Рішення

від 26.09.2022 по справі 300/2840/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2022 р. справа № 300/2840/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" про стягнення податкового боргу в загальній сумі 82 973,83 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, орган стягнення, ДПС в області) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" (надалі по тексту також - відповідач, платник податків, ТОВ "ВІЗ") про стягнення податкового боргу в загальній сумі 82 973,83 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначене і донараховане податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, в тому числі штрафні санкцій в загальній сумі 82 973,83 гривень.

Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов`язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 82 973,83 гривень. Несплата до бюджету податкового боргу зумовила звернення контролюючого органу до суду.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 19.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.22).

Судом 19.07.2022 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням із врученням відправлення (76501 0240520 0) направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження за адресою, вказаною органом стягнення у позовній заяві, і яка відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських: вул. Целевича, 16-Г, м. Івано-Франківськ, 76008 (а.с.23-25, 29-30).

Поштове відправлення повернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.25-28), хоча адреси реквізити отримувача чітко відповідають даним із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (пункт 4 частини 1 статті 251 КАС України).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.07.2022 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про прийняття до провадження справи від 19.07.2022.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" зареєстроване як юридична особа із присвоєним ідентифікаційним кодом юридичної особи 22188694, та взяте на облік в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також Кодекс, ПК України).

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В розумінні вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (265.1.1. пункту 265.1. статті 261 ПК України), плати за землю (підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України).

Плата за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10, підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків.

Виходячи із положень статті 288 Податкового кодексу України відповідач є платником орендної плати за земельну ділянку.

З приводу основних податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача визначених ним самостійно з орендної плати з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 287.3 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Із матеріалів справи судом встановлено, що товариство сформувало і подало позивачу:

- 06.02.2020 податкову декларацію з орендної плати за землю за 2020 рік (а.с.9-10), якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за період з січня по грудень 2020 року на суму 41 240,23 гривень (щомісячний платіж з січня по листопад 3 436,69 гривень, грудень 3 436,64 гривень), зобов`язання по якій, ураховуючи часткову сплату, становить 16 980,77 гривень (залишок нарахування за серпень 2020 року 3 234,06 гривень, вересень грудень 2020 року 13 746,71 гривень);

- 16.02.2021 податкову декларацію з орендної плати за землю за 2021 рік (а.с.11-12), якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за період з січня по грудень 2021 року на суму 60 332,22 гривень (щомісячний платіж 5 027,69 гривень, грудень 5 027,63 гривень), зобов`язання по якій у всьому розмірі є заборгованістю.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Досліджуючи питання щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" заборгованості із штрафних санкцій по платежу з орендної плати за землю з юридичних осіб, яка виникла у зв`язку з несплатою товариством грошових зобов`язань, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Податковий контроль як то визначено підпунктом 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Так, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі акта камеральної перевірки №225/09-19-04-15/22188694 від 21.10.2020 (а.с.14-15), прийнято податкове повідомлення-рішення за №0067340415 від 21.10.2020, яким визначено штрафні санкції за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб в загальному розмірі 5 660,84 гривень (а.с.13).

Вказане рішення контролюючого органу вручено посадовій особі товариства (керівнику) 21.10.2020, свідченням чого є підпис на коментованому податковому повідомлення-рішенні (а.с.13).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначених податковими повідомленням-рішеннями, суд приходить до переконання, що визначені контролюючим органом штрафні санкції з орендної плати з юридичних осіб в сумі 5 660,84 гривень, є узгодженим та являється податковим боргом відповідача.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області поштовим відправленням за номером 76018 6742262 4 на адресу відповідача, яка відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських: вул. Целевича, 16-Г, м. Івано-Франківськ, 76008 (а.с.29-30), направлено податкову вимогу форми "Ю" за №8468-13 від 05.11.2020 на суму 12 331,59 гривень.

Вказане поштове відправлення із податковою вимогою повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.7, 8).

Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 13.06.2022, актом перевірки від 21.10.2020, податковими деклараціями від 06.02.2020 і від 16.02.2021, податковим повідомлення-рішенням від 21.10.2020, податковою вимогою форми "Ю" за №8468-13 від 05.11.2020, а також інтегральними (обліковими) картками платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.6, 7, 9-10, 11-12, 13, 14-15, 16-17).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 82 973,83 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання (податковий борг) у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 82 973,83 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" податкового боргу в загальній сумі 82 973,83 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" (ідентифікаційний код юридичної особи 22188694) в дохід місцевого бюджету податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 82973,83 гривень (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят три гривні вісімдесят три копійки) з урахуванням штрафних санкцій.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код відокремленого підрозділу юридичної особи за ЄДРПОУ 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗ" (ідентифікаційний код юридичної особи 22188694, вул. Целевича, 16-Г, м. Івано-Франківськ, 76008.

Суддя Чуприна О.В.