ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.09.2022Справа № 910/1547/22
За позовом Виконувача обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТЕХС"
до відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ"
за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"
про скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники:
від прокуратури - Костантинова І.В.,
від позивача - Друцька О.Г.,
від відповідача - 1 - не з`явились,
від відповідача - 2 - не з`явились,
від третьої особи - 1 - не з`явились,
від третьої особи - 2 - не з`явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Виконувач обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (далі - позивач, Київрада) з позовною заявою № 10.54-50-677ВИХ-22 від 02.02.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТЕХС" (далі - відповідач-1, ТОВ "ЕЛТЕХС"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - відповідач-2, ТОВ "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ") з вимогами про скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 позовну заяву залишено без руху, встановлено спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
10.02.2022 через відділ діловодства суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків, згідно якої на виконання вимог ухвали суду від 08.02.2022 подано позовну заяву з усунутими недоліками від 10.02.2022 № 10.51-50-894ВИХ-22 разом з доказами направлення її копії учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 прийнято позовну заяву Виконувача обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1547/22; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.06.2022 о 10:20 год.; залучено до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"; витребувано у відповідачів - 1, 2 належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких за ними проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м. по пр. Павла Тичини, 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000), у тому числі технічну документацію на вказаний об`єкт нерухомого майна, зокрема технічний паспорт (разом із експлікацією та характеристикою).
25.05.2022 через відділ діловодства суду від представника Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких третя особа-1 підтримала позовні вимоги прокурора в інтересах держави - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розгляд справи здійснювати без участі представника третьої особи.
26.05.2022 через відділ діловодства суду від представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" надійшла заява про проведення розгляду справи №910/1547/22 за відсутності третьої особи-2.
03.06.2022 через відділ діловодства суду від представника Київської міської ради надійшли пояснення у справі, відповідно до яких Київська міська рада в повному обсязі підтримала подану прокурором позовну заяву, заявлені позовні вимоги вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У підготовче засідання, призначене на 06.06.2022, з`явилися представники прокуратури та позивача.
Представники відповідачів - 1 та 2 у підготовче засідання 06.06.2022 не з`явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 не виконали, про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлялись шляхом направлення ухвали суду від 11.05.2022 на адресу місцезнаходження відповідачів - 1 та 2, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Треті особи - 1 та 2 у підготовче засідання 06.06.2022 не з`явились, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.
У підготовчому засіданні 06.06.2022 суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення позивача та третьої особи-1.
У підготовчому засіданні 06.06.2022 суд оголосив перерву до 21.06.2022 о 10:00 год.
У підготовче засідання, призначене на 21.06.2022, з`явилися представники прокуратури та позивача. Представники відповідачів - 1, 2 та третіх осіб - 1, 2 у підготовче засідання 21.06.2022 не з`явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 18.07.2022 о 09:40 год.
У підготовче засідання, призначене на 18.07.2022, з`явилися представники прокуратури та позивача. Представники відповідачів - 1, 2 та третіх осіб - 1, 2 у підготовче засідання 18.07.2022 не з`явились.
У підготовчому засіданні, призначеному на 18.07.2022 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.09.2022 о 10:20 год.
У судове засідання, призначене на 19.09.2022, з`явилися представники прокуратури та позивача. Представники відповідачів - 1, 2 та третіх осіб - 1, 2 у судове засідання 19.09.2022 не з`явились.
У судовому засіданні 19.09.2022 судом здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 19.09.2022 судом було заслухано вступне слово представників прокуратури, позивача.
Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Позивач підтримав позицію прокурора у повному обсязі.
Відповідачі-1, 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.
Позиція третьої особи-1 викладена у письмових поясненнях по справі (т. 1 а.с. 189-190).
Третя особа-2 правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористалась.
У судовому засіданні 19.09.2022 судом з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.
У судових дебатах представники прокуратури, позивача, виступили з промовами (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.09.2022 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з`ясувавши обставини справи, на які посилались учасники справи, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували відповідні обставини, суд
УСТАНОВИВ:
Виконувач обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (далі - позивач, Київрада) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТЕХС" (далі - відповідач-1, ТОВ "ЕЛТЕХС"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - відповідач-2, ТОВ "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ") з вимогами:
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (ЄДРПОУ 40891742) на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м. по проспекту Тичини Павла, будинок 6 у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000 (запис про право власності №16931489 від 17.10.2016, рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Агаркової Анни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №31895721 від 17.10.2016) (далі - Вимога - 1);
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТЕХС" (ЄДРПОУ 33240908) на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м. по проспекту Тичини Павла, будинок 6 у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000 (запис про право власності №16746506 від 05.10.2016, рішення приватного нотаріусу Київського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №31722480 від 05.10.2016), із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1046207180000 (далі - Вимога - 2).
