Рішення
від 23.09.2022 по справі 910/127/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2022Справа № 910/127/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддизайн-21»

про стягнення 8 503,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - ПАТ «НАСК «Оранта») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддизайн-21» (надалі - ТОВ «Буддизайн-21») про стягнення 8 503,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР71677448, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля ВАЗ 21150-120-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а у зв`язку з тим, що винна у скоєнні ДТП особа, яка керувала автомобілем DAF CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , самовільно залишила місце події і перебувала у трудових (службових) відносинах з відповідачем позивачем отримано право вимоги до ТОВ «Буддизайн-21» з відшкодування збитків у розмірі 8 503,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Вказана ухвала вручена відповідачу 18.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491903542, проте відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

18.05.2020 між ПАТ «НАСК «Оранта» (страховик) та ТОВ «Буддизайн-21» (страхувальник) укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР71677448 (надалі - «Договір»), яким застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу, а саме: автомобіля DAF CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

04.03.2021 о 14:30 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по А/Д М-05 «Київ-Одеса» 13 км 800 м, в с. Чабани, Київської області, вул. Одеське шосе, 12 не обрав безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21115-120-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в крайній правій смузі руху, як наслідок допустив зіткнення з металевим колесовідбійником. При цьому, ОСОБА_1 поїхав з місця ДТП, що призвело до проведення оперативно-розшукових заходів працівниками поліції.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 (б), п. 2.10 (А) та 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.04.2021 у справі №369/3453/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виконуючи свої зобов`язання за Договором, позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 8 503,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21497 від 27.04.2021.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що сплативши страхове відшкодування потерпілій особі, до нього перейшло право регресної вимоги на підставі статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки винним у ДТП є водій автомобіля DAF CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який після вчинення ДТП самовільно залишив місце пригоди.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Водночас, частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, відшкодовує юридична особа.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц).

За твердженням позивача, винний у скоєнні правопорушення водій ОСОБА_1 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із ТОВ «Буддизайн-21», що відображено у наявній в матеріалах справи відповіді Національної поліції України та не заперечується відповідачем.

Згідно з п. 33.1.1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до свого страхувальника, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Так, в судовому порядку встановлено факт того, що водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем DAF CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , самовільно залишив місце ДТП.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Із змісту наданої позивачем відповіді Національної поліції України вбачається, що автомобіль DAF CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент скоєння ДТП перебував у власності ТОВ «Буддизайн-21», що не заперечується відповідачем.

За таких обставин, відповідач є відповідальною особою за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду та згідно з положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» він відповідає за вимогами позивача як страховика, що сплатив страхове відшкодування потерпілій особі.

Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі № 910/171/17 від 02.10.2018.

Відповідно до ремонтної калькуляції №АН8703ВХ від 17.03.2021, яка складена із застосуванням авторизованого програмного комплексу «Audatex», а також розрахунку страхового відшкодування від 20.04.2021, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, автомобіля ВАЗ 21115-120-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодженні при ДТП , складає 8 503,90 грн.

На підставі страхового акту №ОЦВ-21-32-47772/1 від 21.04.2021 позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої потерпілій особі шкоди у розмірі 8 503,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21497 від 27.04.2021.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд приймає до уваги визначену позивачем вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля ВАЗ 21115-120-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вважає її вірною, при цьому, жодних заперечень щодо правильності визначення зазначеної вартості або власного розрахунку відповідач не надав.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, враховуючи встановлений судом розмір страхового відшкодування, який перейшов до відповідача на праві зворотної вимоги, визначені полісом розміри лімітів відповідальності та франшизи (0 грн.), відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 8 503,90 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Буддизайн-21» на користь ПАТ «НАСК «Оранта» суми страхового відшкодування у розмірі 8 503,90 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддизайн-21» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 7; ідентифікаційний код 24093124) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) суму страхового відшкодування у розмірі 8 503 (вісім тисяч п`ятсот три) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.09.2022
Оприлюднено27.09.2022
Номер документу106421138
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування

Судовий реєстр по справі —910/127/22

Рішення від 23.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Ухвала від 11.01.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні