Рішення

від 26.09.2022 по справі 320/1793/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року № 320/1793/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споруда» до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Споруда» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Шевченка, 1) з позовом до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача № С-1-1101 від 11.01.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № З-1/3-2401/2020 від 24.01.2020 про накладення на позивача штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 63060,00 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що постанова про накладення штрафу правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-1/3-2401/2020вих від 24.01.2020 року, якою Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 63 060 грн., а також припис № С-1-1101 від 11.01.2020 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, винесені Відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України. Так, Позивач зазначає про те, що Відповідач не повідомив його про намір, день, час та місце проведення перевірки; Позивач не був присутнім на оформленні результатів перевірки: протоколу, припису, акту; припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності винесений не за наслідками проведеної перевірки, не містить конкретних заходів щодо усунення виявлених порушень. Відповідач не запросив Позивача на розгляд справи про притягнення його до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі Порядок контролю).

Ухвалою від 03 березня 2020 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

25 листопада 2020 року Відповідач надіслав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що під час перевірки Позивача з питань дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності ним було дотримано Порядок контролю, оскільки про проведення перевірки Позивач був повідомлений завчасно шляхом направлення поштового повідомлення. Що стосується незабезпечення участі представника Позивача у розгляді справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, Відповідач зазначив, що відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі Порядок накладення штрафів) участь особи, яка притягається до відповідальності, є правом, а її нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Крім того припис, який оскаржується Позивачем, складений у зв`язку із недопущенням посадових осіб Відповідача на об`єкт перевірки.

Під час подання адміністративного позову Позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду у зв`язку із поважністю його пропуску, яку суд вирішив в ухвалі, відкриваючи провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (частина п`ята статті 262 КАС України).

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Споруда (код ЄДРПОУ 36169975) є юридичною особою, яку було зареєстровано 23.01.2009 номер запису 1 326 136 0000 000511 за адресою: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Шевченка, буд. 1.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споруда» має у користуванні земельну ділянку з кадастровим номером 3210945300:01:091:0030 на підставі Договору оренди землі № 38н/2009 від 15.05.2009, угоди про внесення змін до договору оренди б/н від 12.05.2017, рішення Бучанської міської ради Київської області № 1336-51/У від 30.04.2009, рішення Бучанської міської ради Київської області № 1175-26-VII від 23.04.2017.

Як зазначено в листі Бучанської міської ради № 04-09/1292 від 26 грудня 2019 року відділом державного архітектурно будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області на підставі звернення Ірпінського міського осередку ГО «Стоп корупції» № 98/3 від 18.11.2019, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» п.9 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю та розпорядженням Бучанського міського голови № 103 та № 104 від 16.05.2018 здійснюються заходи державного архітектурно будівельного контролю на об`єкті «Будівництво готельного комплексу та організація зони відпочинку» за адресою Київська область, м. Буча, вул. Шевченка 2-Д.

В зазначеному листі було запропоновано представникам ТОВ «Споруда» 09 січня 2020 року бути присутнім на об`єкті перевірки за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Шевченка 2-Д, також було повідомлено про необхідність 11 січня 2020 року бути присутнім уповноваженій особі ТОВ «Споруда» в приміщені відділу державного архітектурно будівельного контролю Бучанської міської ради для підписання акту перевірки та інших документів та надання документів які наведені в додатку. Як вбачається з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» лист № 04-09/1292 від 26.12.2019 був отриманий представником ТОВ «Споруда» 14 січня 2020 року.

Згідно акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 11 січня 2020 року вбачається, що керівник (директор) ТОВ «Споруда» ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно будівельного контролю з адресою Київська область, м. Буча, вул. Шевченка, 2-Д «Будівництво готельного комплексу та організація зони відпочинку» для проведення позапланової перевірки чим порушила положення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю. Зазначений примірник акту був надісланий ТОВ «Споруда» поштою 14 січня 2020 року.

Також відділом Державного архітектурно будівельного контролю Бучанської міської ради був складений протокол № 1-Л-З-1101 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 січня 2020 року, розгляд справи про правопорушення містобудівної діяльності був призначений на 24 січня 2020 року о 16:00. Зазначений протокол був надісланий ТОВ «Споруда» поштою 14 січня 2020 року.

За результатами позапланової перевірки відділом державного архітектурно Будівельного контролю Бучанської міської ради був складений припис № С-1-1101 від 11 січня 2020 року в якому встановлено, що ТОВ «Споруда» в період з 24.12.2019 по 11.01.2020 не допустила посадову особу органу державного архітектурно будівельного контролю для проведення перевірки та вимагалось усунути допущенні порушення до 24 січня 2020 року. Зазначений припис був надісланий ТОВ «Споруда» поштою 14 січня 2020 року.

24 січня 2020 року відділом державного архітектурно Будівельного контролю Бучанської міської ради була винесена постанова № З-1/3-2401/2020 вих. про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 63060 гривень. Зазначена постанова була надіслана ТОВ «Споруда» поштою 24 січня 2020 року.

Не погоджуючись з винесенням відповідачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладання штрафу позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради у спірних правовідносинах регламентуються Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону №3038-VI суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до абзацу 1-3 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, згідно з пунктом 1 якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 6 цього Положення, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

За приписами частини 3 статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Згідно з частиною 2 статті 41 Закону №3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п.2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Так, відповідно до п. 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно з абзацом 11 пункту 7 Порядку №553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Суб`єктами містобудування в розумінні ч.2 ст. 4 Закону № 3038-VI є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ч.1 ст. 4 Закону № 3038-VI).

Перед початком проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу здійснюється пред`явлення суб`єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу.

При цьому Порядком №553 встановлено, що перевірка проводиться уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю виключно у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, які, серед іншого, мають право отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки та подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Щодо необхідності повідомлення суб`єкта містобудування про намір щодо проведення позапланового заходу, як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 533), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Абзацами першим, десятим та одинадцятим пункту 7 Порядку №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з підпунктом 1 пункту 11 Порядку №533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

У відповідності до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт (пункт 14 Порядку № 533).

У пункті другому частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлена відповідальність суб`єктів містобудування за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З аналізу наведеного слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на, зокрема безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

В той же час, ані приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані положення Порядку №533 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 12.02.2019 у справі № 813/578/17.

Водночас суд наголошує на тому, що відсутність у органу державного архітектурно-будівельного контролю законодавчо встановленого обов`язку попередження суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу не надає контролюючому органу права здійснювати заходи архітектурно-будівельного контролю за відсутності суб`єкта містобудування з огляду на наявність у останнього беззаперечного права бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд зазначає, що недопущення посадових осіб органу відділу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкту містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких як перешкоджання у доступі до місць, де здійснюється будівництво об`єктів (місць будівництва об`єктів), до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, будівельного майданчика з метою його огляду та ненадання на запит органу державного архітектурно-будівельного контролю документів, які є підставою для проведення будівельних робіт, тощо.

Як вбачається з листа Бучанської міської ради № 04-09/1292 від 26 грудня 2019 року представнику ТОВ «Споруда» 09 січня 2020 року об 11:00 необхідно було бути присутнім на об`єкті перевірки за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Шевченко 2-Д, а також необхідно було бути присутнім 11 січня 2020 року об 11:00 в приміщені відділу державного архітектурно будівельного контролю Бучанської міської ради для підписання акту перевірки та інших документів та надати документи які були наведені в додатку № 1.

Вказаний лист був направлений ТОВ «Споруда» 27 грудня 2019 року та отриманий представником ТОВ «Споруда» 14 січня 2020 року, а тому за умовами вчасного не отримання листа № 04-09/1292 від 26.12.2019 суб`єкта містобудування та відсутність його повноважного представника на об`єкті містобудування не може вважатися недопущенням посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.

Так само відповідачем ані у протоколі від 11.01.2020, ані в оскаржуваній постанові від 24.01.2020 не було зазначено в чому саме виявлялося недопущення посадових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю уповноваженою особою ТОВ «Споруда».

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів недопущення посадових осіб Відділу Державного архітектурно будівельного контролю до проведення позапланово перевірки ТОВ «Споруда».

Щодо винесення відповідачем припису № С-1-1101 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суд зазначає наступне.

Як зазначено в п. 3 ч. 3 т. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно пункту 14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно будівельний контроль, зобов`язаний одержувати примірник припису органу державного архітектурно будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем був складений акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, що унеможливлює винесення припису в силу положень Порядку № 553.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 форми припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил повинні містити вимоги щодо заходів щодо усунення порушень із визначенням терміну виконання.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже припис про усунення виявлених порушень, має містити конкретні вимоги органу державного архітектурно будівельного контролю та заходи, які має здійснити суб`єкт містобудування для усунення виявлених порушень.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року по справі № 354/512/16-а, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) до суб`єкта господарювання щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які спричинили ці порушення, такий припис повинен містити конкретне визначення заходів щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, які повинні бути співмірними встановленому перевіркою порушенню. При встановлені таких заходів орган державного архітектурно будівельного контролю повинен врахувати доцільність їх застосування та можливість виконання припису особою, щодо якої такий винесено.

Як вбачається з припису відділу Державного архітектурно будівельного контролю № С-1-1101 від 11 січня 2020 року він не містить конкретних заходів щодо усунення виявлених порушень а тільки зазначена дата до якої повинно усунути порушення.

Враховуючи вищевикладене, правову позицію Верховного Суду та те що припис був винесений не за наслідками проведення перевірки, суд дійшов висновку, визнати протиправним та скасувати припис відповідача № С-1-1101 від 11.01.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Щодо дотримання відповідачем вимог чинного законодавства під час складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає таке.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі Порядок №244).

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.

Пунктом 3 Порядку №244 визначено, що штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі коли суб`єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи разом з органами державного архітектурно-будівельного контролю вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб`єкта до відповідальності.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Пунктом 9 Порядку №244 передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування (пункт 10 Порядку №244).

Пунктом 13 Порядку №224 передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки відділом Державного архітектурно будівельного контролю був складений протокол № 1-Л-З-1101 від 11.01.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено, що в протоколі № 1-Л-З-1101 від 11.01.2020 було зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 16:00 24.01.2020 у приміщенні відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що примірник Протоколу від 11.01.2020, у якому було зазначено про призначення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності був відправлений до ТОВ «Споруда» 14 січня 2020 року.

Доказів отримання позивачем протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-1101 від 11.01.2020 до 24.01.2020 відповідач суду не надав, що є порушенням пунктів 16, 17 Порядку №244.

При цьому, положеннями пп. 3 п. 20 Порядку № 244 закріплено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Згідно пункту 21 Порядку № 244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, що на думку суду не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 17 .10.2018 року у справі № 405/7568/16-а, від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а .

Отже, матеріали справи свідчать про те, що посадовими особами контролюючого органу був порушений порядок розгляду протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за відсутності відомостей про сповіщення суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи, що суперечить вимогам Порядку №224 та на переконання суду є порушенням принципу рівності та позбавило позивача права подання додаткових документів, пояснень тощо та свідчить про безпідставність прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Критерії оцінки адміністративним судом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до положень якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір в розмірі 4204,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис відділу Державного архітектурно будівельного контролю Бучанської міської ради № С-1-1101 від 11.01.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державного архітектурно будівельного контролю Бучанської міської ради № З-1/3-2401/2020 від 24.01.2020 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Споруда» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 63060,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споруда» (08292, Київська область, м. Буча, вул. Шевченка буд. 1, код ЄДРПОУ 36169975) за рахунок бюджетних асигнувань Бучанської міської ради Київської області в особі відділу Державного архітектурно будівельного контролю Бучанської міської ради (код ЄДРПОУ 04360586, 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12) судовий збір в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Дата складення і підписання повного тексту рішення 26.09.2022.

Суддя Панченко Н.Д.