Рішення

від 20.09.2022 по справі 548/1265/22

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1265/22

Провадження № 2/548/518/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2022 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Листопад В.Л.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що він ОСОБА_1 був членом Колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» на території колишньої Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області. Відповідно до Технічної документації з паювання земель, переданих у колективну власність КСП «Ленінський шлях» Хорольського району Полтавської області ОСОБА_1 включений до списку осіб, які працюють в КСП, а також пенсіонерів, які раніше працювали в сільському господарстві і проживають в сільській місцевості Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, затвердженого загальними зборами членів КСП «Ленінський шлях» від 10.12.1996 року, протокол № 15 під № 560. Паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя - рілля та сіножаті, що підтверджується копією листа Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 31-16-0.163-2024/15-22 від 01.08.2022 року.

10.01.2006 року на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації від 04.10.2004 року № 353 позивачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ № 155500, площею 2,40 га, кадастровий номер 5324881200:00:001:0083, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Даний державний акт виданий на сільськогосподарські угіддя - ріллю.

У позивача залишаються неоформленими сільськогосподарські угіддя - сіножаті, які входять до складу земельної частки (паю), право на який позивач має відповідно до Списку осіб, які працюють в КСП, а також пенсіонерів, які раніше працювали в сільському господарстві і проживають в сільській місцевості Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, затвердженого загальними зборами членів КСП «Ленінський шлях» від 10.12.1996 року, протокол № 15 під № 560.

22.08.2022 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 був членом Колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» на території колишньої Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області. Відповідно до Технічної документації з паювання земель, переданих у колективну власність КСП «Ленінський шлях» Хорольського району Полтавської області ОСОБА_1 включений до списку осіб, які працюють в КСП, а також пенсіонерів, які раніше працювали в сільському господарстві і проживають в сільській місцевості Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, затвердженого загальними зборами членів КСП «Ленінський шлях» від 10.12.1996 року, протокол № 15 під № 560. Паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя - рілля та сіножаті, що підтверджується копією листа Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 31-16-0.163-2024/15-22 від 01.08.2022 року.

10.01.2006 року на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації від 04.10.2004 року № 353 позивачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ № 155500, площею 2,40 га, кадастровий номер 5324881200:00:001:0083, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Даний державний акт виданий на сільськогосподарські угіддя - ріллю.

У позивача залишаються неоформленими сільськогосподарські угіддя - сіножаті, які входять до складу земельної частки (паю), право на який позивач має відповідно до Списку осіб, які працюють в КСП, а також пенсіонерів, які раніше працювали в сільському господарстві і проживають в сільській місцевості Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, затвердженого загальними зборами членів КСП «Ленінський шлях» від 10.12.1996 року, протокол № 15 під № 560.

Відсутність сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я позивача ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04.07.2022 №-16-0.163-1702/15-22 унеможливлює оформлення за ним права на земельну частку пай (сіножаті) у досудовому порядку.

Відповідно до листа Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 31-16-0.163-2024/15-22 від 01.08.2022 року по КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради, згідно схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель КСП, станом на 01.01.2022, розмір земельної частки (паю) сіножатей становить 0,27 га умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) з урахуванням коефіцієнтів індексації складає - 1117,56 грн (одна тисяча сто сімнадцять гривень 56 копійок).

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Враховуючи той факт, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» № 2498-VIII ( 2498-19 ) від 10.07.2018 було внесено зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» шляхом викладення цього закону у новій редакції. Зазначені зміни набирають чинності з 01.01.2019. Відповідно до ст.13 даного закону нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради будуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки. Тобто всі повноваження райдержадміністрації щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками, розташованими за межами населених пунктів, переходять до повноважень сільських, селищних, міських рад. Тому належним відповідачем у даній справі є Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, яка є правонаступником Вишняківської сільської ради (код ЄДРПОУ 22535463) та Хорольської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04057267) в частині прав та обов`язків щодо розпорядження спірною невитребуваною земельною ділянкою (паєм).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч.1 ст.142 ЦПК України передбачено, що визнання позову Відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: с. Демина Балка Лубенського району Полтавської області) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( адреса знаходження : вул. 1 Травня,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22528612) про визнання права власності на земельну ділянку- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право на земельну ділянку сіножатей площею 0,27 га в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області), право на яку у нього виникло на підставі Технічної документації з паювання земель, переданих у колективну власність КСП «Ленінський шлях» Хорольського району Полтавської області відповідно до якої ОСОБА_1 включений до списку осіб, які працюють в КСП, а також пенсіонерів, які раніше працювали в сільському господарстві і проживають в сільській місцевості Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, затвердженого загальними зборами членів КСП «Ленінський шлях» від 10.12.1996 року, протокол № 15 під № 560.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканцю : с. Демина Балка Лубенського району Полтавської області з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 17.08.2022 року за квитанцією № 0.0.2643967954.1 в сумі 992,40 грн., тобто в розмірі 496,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20.09.2022 року.

Суддя : О.В. Коновод