Рішення

від 14.09.2022 по справі 910/15362/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022Справа № 910/15362/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славзерно Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО"

про стягнення 1 308 258,21 грн,

Учасники справи:

від позивача: Бесчасова Д.О.,

від відповідача: Глова Н.Ю.,

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славзерно Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ" про стягнення 1 308 258,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати товару за договорами поставки № КХ01/21 від 25.01.2021 та № КХ07/21 від 12.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/15362/21, підготовче засідання призначено на 20.10.2021.

В підготовче засідання 20.10.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задовольнити; відкласти підготовче засідання на 22.11.2021; встановити позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив; встановити відповідачу протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

05.11.2021 до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

В підготовче засідання 22.11.2021 з`явився представник позивача.

22.11.2021 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.11.2021 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО", продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/15362/21 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі на 15.12.2021.

25.11.2021 до суду позивачем подано клопотання про долучення доказів.

25.11.2021 до суду представником позивача подано до суду клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 30.11.2021 вказане клопотання позивача задоволено.

13.12.2021 до суду позивачем подано відповідь на відзив.

15.12.2021 до суду надійшло відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 15.12.2021 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задовольнити; відкласти підготовче засідання на 19.01.2022.

22.12.2021 до суду позивачем подано клопотання про долучення доказів.

В підготовче засідання 19.01.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача та відповідача про поновлення пропущених процесуальних строків для подання доказів у справі задовольнити; поновити представнику позивача пропущений процесуальний строк для подання доказів, що надійшли до суду 25.11.2021 та 22.12.2021; долучити дані докази до матеріалів справи; поновити представнику відповідача пропущений процесуальний строк для подання доказів, що були подані у підготовчому засіданні 19.01.2022; долучити дані докази до матеріалів справи; оголосити в підготовчому засіданні перерву до 09.02.2022.

09.02.2022 до суду надійшло відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 09.02.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання відповідача задовольнити; відкласти підготовче засідання на 02.03.2022.

Однак, судове засідання 02.03.2022 у справі не відбулося через введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

06.04.2022 до суду від відповідача надійшла заява про стан розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 12.04.2022 призначено судове засідання у справі 30.05.2022.

19.05.2022 до суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 30.05.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через необґрунтованість.

Суд не виходячи до нарадчої кімнати ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.06.2022.

16.06.2022 до суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 20.06.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання відповідача про відкладення задовольнити і відкласти судове засідання на 01.08.2022.

19.07.2022 до суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

22.07.2022 та 27.07.2022 до суду позивачем подано клопотання позивача про поновлення строку та клопотання про долучення доказів.

В судове засідання 01.08.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, заслухавши думку представника позивача, ухвалив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів задовольнити, поновити строк на подання доказів позивачу та долучити подані докази до матеріалів справи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти судове засідання на 05.09.2022.

05.09.2022 до суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 05.09.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання відповідача задовольнити, відкласти судове засідання на 14.09.2021.

12.09.2022 до суду відповідачем подано заперечення на клопотання позивача про залучення доказів до справи.

В судове засідання 14.09.2022 з`явилися представники сторін. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що третю особу було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а її неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності вказаної особи.

В судовому засіданні представник позивачв підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі, а представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 14.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" (Постачальник) було укладено договір поставки № КХ 01/21 (надалі також - договір поставки № КХ 01/21), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність, а Покупець прийняти й оплатити - макуху соняшникову, ріпакову та соєву, шрот соняшниковий та соєвий, олія соєва та соняшникова, соя повножирова (виробництва Україна), іменовані надалі "Товар".

Згідно з п. 1.2 договору поставки № КХ 01/21, найменування, асортимент, вартість за одиницю, кількість, якість, умови поставки, строк оплати товару Покупцем узгоджуються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору, та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію Товару.

