту приймання посилок з цінностями №36-зб від 31 серпня 2016 року.

31 серпня 2016 року слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12016060280000147 від 11 березня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ст.198 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

04 квітня 2017 року прокурором Коростишівської місцевої прокуратури постанова про закриття кримінального провадження скасована та відновлено розслідування у кримінальному провадженні № 12016060260000147 від 11 березня 2016 року.

31 березня 2019 року без жодного виконання письмових вказівок наданих слідчим управлінням ГУ НП у Житомирській області, начальником СВ Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області було прийнято повторне рішення про закриття кримінального провадження № 12016060280000147 від 11 березня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ст.198 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вказана постанова про закриття кримінального провадження № 12016060280000147 не скасовувалась і на даний час є чинною.

Слідчий, який приймав процесуальне рішення про закриття кримінального провадження № 12016060280000147 від 11 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України в мотивувальній частині постанови підставою для закриття визначив наступні обставини, дослівно:

«Під час проведення подальшого розслідування достатніх даних,про те,що ОСОБА_5 отримав бурштинзлочинним шляхомотримано небуло, а тому в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину передбачений ст.198 КК України».

Такий висновок слідчого свідчить про те, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем і відповідно має право на повернення вилученого майна у відповідності до ч.4 статті 96-1 КК України.

В той же час, правова підстава для закриття кримінального правопорушення на підставі п.2ч.1ст.284КПК України застосовується у випадках,коли встановлено, що подія, з приводу якої проводиться розслідування,мала місце,була результатом діянь певної особи, проте це діяння не є кримінальним правопорушенням внаслідок: а) відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення(об`єкта, суб`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторін); б) непричетності особи до кримінального правопорушення.

Тобто, закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України можливе лишещодо конкретної особиза умови, що в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, але наявна подія кримінального правопорушення. В такому випадку, слідчий повинен продовжувати досудове розслідування кримінального провадження до моменту встановлення осіб, причетних до його вчинення, або прийняти рішення про закриття кримінального провадження та вирішити питання щодо речових доказів по справі.

Натомість у своєму клопотанні слідчий ОСОБА_3 зазначає, що (дослівно):

«Таким чином, в ході проведення досудового розслідування не представилось можливим встановити законного власника (володільця) зазначеного вище каміння бурштину, виявленого та вилученого під час проведення огляду у автомобілі ОСОБА_5 - «Опель Комбо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за вказаних вище обставин».

Вказаних висновків постанова від 31.03.2019 року про закриття кримінального провадження № 12016060280000147 від 11 березня 2016 року щодо ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України не містить і є надуманими поза межами процесуальних дій, після закриття кримінального провадження, оскільки будь-якого іншого процесуального рішення по справі не приймалось.

Твердження слідчого про те, що до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, не надходили заяви, скарги, клопотання, інші звернення, щодо повернення вказаного вище каміння бурштину їх законному власнику (володільцю), не заслуговують на увагу.

Так, у відповідності до ч.6 ст.284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.

В той же час, матеріали кримінального провадження не містять жодного повідомлення, квитанції про поштове відправлення, або іншого доказу про вручення копії постанови про закриття кримінального провадження ОСОБА_5 чи іншим заінтересованим особам.

А відтак, даючи оцінку сукупності обставин, установлених при розгляді даного клопотання, слідчий суддя вважає клопотання необґрунтованим та не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись статтею 100, 171-174,284 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області СВ ОСОБА_3 про спеціальну конфіскацію майна у кримінальному провадженні № 12016060280000147 від 11 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1