Постанова

від 26.09.2022 по справі 600/6608/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6608/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

26 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання винити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та частково скасувати рішення VI сесії VІІІ скликання Боянської сільської ради № 21/1-12 від 09 квітня 2021 року в частині не передання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах села Боянівка Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області;

- зобов`язати Боянську сільську раду Чернівецького району Чернівецькій області прийняти рішення про передачу у власність ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081 площею 0,25 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення VI сесії VІІІ скликання Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецькій області № 21/1-12 від 09 квітня 2021 року в частині не передання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах села Боянівка Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Зобов`язано Боянську сільську раду Чернівецького району Чернівецькій області прийняти рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081 площею 0,25 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована в межах села Боянівка Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецькій області, документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 908 грн 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині визначення розміру відшкодованої з відповідача правничої допомоги, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірі 16200,00 грн.

В свою чергу відповідач також подав до суду апеляційну скаргу, в обґрунтування якої послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що рішенням 27 сесії VII скликання Припрутської сільської ради №2/7 від 25.03.2019 року надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .

За замовленням позивача ТОВ «Глобус КО» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Висновком експерта державної експертизи В. Олексюка від 20.02.2020 року б/н та висновком завідувача сектору містобудування та архітектури Новоселицької РДА О. Клочун від 27.04.2020 року №128 було погоджено проект землеустрою.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.11.2021 року №НВ-9902599242021 земельну ділянки, площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , зареєстровано у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 7323085700:02:001:0081.

Рішенням 36 сесії VII скликання Припрутської сільської ради №7/6 від 19.06.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року у справі №600/1574/20-а визнано протиправним та скасовано рішення від 19 червня 2020 року №7/6 36 сесії VII скликання Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства; зобов`язано Припрутську сільську раду Новоселицького району Чернівецької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 за кадастровими номерами 7323085700:02:001:0081 площею 0,25 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та 7323085700:02:001:0106 площею 0,1714 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться в с. Боянівка Новоселицького району Чернівецької області.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року замінено сторону виконавчого провадження (ВП№65368037), відкритого 11 травня 2021 року державним виконавцем Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Рудченко Л.О. за виконавчим листом №600/1574/20-а, виданим 28 квітня 2021 року, а саме: Припрутську сільську раду Новоселицького району Чернівецької області (ЄДРПОУ 02165490) на правонаступника Боянську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області (ЄДРПОУ 04417576).

Рішенням VI сесії VIII скликання Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецькій області № 21/1-12 від 09.04.2021 року «Про розгляд зави громадянина ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою, без передачі у власність, земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081 площею 0,2500га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах села Боянівка Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що рішення № 21/1-12 від 09.04.2021 року є протиправним, оскільки передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки у власність чи у користування. Зазначені дії є неподільними, тому вбачається неможливим затвердити проект землеустрою без передачі у власність. Однак, рішення VI сесії VIII скликання Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецькій області № 21/1-12 від 09 квітня 2021 року в порушення частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України, не містить рішення про надання такої земельної ділянки у власність позивачу.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що не передавши позивачу у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах села Боянівка Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, відповідач діяв не послідовно, порушивши при цьому принцип належного урядування та всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність прийняття рішення VI сесії VІІІ скликання Боянської сільської ради № 21/1-12 від 09.04.2021 року в частині не передання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах села Боянівка Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

Щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу та відшкодування їх вартості за рахунок відповідача, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі з 16200 грн. до 1500 грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 40 Земельного кодексу України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Статтею 121 Земельного кодексу України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Згідно пункту г частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Частиною 1 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю, а згідно частини 2 цієї ж статті ЗК України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 118 Земельного кодексу України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Разом з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Судом встановлено, що позивачем поетапно вчинено усіх необхідних дій з метою отримання спірної земельної ділянки у власність. Однак, оскаржуваним рішенням позивачу затверджено проект землеустрою без передачі у власність, земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081 площею 0,2500га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах села Боянівка Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою породило у позивача законні обґрунтовуванні очікування щодо отримання земельної ділянки у власність та спричинило витрати пов`язані з виготовленням проекту землеустрою.

При цьому, колегія суддів вважає помилковою позицію відповідача, що даний спір пов`язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, оскільки спірні правовідносини, у даній справі виникли за участю суб`єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, відносно того, що не передавши позивачу у власність земельну ділянку, відповідач діяв протиправно, порушивши при цьому принцип належного урядування та всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України.

Відтак, оскаржуване рішення VI сесії VІІІ скликання Боянської сільської ради № 21/1-12 від 09.04.2021 рокує протиправним у частині не передання позивачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:02:001:0081 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах села Боянівка Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог по суті спору.

При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Що стосується доводів апеляційної скарги позивача щодо безпідставного зменшення суми витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

В апеляційній скарзі представник позивача, адвокат Вівчар Аурел Георгійович зазначає, що на його думку суд першої інстанції, вийшов за межі дії норм КАС України та з власної ініціативи, безпідставно зменшив суму витрат на правничу допомогу, що є прямим порушенням закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, положеннями ч. 6 та ч. 7 ст. 132 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою та другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. При цьому, даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат-розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Витрати на правничу допомогу адвоката в порядку ст.143 КАС України, можуть бути відшкодовані після постановлення судового рішення лише за наявності умови, що особа, яка понесла судові витрати до закінчення судових дебатів подасть суду заяву.

Приписами п. 4 ч. 1ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За визначенням, що міститься у статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення усієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що не тільки ухвалено рішення на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин такі витрати сторони були необхідними, а розмір розумним та виправданим.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18) зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

У постанові від 01.10.2018 року у справі №569/17904/17, Верховний Суд зауважив, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Так, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача було надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Вівчарем В.Г.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; додатковий договір про надання професійної правничої допомоги, згідно якого визначено, що година роботи адвоката становить 1200 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера №6 від 24.11.2021 року про оплату наданих послуг правової допомоги (з урахуванням сплаченої суми судового збору) у розмірі 17108 грн.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 24.11.2021 року, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складається з наступних виконаних адвокатом Вівчарем А.Г. робіт (наданих послуг) :

- вивчення та правовий аналіз судової практики, матеріалів справи, надання консультацій і роз`яснень з правових питань стосовно спірних правовідносин 5 год. 6000 грн.;

- підготовка та подання заяви про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження від 21.10.2021 0,5 год. 600 грн.;

- ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 1 год. 1200 грн.;

- отримання витягу з дзк 1 год. 1200 грн.;

- підготовка та подання позовної заяви від імені ОСОБА_1 до Боянської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії від 24.11.2021 року 6 год. 7200 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені: договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати на правову допомогу позивача були пов`язані саме із розглядом цієї справи та документально підтверджуються матеріалами справи.

Водночас, при оцінці розміру витрат суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

Здійснивши системний аналіз норм чинного процесуального законодавства, враховуючи фактичні обставини справи та процесуальний хід її розгляду, колегія суддів вважає, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу не є співмірними зі складністю вирішеного спору і підлягають зменшенню, оскільки дана справа відноситься до справ незначної складності; її розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження; позов носить немайновий характер; дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Відтак, беручи до уваги складність справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення заявлених позивачем вимог та стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань кожного відповідача.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування в оскаржуваній позивачем частині не встановлено.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року, відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_1 , Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.