Ухвала

від 21.09.2022 по справі 757/22532/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22532/22-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ТОВ «ОЛІМПІКС МЕНЕДЖМЕНТ» про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12020000000000834 від 01.09.2020, -

Учасники судового провадження:

особа, яка звернулась із клопотанням - адвокат ОСОБА_3

прокурор ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

31.08.2022 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОЛІМПІКС МЕНЕДЖМЕНТ» звернувся до слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 у справі № 757/36908/21-к в рамках кримінального провадження № 12020000000000834 від 01.09.2020.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з прилеглими земельними ділянка № 3223155400:03:026:0164; № 3223155400:03:025:0066; № 3223155400:03:025:0019; № 3223155400:03:025:0018, що належить на праві власності ТОВ «ОЛІМПІКС МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 37936641), у вигляді заборони відчуження та розпорядження, заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з прилеглими земельними ділянка № 3223155400:03:026:0164; № 3223155400:03:025:0066; № 3223155400:03:025:0019; № 3223155400:03:025:0018.

Зазначає, що прокурором не обґрунтовано, а слідчим суддею при накладенні арешту не досліджено потребу в арешті майна, зокрема його відповідність критеріям, визначеним с. 98 КПК України, оскільки постанова слідчого не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 цього Кодексу не містить жодних обставин, які є підставами для прийняття рішення про визнання нерухомого майна речовим доказом. Зазначає, що накладення арешту на даний об`єкт нерухомого майна, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеної особи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження. Зважаючи на вказане, зазначає, що арешт на даний об`єкт нерухомого майнає необґрунтованим та таким, що порушує принцип пропорційності, «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, що передбачені ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, становить особистий і надмірний тягар для особи, а відтак вважає що накладений арешт підлягає скасуванню.

Особа, яка звернулась із клопотанням в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив скасувати арешт з наведених у ньому підстав.

Прокурор в судовому засіданні щодо вимог клопотання заперечувала, надавши письмові заперечення, виходячи з яких просила відмовити у задоволенні клопотання так як підстави, які слугували для накладення арешту не відпали, арешт накладено обґрунтовано, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, які до нього долучено, вислухавши пояснення учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020000000000834 від 01.09.2020за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 у справі № 757/36908/21-к накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з прилеглими земельними ділянка № 3223155400:03:026:0164; № 3223155400:03:025:0066; № 3223155400:03:025:0019; № 3223155400:03:025:0018, що належить на праві власності ТОВ «ОЛІМПІКС МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 37936641), у вигляді заборони відчуження та розпорядження, заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з прилеглими земельними ділянка № 3223155400:03:026:0164; № 3223155400:03:025:0066; № 3223155400:03:025:0019; № 3223155400:03:025:0018.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що 04.12.2020 об`єкт нерухомого майна, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з прилеглими земельними ділянка № 3223155400:03:026:0164; № 3223155400:03:025:0066; № 3223155400:03:025:0019; № 3223155400:03:025:0018, що належить на праві власності ТОВ «ОЛІМПІКС МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 37936641)визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів, оскільки об`єкти нерухомого майна відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки сторона заявника при зверненні до суду не довела обставин, на які посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, які в своїй сукупності не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту та не спростовують мети його застосування.

Зокрема, доводи особи, яка звернулась із клопотання щодо того, що постанова слідчого про визнання речовими доказами не відповідають вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України безперечно заслуговують на увагу, проте не спростовують висновків слідчого судді, що дані об`єкти нерухомого майна відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Стосовно доводів заявника щодо того, що даний захід забезпечення кримінального провадження є надмірно обтяжливим для ТОВ «ОЛІМПІКС МЕНЕДЖМЕНТ», слідчий суддя враховує встановлене судовим розглядом забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна та, відповідно, існування пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, зокрема найменш обтяжливим заходом забезпечення кримінального провадження, таким як арешт майна із забороною відчуження та розпорядження і метою, яку на даній стадії кримінального провадження орган досудового розслідування прагне досягти.

Зважаючи на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини того, що досудове розслідування триває, потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала, а заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, приходжу до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 92, 98, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ТОВ «ОЛІМПІКС МЕНЕДЖМЕНТ» про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12020000000000834 від 01.09.2020 - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1