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 124 Конституції України регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру":
- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);
- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).
За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):
- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).
У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в господарському суді) встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації (п. 6 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Між тим ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про часть прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін (постанова Верховного Суду від 02.10.2018 справі № 4/166 "Б").
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України прокурор в обґрунтування наявності у нього підстав для представництва інтересів держави у суді зазначив, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Київрада, яка, як розпорядник майна територіальної громади міста Києва та суб`єкт права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав. З урахуванням положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", Київрада реалізує свої повноваження через створені виконавчі органи - Київську місцеву державну адміністрацію, відповідні районні у місті Києві державні адміністрації, які підзвітні та підконтрольні Київраді, а також через комунальні підприємства з обслуговування житлового фонду відповідного району. Прокурор вказав, що незаконна державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за відповідачами стала можливою внаслідок тяганини уповноважених органів та несвоєчасного проведення державної реєстрації права комунальної власності на це майно (право власності на яке територіальна громада міста Києва набула не пізніше 27.12.2001, однак державна реєстрація за територіальною громадою міста Києва відбулась тільки 23.03.2017). До Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернулось КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" із заявою про злочин від 06.05.2021 №103/45-1934. У свою чергу, Дніпровська окружна прокуратура міста Києва листом від 12.08.2021 №10.54-50-3583ВИХ-20 звернулась до Київради із відповідним повідомленням про можливість ознайомитися із зібраними матеріалами кримінального провадження та звернутися самостійно із цивільним позовом про захист інтересів територіальної громади на спірний об`єкт нерухомого майна. Київрада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, протягом розумного строку не вжила дієвих заходів, направлених на відновлення прав територіальної громади на майно, з позовом до суду не звернулась, що, на думку прокурора, свідчить про неналежність виконання останньою своїх обов`язків та бездіяльність.
За наведених обставин, враховуючи нездійснення Київрадою (позивачем) захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду з відповідним позовом протягом розумного строку після отримання інформації про порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з даним позовом з метою захисту майнових інтересів держави в межах дискреційних повноважень.
Суд дійшов висновку, що прокурор, звертаючись з даним позовом в інтересах держави - територіальної громади міста Києва в особі Київради, належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прокурором дотримано встановлений ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок повідомлення Київради, в особі якої в інтересах держави він звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Аналогічні способи захисту визначено статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Частиною 1 статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Відповідну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 23.06.2020 у справі № 905/633/19, від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту передбачений законом та є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.
Прокурор в обгрунтування позовних вимог зазначив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься два записи про право власності на фактично один і той самий об`єкт нерухомого майна по проспекту Павла Тичини, 6 у Дніпровському районі міста Києва. Так, право власності на нежитлові приміщення №1-179 групи приміщень № 15 в літ. "А" загальною площею 3409,3 кв.м. по проспекту Павла Тичини, будинок № 6 у Дніпровському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220964680000) зареєстровано за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради (позивач). Разом з цим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "ЕЛТЕХС" (відповідач-1) та в подальшому за ТОВ "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ" зареєстрована нежитлова будівля (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м по пр. Павла Тичини, буд. 6 у м. Києві, яка фактично (з такими технічними показниками, з такою нумерацією - літера А1) не існує, а є частиною приміщень, що належать територіальній громаді міста Києва. Наявність вказаної реєстрації поряд з державною реєстрацією комунальної власності на фактично комунальні нежитлові приміщення №1-179 групи приміщень №215 в літ. «А» загальною площею 3409,3 кв.м. за цією ж адресою, порушує право дійсного власника цього майна - територіальної громади міста Києва, з метою поновлення якого прокурор в інтересах держави - територіальної громади міста Києва звернувся з даним позовом про скасування спірних державних реєстрацій.
Позивач у письмових поясненнях (т. 1 а.с. 199-204) підтримав позицію прокурора у повному обсязі. На твердження позивача, будь-яких рішень про відчуження чи припинення права власності територіальної громади міста Києва на нежитлові приміщення загальною площею 3409,3 кв.м по проспекту Тичини Павла, 6 у Дніпровському районі міста Києва Київської міською радою не приймалось, свідоцтво право власності ТОВ "ЕЛТЕХС" - Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видавалось, нежитлові приміщення по проспекту Павла Тичини, 6 в м. Києві на законних підставах не відчужувались та належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Позивач вказує, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за TOB "ЕЛТЕХС" та в подальшому за TOB «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» зареєстрована нежитлова будівля (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м на просп. Павла Тичини, буд. бум. Києві, яка фактично (з такими технічними показниками, з такою нумерацією - літера А1) не існує, а є частиною приміщень, що належать територіальній громаді столиці. Наявність вказаної реєстрації поряд з державною реєстрацією комунальної власності на зазначені нежитлові приміщення за цією ж адресою, на думку позивача, порушує право дійсного власника цього майна - територіальної громади міста Києва, для поновлення якого існує потреба у скасуванні спірних державних реєстрацій.