Даний договір набуває сили з моменту його підписання уповноваженими на те особами й діє до 31 грудня 2021 року. Після підписання даного договору всі попередні переговори вважаються недійсними. (п. 8.1 договору поставки № КХ 01/21)

В межах вказаного договору сторонами підписано специфікації № 1, № 2, № 4, у яких визначили умови продажу партії товару.

Специфікацією № 1 від 25.01.2021 визначено, зокрема:

- найменування товару: макуха соєва;

- сума поставки по специфікації становить: 374 460,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 62 410,00 грн;

- порядок оплати: Покупець здійснює оплату 80% від вартості Товару протягом 15 банківських днів, приймання Товару з моменту отримання Товару та підписання Сторонами видаткової накладної, згідно виставленого рахунку Постачальника, та 20% вартості Товару після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, згідно рахунку Постачальника;

- строк завантаження - до 28.01.2021 р.;

- датою поставки вважається дата фактичного одержання товару Покупцем відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної й відміток Покупця про одержання товару в товарно-транспортній накладній.

Специфікацією № 2 від 04.02.2021 визначено, зокрема:

- найменування товару: масло соєве (виробництво Україна), згідно ДСТУ;

- сума поставки по специфікації становить: 360 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 60 000,00 грн;

- порядок оплати: Покупець здійснює оплату 80% від вартості Товару протягом 15 банківських днів, приймання Товару з моменту отримання Товару та підписання Сторонами видаткової накладної, згідно виставленого рахунку Постачальника, та 20% вартості Товару після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, згідно рахунку Постачальника;

- строк завантаження - до 06.02.2021 р.;

- датою поставки вважається дата фактичного одержання товару Покупцем відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної й відміток Покупця про одержання товару в товарно-транспортній накладній.

Специфікацією №4 від 11.03.2021 визначено, зокрема:

- найменування товару: масло соєве (виробництво Україна), згідно ДСТУ;

- сума поставки по специфікації становить: 390 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 65 000,00 грн;

- порядок оплати: Покупець здійснює оплату 80% від вартості Товару протягом 15 банківських днів, приймання Товару з моменту отримання Товару та підписання Сторонами видаткової накладної, згідно виставленого рахунку Постачальника, та 20% вартості Товару після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, згідно рахунку Постачальника;

- строк завантаження - до 13.03.2021 р.;

- датою поставки вважається дата фактичного одержання товару Покупцем відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної й відміток Покупця про одержання товару в товарно-транспортній накладній.

На виконання умов договору поставки № КХ 01/21 постачальник передав, а покупець отримав товар - олію соєву, що підтверджується видатковими накладними № 6 від 05.02.2021 на суму 282 240,00 грн, № 7 від 03.03.2021 на суму 266 760,00 грн, № 11 від 13.03.2021 на суму 303 420,00 грн, № 12 від 20.03.2021 на суму 44 460,00 грн, № 13 від 26.03.2021 на суму 152 100,00 грн, а також відповідними товарно-транспортними накладними.

06.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славзерно Плюс" (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 1 ВПВ (надалі також - договір відступлення), за умовами п. 1.1 якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор придбаває право вимоги сплати ТОВ "Торговий дім "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ" ЄДРПОУ 43533211 (далі - Боржник) суми грошової заборгованості, яка належить Первісному кредитору згідно з договором поставки №КХ 01/21 від 25 січня 2021 р. (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором і Боржником.

Додатковою угодою до вказаного договору від 10.04.2021 сторони виклали п. 1.1 у новій редакції: «Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор придбаває право вимоги сплати ТОВ «Торговий Дім «Константа холдинг» ЄДРПОУ 43533211 (далі - Боржник) грошову заборгованість у сумі 1 048 980, 00, яка належить Первісному кредитору згідно з договором Поставки №КХ 01/21 від 25 січня 2021 р. (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором і Боржником.

12.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славзерно Плюс" (Постачальник) було укладено договір поставки № КХ 07/21 (надалі також - договір поставки № КХ 07/21), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність, а Покупець прийняти й оплатити - макуху соняшникову, ріпакову та соєву, шрот соняшниковий та соєвий, олія соєва та соняшникова, соя повножирова (виробництва Україна), іменовані надалі "Товар".

