Ухвала

від 23.09.2022 по справі 640/16540/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16540/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

23 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Собків Я.М., суддів - Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2021 року у справі за позовом приватного підприємства "УА-СПОРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА", про визнання дій та рішень протиправними,-

ВСТАНОВИВ

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 08 жовтня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з недотриманням п.1ч.5ст.296 КАС України, та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 21 січня 2022 року на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропонувати протягом десятиденного строку з дня вручення даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору та надання вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

06.06.2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору. Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено. Продовжено Головному управлінню Державної податкової служби у м.Києві строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2022 року щодо сплати судового збору, а саме: на п`ять днів від дня отримання копії даної ухвали.

28.06.2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 23627, від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло повторне клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку скаржник зазначає, що положеннями КАС України визначено право сторони на повторне звернення з позовом, в їх випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишено судом без руху. Разом з цим, вказаними нормами не визначено чітко строків на повторне звернення, а тому, на думку заявника, це є достатніми підставами для поновлення строку звернення до суду.

Суд зазначає, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.

У постанові від 21.11.2019 у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на зазначене, клопотання про поновлення строку є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Також від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Розглядаючи заявлене клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступе.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Також, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів враховує, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року апелянту вже продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги, судом надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - з 09 травня 2022 року по 23 вересня 2022 року, втім, станом на 23 вересня 2022 року, недоліки апеляційної скарги не були усунуті.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України до суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що станом на 23 вересня 2022 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2022 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2021 року у справі за позовом приватного підприємства "УА-СПОРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА", про визнання дій та рішень протиправними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Я.М. Собків

суддя Я.Б. Глущенко

суддя Л.Т. Черпіцька