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача згідно наданих письмових пояснень (т. 1 а.с. 189-190) підтримала позовні вимоги прокурора у повному обсязі.
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача правом на надання пояснень щодо позову не скористалась.
Відповідачі-1, 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінивши подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, судом відзначає наступне.
Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 8 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та іх виконавчі органи.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 18 «Про столицю України - місто- герой Київ» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
За приписами частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст. 329 ЦК України).
За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.
Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції станом на 05.10.2016 - дату державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно за TOB «ЕЛТЕХС»), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 27 Закону (в редакції станом на 05.10.2016 - дату державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно за TOB "ЕЛТЕХС") встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.
Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16, від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18, від 11.06.2020 у справі № 910/10006/19.
За змістом абзацу першого пункту 20 Порядку, у разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об`єкта нерухомого майна або об`єднання об`єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що Рішеннями Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» (п. 827 таблиці 7 додатку 4 до рішення), від 26.12.2002 №220/380 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.12.01 №208/1642 та від 29.11.01 №151/1585» (п. 821 додатку 5 до рішення) та від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» (п. 615 таблиці 6 додатку 4 до рішення) затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, до якого було включено жилий будинок по проспекту Павла Тичини, 6 у Дніпровському районі міста Києва загальною площею 19 102,56 кв.м, у тому числі нежитлові приміщення площею 3 495,40 кв.м (а.с. 24-46 т. 1).
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1112 від 10.12.2010 «Про питання організації управління районами у місті Києві» зазначене нерухоме майно передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Дніпровська РДА, третя особа-1) (п. 515 таблиці 5 додатку 4 до розпорядження) (т. 1 а.с. 47-50).
Відповідно до п. 4.4 вищенаведеного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації здійснюють облік та закріплення майна на праві господарського відання (оперативного управління) за підприємствами, забезпечують проведення в установленому порядку інвентаризації, закріпленого за ними майна.
Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №61 від 13.02.2015 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 року №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» нежитлові приміщення площею 3 495,40 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 6 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», третя особа-2) (п. 184 додатку 2 до розпорядження).
За інформацією, наданою Департаментом комунального майна міста Києва листом від 12.05.2021 №062/01/09-2983 (т. 1 а.с. 76) у відповідь на лист Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 07.05.2021 № 10.54-50-1240вих21, вбачається, що приватизація об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 6 не проводилась.
За інформацією, наданою Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією листом від 21.05.2021 №103/4104/43/1 (т. 1 а.с. 85) у відповідь на лист Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 11.05.2021 № 10.54-50-1242вих21, вбачається при проведенні замірів площ нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 6, з метою виготовлення технічного паспорту, фахівцями Комунального підприємства було встановлено розбіжність площ між фактичною площею 3409,30 кв.м та переданою площею 3495,4 кв.м.
У зв`язку з цим, 23.03.2017 державним реєстратором Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузорою Анною Віталіївною зареєстровано право власності на нежитлові приміщення №1-179 групи приміщень №215 в літ. «А» загальною площею 3409,3 кв.м по проспекту Павла Тичини, будинок №6 у Дніпровському районі міста Києва за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220964680000), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 297429902 від 02.02.2022 - т. 1 а.с. 56-57).
За даними інвентаризаційної справи № 1592-18, заведеної у Комунальному підприємстві «Київське бюро технічної інвентаризації» (т. 1 а.с. 87-94), зокрема, поповерхових планів будівель та споруд, журналів обміру площ домоволодіння по пр. П. Тичини, будинок № 6 у Дніпровському районі міста Києва, нежитлові приміщення №1-179 групи приміщень № 215 в літ. «А» загальною площею 3409,3 кв.м по проспекту Павла Тичини, будинок № 6 у Дніпровському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220964680000), право власності на які зареєстровано за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради, складаються з:
приміщень з №1 по №89 поверху №І;
приміщень з №90 по №177 поверху №ІІ;
приміщень з №178 по №179 надбудови.
Вказані приміщення розташовані у нежитловій двоповерховій прибудові до житлового будинку № 6 літ. «А» по проспекту Павла Тичини та частково - на І та II поверхах цього житлового будинку.
Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.06.2021 №464 «Про деякі питання управління нежитловим фондом комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебуває у сфері управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» (т. 1 а.с. 53) нежитлові приміщення площею 3409,3 кв.м за адресою: м. Київ, просп. Павла Тичини, 6 включені до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які перебувають у сфері управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та перебувають у господарському віданні Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», які не пропонуються до приватизації як такі, що використовуються підприємством для отримання доходу і мають стратегічне значення для реалізації фінансового плану підприємства.
Станом на час звернення з даним позовом до суду, частина вказаних нежитлових приміщень передана в оренду згідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Так, листом від 21.05.2021 №103/4104/43/1 (т. 1 а.с. 85) Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що нею були здійснені заходи для проведення аукціону з надання в орендне користування частини (площею 1919,47 кв. м) нежитлового приміщення площею 3409,3 кв.м за адресою: м. Київ, просп. Павла Тичини, 6, наразі триває процедура підписання договору. На іншу частину вказаного нежитлового приміщення (площею 792,63 кв.м) укладено договір оренди від 20.08.2018.
Отже, власником об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень №1-179 групи приміщень №215 в літ. «А» загальною площею 3409,3 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, будинок 6, є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.
Водночас, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021102040000025 від 06.05.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння невідомими особами шахрайським шляхом нежитловими приміщеннями по проспекту Пала Тичини, 6 у місті Києві, було встановлено, що разом із державною реєстрацією права власності на нежитлові приміщення по проспекту Павла Тичини, будинок 6 у місті Києві за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220964680000) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існує ще одна державна реєстрація права власності на це ж саме майно.
Зокрема, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 56) вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною 05.10.2016 проведено реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000) за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕХС» (код ЄДРПОУ 33240908) (далі - ТОВ «ЕЛТЕХС», відповідач-1).
Підставою вказаної реєстрації зазначено свідоцтво про право власності б/н від 17.05.2012, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради №321-В від 14.05.2012.
У подальшому, 17.10.2016 право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Агарковою Анною Миколаївною за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 40891742) (далі - ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ», відповідач-2).
Підставою для такої державної реєстрації вказано: Протокол Загальних зборів учасників ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» №1 від 10.10.2016; Статут ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 11.10.2016; Акт приймання-передачі нерухомого майна №1 від 10.10.2016, підписаний Артемовим Дмитром Миколайовичем та директором ТОВ «ЕЛТЕХС» А.О. Малашенко.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що первинна (за ТОВ «ЕЛТЕХС») та подальша (за ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ») державні реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, будинок 6 проведені всупереч діючому законодавству України та порушують майнові права власника нежитлових приміщень за вказаною адресою - територіальної громади міста Києва, з огляду на таке.
Так, за даними інвентаризаційної справи № 1592-18, заведеної у Комунальному підприємстві «Київське бюро технічної інвентаризації» (т. 1 а.с. 87-94), зокрема, планів поверхів будівель та споруд, журналів обміру площ, домоволодіння по проспекту Павла Тичини, будинок № 6 у Дніпровському районі міста Києва складається з одного житлового багатоповерхового будинку з нежитловими приміщеннями та нежитлової двоповерхової прибудови (будівлі), що з`єднана з житловим будинком закритим переходом.
У нежитловій двоповерховій прибудові до житлового будинку та частково на І та II поверхах житлового будинку, розташовано нежитлові приміщення №1-179 групи приміщень №215 в літ. «А» загальною площею 3409,3 кв.м, право власності на які зареєстровано за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.
За інформацією, наданою Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 18.05.2021 № 062/14-6025 (И-2021) (т. 1 а.с. 95) у відповідь на запит Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, вбачається, що згідно з даними реєстрових книг КП КМР «КМ БТІ» по нежитловому фонду на проспекті Павла Тичини, 6 в м. Києва нерухоме майно на праві власності не реєструвалось; первинна технічна інвентаризація житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за вказаною адресою проводилась у грудні 1982 року, в подальшому проводились поточні інвентаризації будівлі в 1989 році і поточна інвентаризація нежитлової частини будівлі в 1995 році, остання поточна інвентаризація - 26.01.2017 на замовлення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» № 3840 (НЖ-2016) від 21.12.2016, інших звернень з приводу оформлення замовлень не було.
Отже, інші будівлі (у тому числі нежитлові) по проспекту Павла Тичини, 6 у м. Києві Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації» не інвентаризувались.
Факт відсутності інших будівель (зокрема, нежитлових) по проспекту Павла Тичини, 6 у м. Києві (крім тих, що перебувають у комунальній власності) підтверджується листами Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.08.2021 №103/6988/35/6, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» від 31.08.2021 № 103/45-3904, Актом обстеження від 14.05.2021, складеним представниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», Протоколом огляду місця події від 19.08.2021, проведеним в межах кримінального провадження №42021102040000025 від 06.05.2021, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 86, 108-115, 116, 119).
Крім того, листом від 01.09.2021 № 10/26-7/0109/09 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві підтвердив, що ним не видавались та не реєструвались документи, що надають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 6. Листом від 27.08.2021 №073-7430 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підтвердив, що ним не видавались та не реєструвались документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єктів будівництва за вказаною адресою (т. 1 а.с. 117, 118).
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021102040000025 від 06.05.2021 встановлено факт спроби незаконного відчуження спірного майна, зареєстрованого за відповідачами.
Так, відповідно до протоколу допиту свідка від 25.11.2021, допитаний під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021102040000025 від 06.05.2021 (т. 1 а.с. 64-64), свідок пояснив, що приблизно в кінці 2020 року - початку поточного року на сайтах оголошень побачив оголошення про продаж будівлі по пр. Тичини, 6 в м. Києві. При зустрічі ріелтор показав будівлю тільки ззовні, в середину не пустив, оскільки не мав ключів, показав лише копію технічного паспорту та інші документи, згодом вислав їх свідку із месенджерів. У подальшому, свідком було з`ясовано, що вказана будівля є комунальною власністю, у зв`язку з чим він звернувся до Дніпровської РДА з проханням надати це приміщення в оренду для медичного центру.
З наданої ріелтором свідкові технічної документації (зокрема, плану поверхів будинку, характеристики будинку, допоміжних будівель та споруд, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та технічного паспорту, виготовленого на замовлення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», вбачається, що приватними невстановленими особами фактично зареєстровано як нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м по проспекту Павла Тичини, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000) право власності на частину нежитлових приміщень №1-179 групи приміщень №215 в літ. «А» загальною площею 3409,3 кв.м по проспекту Павла Тичини, будинок № 6 у Дніпровському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220964680000), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Отже, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за TOB «ЕЛТЕХС» та в подальшому за TOB «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» зареєстровано право власності на нежитлову будівля (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м по пр. Павла Тичини, буд. 6 у м. Києві, яка фактично (з такими технічними показниками, з такою нумерацією - літера А1) не існує, а є частиною нежитлових приміщень №1-179 групи приміщень №215 в літ. «А» загальною площею 3409,3 кв.м по проспекту Павла Тичини, будинок № 6 у Дніпровському районі міста Києва, що належать територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.
Щодо відсутності у ТОВ «ЕЛТЕХС» права власності на спірний об`єкт нерухомого майна.
З матеріалів даної справи вбачається, що для первинної державної реєстрація права власності на нежитлову будівлю (літера А1) по проспекту Павла Тичини, 6 (площею 2840,6 кв.м) уповноваженою особою ТОВ «ЕЛТЕХС» (відповідач-1) надано свідоцтво про право власності від 17.05.2012 (т. 1 а.с. 58).
Прокурор зазначив, що під час проведення слідчих дій у межах кримінального провадження №42021102040000025 від 06.05.2021 було вилучено оригінал бланку свідоцтва про право власності від 17.05.2012, серія САЕ №777984 (або серія САБ, точний зміст не чіткий), на якому зазначено, що воно видане Головним Управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради на підставі наказу від 14.05.2021 № 321-В.
Департамент комунального майна м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 12.05.2021 № 062/01/09-2983 (т. 1 а.с. 76-84) повідомив Дніпровську окружну прокуратуру м. Києва про те, що «Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Головне управління) свідоцтво про право власності від 17.05.2012 ТОВ «ЕЛТЕХС» на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв. м по пр. Павла Тичини, 6 на підставі наказу Головного управління від 14.05.2012 №321-В - не видавалось. Відповідно до наказу Головного управління від 17.05.2012 № 321-В «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна» було видане свідоцтво про право власності від 17.05.2012 серії САЕ № 553964 територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на нежитлові приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень № 196), загальною площею 245,6 кв.м, які розташовані в м. Києві по вул. Ентузіастів, 7 (літера А)… Відповідно до журналу реєстрації наказів за 2011-2012 роки Головним управлінням 14.05.2012 було оформлено два накази «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна» № 315-В та № 316-В. Так, відповідно до наказу Головного управління від 14.05.2012 № 315-В … було видане свідоцтво про право власності від 14.05.2012 серії САЕ № 553954 Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» на нежилий будинок загальною площею 3699,70 кв.м …, який розташований в м. Києві по вул. Петра Сагайдачного, 33 (літера Д)… Відповідно до наказу Головного управління від 14.05.2012 № 316-В … було видане свідоцтво про право власності від 14.05.20212 серії САЕ № 553956 територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на нежилі приміщення загальною площею 173,90 кв. м…, які розташовані в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 16 (літера А)».