Згідно з п. 1.2 договору поставки № КХ 07/21, найменування, асортимент, вартість за одиницю, кількість, якість, умови поставки, строк оплати товару Покупцем узгоджуються у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору, та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію Товару.

Даний договір набуває сили з моменту його підписання уповноваженими на те особами й діє до 31 грудня 2021 року. Після підписання даного договору всі попередні переговори вважаються недійсними. (п. 8.1 договору поставки № КХ 07/21)

В межах вказаного договору сторонами підписано специфікацію № 1 від 02.04.2021, якою визначено, зокрема:

- найменування товару: масло соєве;

- сума поставки по специфікації становить: 160 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 26 666,67 грн;

- порядок оплати: Покупець здійснює оплату 80% від вартості Товару протягом 15 банківських днів, приймання Товару з моменту отримання Товару та підписання Сторонами видаткової накладної, згідно виставленого рахунку Постачальника, та 20% вартості Товару після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, згідно рахунку Постачальника;

- строк завантаження - до 04.04.2021 р.;

- датою поставки вважається дата фактичного одержання товару Покупцем відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної й відміток Покупця про одержання товару в товарно-транспортній накладній.

На виконання умов договору поставки № КХ 07/21 постачальник передав, а покупець отримав товар - олію соєву, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 03.04.2021 на суму 141 199,98 грн, а також відповідною товарно-транспортною накладною.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за договором поставки № КХ 01/21 на загальну суму 1 048 980,00 грн, а ТОВ "Славзерно Плюс" також повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за договором поставки № КХ 07/21 на загальну суму 141 199,98 грн. Однак, в порушення умов вказаних договорів відповідач своєчасно оплату за отриманий товар не здійснив. Ураховуючи прострочення оплати, позивач просить суд стягнути з відповідача за договором поставки № КХ 01/21 борг у розмірі 1 048 980,00 грн, пеню у розмірі 66 182,68 грн, 3% річних у розмірі 13 178,76 грн та інфляційні у розмірі 27 803,85 грн, а також за договором поставки № КХ 07/21 борг у розмірі 141 199,98 грн, пеню у розмірі 7237,90 грн, 3% річних у розмірі 1415,86 грн та інфляційні у розмірі 2259,18 грн.

Також в ході розгляду справи по суті позивач та відповідач повідомили суд про часткову сплату боргу за договором поставки № КХ 07/21 на суму 10 000,00 грн та надали відповідні докази.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що ТОВ "Славзерно Плюс" не є належним позивачем щодо позовних вимог про стягнення боргу за договором поставки № КХ 01/21, оскільки договір відступлення не містить істотних умов, визначених ст. 180 ГК України, а також підписаний з боку обох сторін однією особою. Також, за твердженнями відповідача, позивач неправильно визначив суму боргу за договором поставки № КХ 01/21, оскільки відповідачем було сплачено за цим договором 1 095 000,00 грн, а залишок неоплаченого товару становить 324 695,40 грн. Крім того, позивачем неправильно визначено строк виникнення зобов`язань за договором поставки № КХ 01/21, оскільки позивач не виставляв рахунки після реєстрації податкових накладних, згідно яких мала здійснюватися оплата. Аналогічно, відповідач заперечує та вважає передчасними позовні вимоги про стягнення боргу за договором № КХ 07/21, адже позивач не надав доказів реєстрації податкової накладної та доказів виставлення рахунку після реєстрації відповідної податкової накладної.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" товару (олія соєва) Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ" за договором поставки № КХ 01/21 підтверджується видатковими накладними № 6 від 05.02.2021 на суму 282 240,00 грн, № 7 від 03.03.2021 на суму 266 760,00 грн, № 11 від 13.03.2021 на суму 303 420,00 грн, № 12 від 20.03.2021 на суму 44 460,00 грн, № 13 від 26.03.2021 на суму 152 100,00 грн, а також відповідними товарно-транспортними накладними.

Вказані первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін й скріплені їх печатками, а тому приймаються судом в якості належних доказів здійснення господарської операції з передачі товару за договором поставки № КХ 01/21 на загальну суму 1 048 980,00 грн.

Відповідач в свою чергу, окрім вказаних вище накладних надав до суду ще видаткову накладну № 4 від 28.01.2021 на суму 370 715,40 грн та відповідну товарно-транспортну накладну про поставку макухи соєвої за договором поставки № КХ 01/21, а також на підтвердження здійснення оплат за договором поставки № КХ 01/21 на користь ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" платіжні доручення: № 4520 від 12.02.2021 на суму 20 000,00 грн, № 4615 від 18.02.2021 на суму 50 000,00 грн, № 4776 від 02.03.2021 на суму 270 000,00 грн, № 4983 від 12.03.2021 на суму 150 000,00 грн, № 4993 від 15.03.2021 на суму 200 000,00 грн, № 5140 від 25.03.2021 на суму 190 000,00 грн, № 5237 від 02.04.2021 на суму 180 000,00 грн, № 5393 від 12.04.2021 на суму 20 000,00 грн, № 783 від 25.06.2021 на суму 10 000,00 грн, № 801 від 29.06.2021 на суму 5000,00 грн, листи від 30.04.2021 та від 30.06.2021 до ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" про зміну призначення платежу «за макуху соєву» та зарахування оплати за платіжними дорученнями № 4983, № 4993, № 5140, № 5237, № 5393, № 783, № 801 як оплату за «масло соєве», а також акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 03.03.2021 між ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" та ТОВ «Торговий Дім «Константа холдинг».

Зазначені оплати на користь ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" підтверджуються наданою позивачем випискою по рахунку ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО".

Отже, враховуючи надані відповідачем докази, загальна вартість поставленого за договором № КХ 01/21 товару становить 1 419 695,40 грн, з яких 370 715,40 грн - макуха соєва, а 1 048 980,00 грн - олія соєва, а відповідно до платіжних документів - загальна сума здійснених відповідачем оплат на користь ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" з призначенням платежу: «за макуху соєву з-но договору № КХ 01/21 від 25.01.2021» становить 1 095 000,00 грн.

Відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1 ВПВ від 06.04.2021 в редакції додаткової угоди від 10.04.2021, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славзерно Плюс" (Новий кредитор), останнє набуло право вимоги сплати ТОВ «Торговий Дім «Константа холдинг» грошової заборгованості у сумі 1 048 980,00 грн, яка належить Первісному кредитору згідно з договором Поставки №КХ 01/21 від 25 січня 2021 р.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги; купівля-продаж права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Отже, згідно із нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Встановлюючи обсяг переданих позивачу прав за договором № КХ 01/21, суд приймає до уваги надані відповідачем платіжні доручення з 12.02.2021 по 12.04.2021 на загальну суму 1 080 000,00 грн як докази оплати товару, поставленого за договором № КХ 01/21, належному кредитору - ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО", зважаючи на те, що доказів здійснення поставки іншого товару, аніж визначено за вказаними вище накладними, в матеріалах справи немає, а в призначеннях платежу перерахованих вище платіжних доручень чітко зазначено договір № КХ 01/21 від 25.01.2021.

При цьому суд враховує, що відступлення права вимоги хоч і відбулося 06.04.2021, однак повідомлення про це боржнику було направлено лише 21.04.2021, яке той отримав 27.04.2021.

Більше того, попередній кредитор - ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" у надісланому повідомленні № 3 від 14.04.2021 зазначає про те, що відступив право грошової вимоги позивачу по договору поставки № КХ 01/21 від 25.01.2021 на суму 339 695,40 грн, що в свою чергу не узгоджується із змістом додаткової угоди від 10.04.2021 до договору відступлення права вимоги № 1 ВПВ від 06.04.2021.

Тобто, з наведеного вбачається, що на момент відступлення права вимоги позивачу за договором поставки № КХ 01/21 від 25.01.2021 дійсною була вимога на суму 339 695,40 грн, що відповідає розрахункам суду та повідомленню самого первісного кредитора боржнику.

Отже, хоч договір відступлення недійсним визнаний не був, а суд не вбачає ознак його нікчемності, однак, з огляду на викладені обставини, фактично ТОВ "ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО" відступлено ТОВ "Славзерно Плюс" борг менший за вказаний у додатковій угоді від 10.04.2021, а саме, 339 695,40 грн.

Тобто, матеріалами справи підтверджується дійсність відступленої позивачу вимоги за договором поставки № КХ 01/21 від 25.01.2021 у сумі 339 695,40 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення основного боргу за договором поставки № КХ 01/21 від 25.01.2021 підлягають задоволенню частково у обсязі 339 695,40 грн з визначенням залишку цієї заборгованості після погашення поставок у хронологічному порядку, а саме, за накладними № 13 від 26.03.2021 на суму 152 100,00 грн, № 12 від 20.03.2021 на суму 44 460,00 грн, № 11 від 13.03.2021 на суму 143 135,40 грн.

Крім того, позивачем нараховано для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 178,76 грн, інфляційні у розмірі 27 803,85 грн, а також пеню у розмірі 66 182,68 грн за загальний період прострочення з 05.03.2021 по 01.09.2021.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України ).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено у п. 5.2 договору № КХ 01/21, у випадку порушення строків оплати, за поставлений товар Покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення оплати.

Беручи до уваги часткове стягнення основного боргу за накладними № 13 від 26.03.2021 на суму 152 100,00 грн, № 12 від 20.03.2021 на суму 44 460,00 грн, № 11 від 13.03.2021 на суму 143 135,40 грн, обґрунтованим для нарахування на ці суми 3% річних, інфляційних та пені є період з 13.04.2021 по 01.09.2021 включно.

За наслідками здійсненого судом перерахунку, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3776,57 грн, інфляційні у розмірі 5774,76 грн та пеня у розмірі 19 240,89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Славзерно Плюс" товару (олія соєва) Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ" за договором поставки № КХ 07/21 підтверджується видатковою накладною № 3 від 03.04.2021 на суму 141 199,98 грн та товарно-транспортною накладною № 404051 від 03.04.2021, які оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін й скріплені їх печатками, а тому приймаються судом в якості належних доказів здійснення господарської операції з передачі товару за договором поставки № КХ 07/21 на суму 141 199,98 грн.

Разом з тим, у Специфікації № 1 від 02.04.2021 до вказаного договору визначено, зокрема, порядок оплати товару, за яким Покупець здійснює оплату 80% від вартості Товару протягом 15 банківських днів, приймання Товару з моменту отримання Товару та підписання Сторонами видаткової накладної, згідно виставленого рахунку Постачальника, та 20% вартості Товару після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, згідно рахунку Постачальника.

Отже, виходячи з наведеної умови договору, яку, реалізуючи свою свободу договору сторони вільно, самостійно, на власний розсуд, тобто за волевиявленням обох сторін погодили, 112 959,98 грн відповідач мав оплатити протягом 15 банківських днів з дати отримання товару, тобто, до 23.04.2021 включно, а 28 240,00 грн - після реєстрації податкової накладної.

Оскільки доказів реєстрації відповідної податкової накладної, обов`язок із здійснення чого покладений Податковим Кодексом України саме на позивача як продавця товару, в матеріалах справи немає, то вести мову про виникнення у відповідача обов`язку із здійснення оплати 20% вартості товару передчасно.

За наведених обставин, наразі обґрунтованим та таким, строк оплати якого настав, є борг відповідача перед позивачем на суму 112 959,98 грн.

При цьому, доводи відповідача про виставлення рахунку як обов`язкову умову оплати суд вважає неспроможними, оскільки виникнення обов`язку з оплати товару за вказаним положенням договору пов`язується не з моментом надання рахунку, а з поставкою товару і реєстрацією податкової накладної.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що під час провадження у справі № 910/15362/21 у грудні 2021 року та січні 2022 року відповідачем було сплачено позивачу за договором поставки № КХ 07/21 частину боргу у сумі 10 000,00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/15362/21 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 10 000,00 грн за договором поставки № КХ 07/21 у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення основного боргу за договором поставки № КХ 07/21 від 12.03.2021 підлягають задоволенню частково у обсязі 102 959,98 грн.

Крім того, позивачем нараховано для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1415,86 грн, інфляційні у розмірі 2259,18 грн, а також пеню у розмірі 2259,18 грн за період прострочення з 03.05.2021 по 01.09.2021.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України ).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено у п. 5.2 договору № КХ 07/21, у випадку порушення строків оплати, за поставлений товар Покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення оплати.

Беручи до уваги часткову обґрунтованість осново боргу за накладною № 3 від 03.04.2021 на суму 112 959,98 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1132,69 грн, інфляційні у розмірі 1582,45 грн та пеня у розмірі 5790,36 грн за період з 03.05.2021 по 01.09.2021 включно.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, в тому числі і в частині закриття провадження у зв`язку з тим, що спір виник внаслідок його неправильних дій.

Разом з цим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 130 825,82 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано:

- договір про надання правничої допомоги № 106 від 06.08.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю " Славзерно Плюс " (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Аріадна» (Адвокатське об`єднання);

- додаткову угоду № 1 від 06.08.2021 до договору про надання правничої допомоги № 106 від 06.08.2021, у п. 1 якого вказано, що вартість послуг за надання правничої допомоги за даним договором складає 20% від ціни позову до ТОВ "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ", з яких 10% від ціни позову сплачуються до подання позову до суду, та 10% від ціни позову протягом 5-ти банківських днів після винесення рішення судом першої інстанції;

- рахунок № 25 від 17.08.2021 на суму 130 825,82 грн;

- платіжне доручення № 40 від 02.09.2021 на суму 130 825,82 грн;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4520 та ордер серії АЕ № 11094287 на адвоката Бесчасову Д.О.

При цьому, щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 3 ст. 129 ГПК України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі - 20% від ціни позову, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. (Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

У відзиві відповідач не погодився із заявленим позивачем розміром витрат на адвоката у зв`язку з їх не співмірністю, нерозумністю та завищенням.

Однак, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи здійснення адвокатом представництва відповідача у даній справі (участь у судових засіданнях, складання і підписання процесуальних документів), виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі заявлений до стягнення відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає вказаним критеріям.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення заявленого відповідачем до стягнення з позивача розміру витрат на професійну правничу допомогу чи відмови у їх задоволенні.

Разом з тим, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/15362/21 в частині стягнення основного боргу за договором поставки № КХ 07/21 від 12.03.2021 на суму 10 000,00 грн.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОНСТАНТА ХОЛДИНГ" (пров. Тараса Шевченка, буд. 13, кв. 44, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 43533211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славзерно Плюс" (вул. Звивиста, буд. 28, м. Дніпро, 49006, ідентифікаційний код 44089004) за договором поставки № КХ 01/21 від 25.01.2021: борг у розмірі 339 695,40 грн, пеню у розмірі 19 240,89 грн, 3% річних у розмірі 3776,57 грн, інфляційні у розмірі 5774,76 грн; за договором поставки № КХ 07/21 від 12.03.2021: борг у розмірі 102 959,98 грн, пеню у розмірі 5790,36 грн, 3% річних у розмірі 1132,69 грн, інфляційні у розмірі 1582,45 грн, а також судовий збір у розмірі 7349,30 грн та витрати на професійну правничу допомогу розмірі 48 995,31 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26.09.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко