Рішення

від 26.09.2022 по справі 904/2050/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2022м. ДніпроСправа № 904/2050/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кам`янське)

до Комунального закладу "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №21 "Струмочок" Кам`янської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кам`янське)

про стягнення заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось з позовом до Комунального закладу "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 21 "Струмочок" КМР про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії №101т/21/1 від 26.04.2021 в розмірі 238029,01грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання теплової енергії №101т/21/1 від 26.04.2021 в частині своєчасної та повної оплати за отриману від позивача теплову енергію.

Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 21.02.2022 по теперішній час, ухвала суду від 25.07.2022 не була відправлена учасникам даної справи засобами поштового зв`язку.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 25.07.2022 була доставлена до електронної скриньки відповідача strumo4ok21@gmail.com 25.07.2022.

Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 25.07.2022 отримав ухвалу суду від 25.07.2022, що підтверджується роздруківкою електронного листа, відправленого на офіційну електронну адресу відповідача (а.с. 27 том 1).

Також, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи телефонограмою, яку отримано директором відповідача 25.07.2022 (а.с. 25 том 1).

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи.

Слід відзначити, що в матеріалах справи міститься доказ направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками (а.с. 19-20 том 1).

Згідно з даними відстеження поштового відправлення на сайті АТ "Укрпошта" за трек-номером 5192505618313, вказана позовна заява з додатками отримана відповідачем 21.07.2022 (а.с. 28 том 1).

Зазначене також підтверджує обізнаність відповідача про звернення позивача до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 між Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі позивач, виконавець) та Комунальним закладом "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №21 "Струмочок" Кам`янської міської ради (далі відповідач, споживач) укладений договір про постачання теплової енергії №101т/21/1 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується поставити споживачеві теплову енергію (товар), в потрібних обсягах, а споживач зобов`язується прийняти і оплатити товар за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору найменування товару: код ДК 021-2015:09320000-8-Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія).

Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за теплову енергію, що обраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу теплової енергії, та обсягу спожитої теплової енергії (п. 4.1 договору).

Ціною (вартістю) теплової енергії, є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладання цього договору тариф за 1 Гкал становить 1646,72грн без ПДВ у т.ч. 1169,62грн виробництво; 473,10грн транспортування; 4,00грн постачання, складає 1976,06грн з ПДВ діє з 01.01.2021 (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої теплової енергії, здійснення розподілу обсягу спожитої теплової енергії на оплату отриманої теплової енергії виконавцю становить з першого по останній день календарного місяця, але не може перевищувати місяць.

Споживач здійснює оплату за цим договором на підставі рахунку-фактури та двостороннього акту про постачання теплової енергії щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту теплову енергію (п. 4.8 договору).

Двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує і один екземпляр повертає виконавцю в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності вмотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати (п.4.9 договору).

Згідно з п. 5.2 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія на будівлі/приміщення споживача безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску згідно адрес: вул. Звенигородська,35 по приладу обліку.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками до 31.12.2021 року, в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення (п. 10.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач в період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року включно поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується актами про постачання теплової енергії:

- №10-0001191 від 31.12.2021 на загальну суму 10760,16грн;

- №11-0001296 від 30.11.2021 на загальну суму 103275,97грн;

- №12-0001482 від 31.12.2021 на загальну суму 123992,88грн (а.с. 9, 11, 13 том 1).

Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлену теплову енергію, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 238029,01грн, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних зукладенням договору, встановлення факту постачання теплової енергії, встановлення факту невиконаннявідповідачем умов договору в частині оплатитеплової енергії та правомірностівимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, взяті на себе зобов`язання, не виконав, у зв`язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 238029,01грн.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначений сторонами у пункті 4.8 договору порядок розрахунків за поставлену теплову енергію, приймаючи до уваги отримання відповідачем актів та рахунків і не надання на них зауважень, господарський суд встановив, що строк оплати вказаних послуг є таким, що настав.

Крім того, суд зазначає, що на підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є юридичною особою, а відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Між тим, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб`єктів господарювання, що пов`язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.

Отже, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

При цьому, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.

Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання його зобов`язань за договором розподілу природного газу перед позивачем.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи викладене, відсутність фінансування (бюджетних коштів) не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 №910/123/17 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Протягом судового розгляду справи відповідачем не спростовано позовних вимог позивача та не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх договірних зобов`язань на суму 238029,01грн.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати спожитої теплової енергії на суму 238029,01грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 238029,01грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 3570,45грн платіжним дорученням №2174 від 13.07.2022 (а.с. 18 том 1).

З урахуванням ціни позову судовий збір становить 3570,44грн (238029,01 х 1,5% = 3570,44).

Надмірно сплачений позивачем судовий збір 0,01грн (3570,45 3570,44 = 0,01).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Станом на час ухвалення рішення у справі клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого ним судового збору до суду не надходило, що унеможливлює вирішення цього питання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3570,44грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Комунального закладу "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 21 "Струмочок" КМР про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії №101т/21/1 від 26.04.2021 в розмірі 238029,01грн, задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу "Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 21 "Струмочок" КМР (51935, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Звенигородська, буд. 35, ідентифікаційний код 20297261) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Заводська, буд. 2, ідентифікаційний код 00130820) 238029,01грн основна заборгованість, 3570,44грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 26.09.2022.

Суддя В.О. Татарчук