Отже, за змістом наведеної інформації вбачається, що наказом №321-В від 17.05.2012 оформлено право власності на інше майно, а не на нежитлову будівлю площею 2840,6 кв.м по проспекту Павла Тичини, 6 (літера А1) в м. Києві, як вказано у свідоцтві про право власності від 17.05.2012.
Крім того, Департамент комунальної власності м. Києва листом від 24.06.2021 № 062/02-08-3993 (т. 1 а.с. 97) повідомив, що Головне управління комунальної власності м. Києва не отримувало бланк свідоцтва про право власності серія САБ №777984; за номером свідоцтва про право власності № 777984 Головним управлінням комунальної власності м. Києва видавався дублікат свідоцтва про право власності від 05.11.2010 серії САЕ №777984 територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на підтвердження права власності на нежилі приміщення за іншою адресою.
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» листом від 06.07.2021 № 3332/16.3-17 (т. 1 а.с. 96) надало інформацію, що бланк серії САЕ №777984 був виданий 30.07.2012 Головному управлінню комунальної власності м. Києва; інформація про використання бланку серії САЕ №777984 (зіпсований, дефектний, відсутній, викрадений, втрачений) - відсутня; інформація про бланк серії САБ № 777984 в Реєстрі бланків інформаційної системи - відсутня.
Судом також встановлено, що відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/111-21/41884-ДД від 12.10.2021 (т. 1 а.с. 98-103), складеного за результатом проведення технічної експертизи документів у межах кримінального провадження № 42021102040000025 від 06.05.2021 (далі - Висновок експерта), експерт дійшов таких висновків:
- бланк свідоцтва про право власності, видане 17.05.2012 на нежитлову будівлю загальною площею 2 840,4 кв.м, яка розташована у м. Києві по пр. Павла Тичини, 6 (Літера А1), має серійний номер «САЕ №777984». Ознак внесення змін до первинного змісту та реквізитів досліджуваного свідоцтва шляхом додрукування, підчистки, травлення, змивання - не виявлено;
- бланк свідоцтва про право власності, видане 17.05.2012 на нежитлову будівлю загальною площею 2 840,4 кв.м, яка розташована у м. Києві по пр. Павла Тичини, 6 (Літера А1), не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника -України.
З наведеного Висновку експерта вбачається, що проведення судової експертизи доручено завідувачу сектору почеркознавчих досліджень відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського НДЕКЦ МВС Овечко Ірині Василівні, яка має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення технічної експертизи документів за експертними спеціальностями 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» (свідоцтво про кваліфікацію судового експерта № 2900 видане ЕКК МВС України 29.05.1998 року, підтверджене свідоцтвом, рішення ЕКК МВС від 12.10.2018 №1841), стаж експертної роботи - з 1998 року.
Згідно Висновку експерта підтверджується, що про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України судовий експерт Ірина Овечко попереджена.
Відповідно до cт. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, від 28.03.2018 у справі № 911/1529/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18.
Відтак, вищенаведена судова експертиза, призначена у межах кримінального провадження № 42021102040000025 від 06.05.2021, була оцінена господарським судом у даній господарській справі № 910/1547/20 у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 76-79, 86 ГПК України.
Висновком експерта, який суд приймає у якості належного, допустимого і достовірного доказу у даній справі № 910/1547/20, обгрунтовано підтверджено, що бланк свідоцтва про право власності, видане 17.05.2012 на нежитлову будівлю загальною площею 2 840,4 кв.м, яка розташована у м. Києві по пр. Павла Тичини, 6 (Літера А1), не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника -України.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що ТОВ «ЕЛТЕХС» в установленому законом порядку не отримувало відповідного свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (літера А1) площею 2840,6 кв.м по проспекту Павла Тичини, буд. 6 у м. Києві, а отже не набуло право власності на таке майно.
Таким чином, за ТОВ «ЕЛТЕХС» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (літера А1) площею 2840,6 кв.м. по проспекту Павла Тичини, 6 в м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000), яка фактично є частиною об`єкту, що перебуває у комунальній власності, а подані для державної реєстрації ТОВ «ЕЛТЕХС» документи (свідоцтво про право власності від 17.05.2012) не відповідають вимогам закону, оскільки не видавались уповноваженим органом, а тому не підтверджують факт набуття ТОВ «ЕЛТЕХС» права власності на майно.
