Рішення

від 04.08.2022 по справі 761/3642/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3642/22

Провадження № 2/761/7669/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Пономаренко Н.В.

з участю секретаря: Бражніченко І.О.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Планета Z» про розірвання трудового договору, суд, -

в с т а н о в и в:

в лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Планета Z», згідно з яким просив: розірвати трудовий договір, укладений 01.02.2017 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Приватним підприємством «Планета Z», на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 20.07.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.02.2017 року позивача було прийнято на посаду бухгалтера за сумісництвом в ПП «Планета - Z», а 17.02.2017 року позивача було переведено на постійну посаду бухгалтера з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

На початку липня 2018 року директор вказаного підприємства забрав з підприємства всі установчі документи та печатку, заблокував клієнт-банк, програму M.E. DOC і на роботу більше не виходив.

При цьому, позивач вказувала, що всі документи для звільнення були направлені на домашню адресу керівника відповідача, але, отримавши вказані документи, останній не вчинив належних дій для проведення звільнення.

Крім того, як стало відомо позивачу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.07.2018 року ПП «Планета - Z» було продано, у зв`язку з чим взято на облік Святошинського ДПІ, в якій позивач зареєстрована як головний бухгалтер. Новий керівник зазначеного підприємства ОСОБА_2 на зв`язок не виходить.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що не припинення трудових відносин порушує її права щодо можливості отримання доплат та надбавок, які передбачені законодавством непрацюючих пенсіонерів, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просив задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 04.02.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За загальним правилом сторонами трудових правовідносин є працівник та роботодавець. Працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи, котра використовує найману працю. Роботодавець - юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Трудові правовідносини визначають як суспільні відносини, врегульовані нормами трудового права, що складають між працівником і роботодавцем (підприємством, установою, організацією, а також фізичною особою), в силу якого одна сторона (працівник) зобов`язана виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посади, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін. Трудові права та обов`язки не можуть існувати за межами трудового правовідношення.

Отже трудовий спір за загальним правилом виникає (існує) між сторонами трудових правовідносин, а саме: між працівником та роботодавцем.

Відповідно до Наказу директора ПП «Планета-Z» ОСОБА_3 від 31.01.2017 року за № 2 ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду бухгалтера за сумісництвом, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

Згідно з Наказом директора ПП «Планета-Z» ОСОБА_3 від 16.02.2017 року позивача, як бухгалтера, з 17.02.2017 року було переведено на постійну роботу з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

При цьому, як вбачається з вбачається з матеріалів справи, 17.07.2018 року позивачем було направлено на адресу директора ПП «Планета- Z» заяву від 17.07.2018 року, в якій позивач просив звільнити його з займаної посади з 20.07.2018 року за власним бажанням, проект наказу про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України та лист-звернення щодо вирішення питання ро звільнення.

Однак, не зважаючи на особисте отримання директором ПП «Планета-Z» вказаних документів 31.07.2018 року, питання про звільнення позивача вирішено не було.

Так, відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

При цьому, за змістом ст.38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. Строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно.

Тобто, роботодавець або уповноважений ним орган зобов`язаний розірвати трудові відносини в певний строк, зазначений у заяві, і видати наказ, у якому причина й дата звільнення мають бути чітко сформульовані.

Однак, як вже зазначалося вище, питання щодо звільнення позивача з займаної ним посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням відповідачем не розглянуто, а відповідний наказ - не видано.

Доказів зворотньому відповідачем надано не було.

Отже праву працівника на розірвання трудового договору за власним бажанням за умови попередження роботодавця за два тижні відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України кореспондується обов`язок роботодавця оформити відповідним наказом звільнення та виконати обов`язки, визначені статтями 47, 116 КЗпП України.

Чинне законодавство не визначає випадки, у яких роботодавець може відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням, отже роботодавець не може відмовити працівнику у звільненні за його бажанням, у разі подання ним відповідної заяви за два тижні до такого звільнення.

Частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Між тим, статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У відповідності до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Конституційний суд України, розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням ст. 43 Конституції України, у своїх рішеннях від 07.07.2004 року за №14-рп/2004, від 16.10.2007 року за №8-рп/2007 та від 29.01.2008 року за №2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудових договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Як встановлено ч.1 ст.3 та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, враховуючи те, що питання щодо звільнення позивача з займаної ним посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням відповідачем не розглянуто, а відповідний наказ - не видано, суд першої інстанції приходить до висновку про встановлення факту наявності порушення відповідачем трудових прав позивача.

Як вбачається, позивач вважає, що він має бути звільненим з 20.07.2018 року.

У свою чергу, оскільки відповідно до положень ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, датою звільнення вважається наступна дата після сплину двох тижнів з дня подання заяви про звільнення, тобто у даному випадку, цією датою є 31.07.2018 року.

За вказаних обставин, а також враховуючи положення, ст. 16 ЦК України у взаєморозумінні із ч.2 ст.5 ЦПК України, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання припиненим трудового договору між ОСОБА_4 до ПП «Планета Z» з 31.07.2018 року, у зв`язку з її звільненням з посади бухгалтера за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Планета Z» про розірвання трудового договору- задовольнити частково.

Визнати трудовий договір між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Планета Z» припиненим з 31.07.2018 у зв`язку із її звільненням з посади бухгалтера за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Планета Z», код ЄДРПОУ 23715256, адреса: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова,23-Б.

Повний текст складений 15.08.2022.

Суддя: