Рішення

від 26.09.2022 по справі 910/6082/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2022Справа № 910/6082/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" (02095, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 47, прим. 1-19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКШН" (04053, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 34, літ. А)

про стягнення 28 297,95 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКШН" про стягнення заборгованості у розмірі 28 297,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, який був укладений 06.03.2020 в усній формі, а саме повної оплати отриманих послуг, що підтверджується рахунком на оплату №137 від 06.03.2020 та актом здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) №136 від 11.03.2020, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 20 400,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 437,27 грн та інфляційні втрати у розмірі 6 460,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/6082/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду м. Києва від 25.07.2022 про відкриття провадження у справі.

Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "вибули".

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

За доводами позивача 06 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКШН" (відповідач, замовник) був укладений усний договір про надання послуг (надалі - договір), за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги замовнику з післябудівельного прибирання приміщень за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13 Б, БЦ «Царський», а замовник відповідно повинен прийняти та оплати надані послуги.

11 березня 2020 року виконавець надав вищевказані послуги замовнику, які були прийняті останнім без жодних заперечень та зауважень на загальну суму 20 400,00 грн, про що свідчить підписаний між сторонами Акт здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) № 136 від 11.03.2020.

Відповідно до виставленого позивачем рахунку на оплату № 137 від 6 березня 2020 року відповідач повинен був здійснити оплату за надані послуги виконавця на суму 20 400,00 грн, проте, такої оплати Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКШН" не здійснило.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом-вимогою №909 від 13.09.2021, у якому просив сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" існуючу заборгованість за надані послуги у розмірі 20 400,00 грн. протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання даного листа. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0212506676760 вбачається, що вищевказаний лист-вимога був отриманий відповідачем 16.09.2021, проте, залишений останнім без відповіді та задоволення.

За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині розрахунку за надані послуги, що стало наслідком звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20 400,00 грн, а також 3% річних у розмірі 1 437,27 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 460,68 грн, які були нараховані відповідачу у зв`язку з простроченням виконанням грошового зобов`язання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Оскільки додані до матеріалів справи рахунок на оплату та акт здачі-прийняття послуг (виконання робіт) були оформленні належним чином (містили найменування товару, його кількость, ціну та підписи уповноважених представників), суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення договору про надання послуг у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі були виконані зобов`язання за договором щодо надання послуг, які в свою чергу були прийняті відповідачем будь-яких претензій та зауважень з приводу кількості та якості наданих послуг, про що свідчить підписаний сторонами Акт здачі-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) № 136 від 11.03.2020 на загальну суму 20 400,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 06.03.2020 позивачем виставлявся рахунок на оплату послуг з післябудівельного прибирання приміщень за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13 Б, БЦ «Царський» на загальну суму 20 400,00 грн, проте, був залишений відповідачем без оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок відсутності оплати за надані послуги, позивач звертався до відповідача з листом-вимогою №909 від 13.09.2021, у якому просив сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" існуючу заборгованість за надані послуги у розмірі 20 400,00 грн.

Станом на момент розгляду справи по суті відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надав та заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем основного боргу, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договорами належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 20 400,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договорами позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 437,27 грн, за період з 12.03.2020 по 17.07.2022, та інфляційних втрат у розмірі 6 460,68 грн, за період з березня 2020 року по травень 2022 року.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування індекс інфляції та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

При цьому судом прийнято до уваги, що прострочення відповідачем грошового зобов`язання відбулось з 24.09.2021 року, оскільки лист-вимога позивача про сплату протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання даного листа заборгованості у розмірі 20 400,00 грн. був отриманий відповідачем 16.09.2021.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою інфляційних втрат є 3 369,96 грн та 3% річних - 497,98 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягаю частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань за договором, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку щодо сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП".

Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір №227/юр про надання правничих послуг та відповідального зберігання документів від 21.08.2020, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Паритет», Акт №-07/22 наданих адвокатських (юридичних) послуг на суму 4 000,00 грн та платіжне доручення №3846 від 14.07.2022 про сплату вищевказаної суми на користь Адвокатського об`єднання.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду даної справи позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема на відповідача у розмірі 3 430,35 грн.

Натомість, відповідачем не наведено обґрунтованих обставин та не надано суду жодного доказу в підтвердження неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі, що свідчить про відсутність підстав для відмови в покладенні таких на відповідача.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКШН" (04053, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 34, літ. А, ідентифікаційний код 41351586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" (02095, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 47, прим. 1-19, ідентифікаційний код 40969787) основний борг у розмірі 20 400 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 369 грн 96 коп., 3% річних у розмірі 497 грн 98 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 430 грн 35 коп. та судовий збір у розмірі 2 127 грн 67 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.09.2022

Суддя Л. Г. Пукшин