Щодо нікчемності акту приймання-передачі майна від 10.10.2016, складеного ТОВ «ЕЛТЕХС» та ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Як встановлено судом, право власності на спірний об`єкт на даний час зареєстровано за ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (відповідач-2) на підставі Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» №1 від 10.10.2016; Статуту ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 11.10.2016; Акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 10.10.2016, підписаного ОСОБА_1 та директором ТОВ «ЕЛТЕХС» А.О. Малашенко.
Зі змісту Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» №1 від 10.10.2016, вбачається, що ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛТЕХС» своїм рішенням створили ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та затвердили його Статут, розподіл часток серед Учасників затвердили таким чином: ОСОБА_1 вносить грошові кошти у розмірі 450 000 грн; ТОВ «ЕЛТЕХС» вносить нерухоме майно - нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,60 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000) грошовий еквівалент внеску 450 000 грн.
Відповідно до Акту № 1 приймання-передачі та оцінки майнового внеску учасника до статутного капіталу ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 10.10.2016 засновник (учасник) ТОВ «ЕЛТЕХС» в особі директора ОСОБА_2 передав, а директор ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_3 прийняв майновий внесок - нежитлову будівлю (літера А1), проспект Тичини Павла, будинок 6 у м. Києві вартістю 450 000 грн.
Підписи ОСОБА_1 та директора ТОВ «ЕЛТЕХС» ОСОБА_2 (як засновників товариства) на вказаному акті приймання-передачі посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксаною Іванівною. Водночас, підпис директора TOB «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_3 на вказаному акті відсутній.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинній станом на 10.10.2016) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, один із таких відповідних документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;
в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Частина 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 17.10.2016 - дату державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно за TOB «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ») містить перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав. Пунктом 14 частини 1 наведеної статті 27 визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції станом на 17.10.2016 - дату державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно за TOB «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ») для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подається, зокрема, акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.
Аналіз норм статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 48 наведеного Порядку свідчить, що акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду товариства за своєю суттю є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін та має юридичні наслідки - набуття / припинення права власності на нерухоме майно.
Згідно з частинами 1, 2 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частин 1-3, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Разом з тим, статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 10.) Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2).
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Враховуючи встановлені обставини стосовно свідоцтва про право власності від 17.05.2012, суд доходить висновку про те, що TOB «ЕЛТЕХС» не могло не знати, що не має права власності на будівлю (літера А1) загальною площею 2840,60 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 6, оскільки вказане свідоцтво про право власності, на підставі якого за цим товариством було первинно зареєстровано право власності, не видавалось уповноваженим органом та фактично є підробим.
Таким чином, ТОВ «ЕЛТЕХС» не мало законних підстав розпоряджатись спірним майном та передавати його до статутного капіталу ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ», про що не могло бути не відомо останньому, враховуючи, що ТОВ «ЕЛТЕХС» є засновником ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ», а отже дії ТОВ «ЕЛТЕХС» та ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» були спрямовані на незаконне заволодіння майном територіальної громади міста Києва, тобто на порушення публічного порядку.
Враховуючи викладене, правочин, оформлений Актом № 1 приймання-передачі та оцінки майнового внеску учасника до статутного капіталу ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 10.10.2016 щодо приймання-передачі нежитлової будівлі (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 6, укладений між ТОВ «ЕЛТЕХС» та ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ», є нікчемним в силу вимог ч. 2 ст. 228 ЦК України, а відтак не є підставою для виникнення у ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» права власності на спірний об`єкт нерухомого майна.
Щодо наявності/ відсутності підстав для скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,60 кв.м по проспекту Павла Тичини, 6 в м. Києві за відповідачами.
Судом встановлено, що ТОВ «ЕЛТЕХС» (відповідачем-1) зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, який фактично є частиною об`єкту, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, а подані для державної реєстрації ТОВ «ЕЛТЕХС» документи (свідоцтво про право власності від 17.05.2012) не відповідають вимогам закону, оскільки не видавались уповноваженим органом та не підтверджують наявності у ТОВ «ЕЛТЕХС» права власності.
Враховуючи наведене, державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна під реєстраційним номером №1046207180000, проведена на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 05.10.2016, індексний номер 31722480 від 05.10.2016 (номер запису про право власності 16746506 від 05.10.2016), є незаконною.
У зв`язку з незаконністю первинної реєстрації права власності ТОВ «ЕЛТЕХС» на спірний об`єкт нерухомого майна та нікчемністю Акту № 1 приймання-передачі та оцінки майнового внеску учасника до статутного капіталу ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 10.10.2016, є незаконною і наступна державна реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Слід відзначити, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право власності на майно зареєстровано та не припинялося. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16.
Приписами частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) встановлено, зокрема, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Первинна та подальша державні реєстрації прав власності на спірний об`єкт нерухомого майна за відповідачами порушують право дійсного власника цього майна - територіальної громади міста Києва в особі Київради.
Так, державна реєстрація права власності за відповідачами на майно, яке фактично є комунальним та не вибувало у встановленому законом порядку з комунальної власності, створює перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва у здійсненні ним права розпорядження цим майном, а отже власник має право вимагати усунути такі перешкоди шляхом скасування спірних державних реєстрацій права власності.
Крім того, наявність державної реєстрації за відповідачем-2 права власності фактично на комунальне майно надає йому можливість ним розпоряджатися, в тому числі здійснити його подальше відчуження.
Враховуючи викладене та те, що відповідачами не набуто право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, право власності на нього зберіглось у територіальної громади міста Києва в особі Київради, то остання, відповідно до ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права розпорядження своїм майном шляхом скасування незаконних реєстрацій права власності відповідачів на спірні нежитлові приміщення по проспекту Павла Тичини, буд. 6 у м. Києві.
Водночас, оскільки у відповідачів не виникло права власності на майно за характеристиками, які зареєстровані ними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - на нежитлову будівлю (літера А1) площею 2840,6 кв.м по проспекту Павла Тичини, 6 в м. Києві, яке фактично є комунальним майном, належним та ефективним способом захисту у спірному випадку буде скасування державних реєстрацій без припинення речових прав відповідачів, які і так у них відсутні.
Згідно з п. 51 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (в редакції від 06.06.2018 №484), у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі наявності в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше. Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі якщо у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки виявлено суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.
Оскільки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною розділ на об`єкт нерухомого майна №1046207180000 відкрито безпідставно, на підставі неіснуючого документа, то такий розділ щодо спірного об`єкту нерухомого майна підлягає закриттю у судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації права власності ТОВ "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ" на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м по проспекту Тичини Павла, будинок 6 у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000 (запис про право власності №16931489 від 17.10.2016, рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Агаркової Анни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №31895721 від 17.10.2016) та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "ЕЛТЕХС" на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м по проспекту Тичини Павла, будинок 6 у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000 (запис про право власності №16746506 від 05.10.2016, рішення приватного нотаріусу Київського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №31722480 від 05.10.2016), із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1046207180000.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На позивача (особу, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб) покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести наявність у нього певного суб`єктивного права (інтересу), а також, що таке його право (інтерес) дійсно порушується, оспорюється чи не визнається, а тому потребує захисту.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази отримані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що надані прокурором та позивачем докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є належними, допустимими, достовірними та вірогідними у розумінні ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України. Відповідачами жодним чином не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши оцінку доказів у порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором в інтересах держави - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо строків позовної давності.
Прокурор у позовній заяві зазначив, що строк позовної давності на звернення з даним позовом до суду не пропущено. Зокрема, про факт існування подвійної державної реєстрації права власності на комунальне майно Київрада дізналась тільки у 2021 році, про що одразу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» було подано заяву про кримінальне правопорушення до окружної прокуратури від 06.05.2021 №103/45-1934, а вказані факти підтвердились під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021102040000025 від 06.05.2021.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сторонами у справі не зроблено заяву про застосування позовної давності у даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Прокурором у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла Київська міська прокуратура (як прокуратура вищого рівня та розпорядник бюджетних коштів щодо сплати судового збору), який складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 4 962,00 грн за подання позовної заяви.
Відповідачі-1, 2 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи суду не надали.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, судовий збір у сумі 4 962,00 грн покладається в рівних частинах на відповідача-1 та відповідача-2.
Керуючись статтями 4, 13, 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Україна, 02232, м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 101, оф. 215; ідентифікаційний код 40891742) на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м по проспекту Тичини Павла, будинок 6 у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000 (запис про право власності №16931489 від 17.10.2016, рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Агаркової Анни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №31895721 від 17.10.2016).
3. Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТЕХС" (Україна, 02230, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 4А, оф. 12; ідентифікаційний код 33240908) на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м по проспекту Тичини Павла, будинок 6 у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000 (запис про право власності №16746506 від 05.10.2016, рішення приватного нотаріусу Київського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №31722480 від 05.10.2016), із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1046207180000.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Україна, 02232, м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 101, оф. 215; ідентифікаційний код 40891742) на користь Київської міської прокуратури (Україна, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТЕХС" (Україна, 02230, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 4А, оф. 12; ідентифікаційний код 33240908) на користь Київської міської прокуратури (Україна, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 26.09.2022
Суддя Оксана ГУМЕГА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2022 |
Оприлюднено | 27.09.2022 |
Номер документу | 106421113 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо визнання права власності |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні