Рішення

від 19.09.2022 по справі 607/17076/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2022 Справа №607/17076/21 Провадження № 2/607/1065/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Максим`юк Я.Е.,

представника позивача Дрімак М.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Сень (Чайнюк) О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шептицького, 1-1Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шептицького, 1-1Б» (далі за текстом - ОСББ) звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСББ як балансоутримувач багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 надавало ОСОБА_1 , яка є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1 загальною площею 87,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як споживачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між сторонами не укладався, однак житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, що свідчить про наявність між сторонами фактичних договірних відносин.

Позивач зазначає, що в повному обсязі виконував свої зобов`язання та надавав відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, однак відповідач зобов`язання у частині оплати щомісячних обов`язкових платежів не виконала.

Так, у період з червня 2020 року до квітня 2022 року за відповідачем утворилась заборгованість щодо оплати послуг з обслуговування нежитлового приміщення № НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 4619,56 грн, з яких: сума основного боргу - 4169,36 грн; три проценти річних за користування грошовими коштами - 114,26 грн; інфляційні втрати - 335,94 грн.

За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ заборгованість за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2020 до 30.04.2021 у сумі 4169,36 грн, три проценти річних за користування грошовими коштами у розмірі 114,26 грн та інфляційні втрати у розмірі 335,94 грн.

29.09.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 28.10.2021 та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

28.10.2021 судове засідання відкладено на 09.12.2021 за клопотанням відповідача.

09.11.2021 представник відповідача адвокат Бартків-Краєвська І.Б. подала відзив, в якому позов не визнала, заперечувала проти задоволення позову та просила у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що долучені позивачем документи не підтверджують заявленої ним суми позовних вимог. Відповідач не погоджується з сумою додаткових нарахувань, яка нарахована 01.07.2020 у розмірі 7515,66 грн, оскільки такі нарахування не передбачені Статутом ОСББ та протоколами загальних зборів. Також відсутній розрахунок таких нарахувань. Так само відповідач заперечує наявність заборгованості за червень 2020 року та за період з 31.07.2020 до 30.04.2021, оскільки зазначає, що така заборгованість в повному обсязі погашена відповідачем, а також наявна певна сума переплати.

26.11.2021 позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що обставини, викладені у відзиві, не відповідають дійсним обставинам справи. Так, позивач вважає хибними доводи відповідача про невірне обрахування суми заборгованості, оскільки остання підтверджується відповідним розрахунком та довідкою про загальну суму заборгованості. Не заперечував, що відповідач сплачувала кошти за надані послуги та не оспорював сум таких коштів. Зазначив, що сплачені відповідачем кошти зараховувались в рахунок погашення первісного боргу, який існував з моменту створення ОСББ до теперішнього часу.

09.12.2021 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючої судді Черніцької І.М. на лікарняному.

18.01.2022 судове засідання відкладено на 21.02.2022.

21.02.2022 судове засідання відкладено на 24.03.2022 за клопотанням представника відповідача.

24.03.2022 судове засідання відкладено на 29.04.2022 за клопотанням відповідача.

28.04.2022 справа прийнята до провадження судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновської І.В. та призначено розгляд справи по суті на 29.04.2022.

29.04.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з тривалим розглядом інших справ, які були призначені раніше. Судове засідання відкладено на 26.05.2022.

26.05.2022 судове засідання відкладено на 22.06.2022 за клопотанням відповідача.

22.06.2022 судове засідання відкладено на 14.07.2022 за клопотанням представника відповідача.

14.07.2022 судове засідання відкладено на 15.08.2022 у зв`язку з неявкою учасників справи.

15.08.2022 судове засідання відкладено на 19.09.2022 за клопотанням представника позивача.

19.09.2022 у судовому засіданні представник позивача подала заяву про уточнення/збільшення позовних вимог. Усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні такої заяви відмовлено з тих підстав, що ця заява по своїй суті є заявою про зміну предмету позову та подана з пропуском строку, визначеного ст. 49 ЦПК України.

У судовому засіданні 19.09.2022 представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив, та просила позов задовольнити повністю. Не заперечувала, що між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, однак пояснила, що відповідачу фактично надавались послуги, які остання приймала. Вказані обставини, на думку представника позивача, свідчать про те, що між сторонами склались фактичні договірні відносини. Не заперечувала, що відповідач частково оплачувала надані їй послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Однак такі оплати не покрили наявну суму заборгованості за період з 01.06.2020 до 30.04.2021. Зауважила, що при відсутності у квитанції інформації про період, за який здійснюється оплата, така сума зараховувалась на погашення уже наявного у відповідача боргу за попередній період, який виник з моменту створення ОСББ.

У судовому засіданні 19.09.2022 відповідач ОСОБА_1 та її представник Сень (Чайнюк) О.В. позов не визнали з підстав, викладених у відзиві, та просили відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача пояснила, що не заперечує факт надання позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Поряд з цим не погоджується з зазначеною позивачем сумою заборгованості. Вважає, що заборгованість за період з 01.06.2020 до 30.04.2021 відсутня, оскільки відповідачем з 01.06.2020 здійснювались неодноразові оплати за отримані послуги. При цьому, враховуючи строки позовної давності, такі оплати повинні зараховуватись на оплату наданих послуг з 01.09.2018. Відтак сплачені відповідачем кошти у загальному розмірі перекрили наявну з 01.09.2018 заборгованість та на даний час відповідач здійснила переплату за надані позивачем послуги. Не заперечувала, що при відсутності у квитанції інформації про період, за який здійснюється оплата, такі кошти зараховуються на погашення уже наявного боргу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з наданням та оплатою послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України, Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та іншими нормативно-правовими актами України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України, з якою кореспондується ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Так само і згідно зі ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких належить затвердження статуту об`єднання, внесення до нього змін, затвердження кошторису об`єднання, визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Виходячи з положень ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Так само і ст. 322 ЦК України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч. 2, 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Аналіз зазначених вище положень закону дає підстави дійти висновку, що співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, якщо послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій були фактично надані. Відсутність договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій сама по собі не може бути підставою для звільнення співвласника від оплати послуг у повному обсязі.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № № 686/14833/15-ц.

Так, суд встановив, що рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, яке оформлене Протоколом № 1 від 18.08.2016, створено ОСББ «Шептицького, 1-1Б», а також затверджено Статут ОСББ «Шептицького, 1-1Б» (т. 1 а.с. 10-13).

Згідно з п. 1 розділу І Статуту ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (т. 1 а.с. 21-27).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків щодо належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

При цьому ОСББ є балансоутримувачем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та надає власниками квартир та нежитлових приміщень послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 258733272 від 27.05.2021 ОСОБА_1 є власником приміщення промтоварного магазину загальною площею 87,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 30). Належність зазначеного нерухомого майна ОСОБА_1 також підтверджується копіями свідоцтва про право власності від 06.03.2007 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13801595 від 06.03.2007 (т. 2 а.с. 7, 8).

Відтак нежитлове приміщення, яке розташоване за вказаною вище адресою та належить ОСОБА_1 , перебуває на утриманні в ОСББ. Указане також підтверджується планом поверхів будови літери «А» на АДРЕСА_1 та описом меж земельної ділянки (т. 1 а.с. 78, 79).

При цьому факт надання позивачем відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій підтверджується договорами про постачання електричної енергії № 3382 від 05.12.2016, про надання послуг з аварійного обслуговування, технічного обстеження, профілактичних робіт внутрішньо будинкових систем електропостачання в житлових будинках від 13.11.2019, про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку № 0110-001/17 від 01.10.2016, про виконання робіт ремонту систем водопостачання № 31 від 06.02.2019, про надання послуг № 268/4 від 02.01.2019, інформаційно-обчислювального обслуговування № 3848 від 01.07.2021, виконання робіт ремонту систем водопостачання № 31 від 06.02.2019, купівлі-продажу № 5 від 06.02.2019 та № 9 від 28.02.2019, технічного обстеження і профілактичних робіт внутрішньо будинкових систем електропостачання в житлових будинках АДРЕСА_3 від 25.10.2016, а також актами наданих послуг та виконаних робіт, які підтверджують виконання таких договорів. Також позивачем долучені документи, які підтверджують понесені ним витрати на заробітну плату працівників ОСББ (т. 1 а.с. 82-155).

У судовому засіданні відповідач та її представник не спростовували факту надання позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також витрати, понесені унаслідок надання цих послуг.

При цьому суд приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що приміщення промтоварного магазину загальною площею 87,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , здане відповідачем в оренду, а в подальшому і в суборенду.

Так, з договорів оренди приміщення від 01.01.2016, 01.01.2017, 01.07.2017, 01.09.2019, 01.10.2019 вбачається, що у період з 01.01.2016 до 31.01.2020 ФОП ОСОБА_1 як орендодавець надавала ФОП ОСОБА_4 як орендарю в оренду нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 87,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 58-60, 61-63, 64-66, 67-71, 72-74).

Відповідно до договору оренди приміщення № 02/20 від 01.02.2020 у період з 01.02.2020 до теперішнього часу ФОП ОСОБА_1 як орендодавець надає ФОП ОСОБА_5 як орендарю в оренду нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 87,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 75-78).

При цьому згідно з договором суборенди нежитлового приміщення № С-02/20 від 01.02.2020 та актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2020 ФОП ОСОБА_6 як орендар надала ТОВ «Подорожник Тернопіль» як суборендарю нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 87,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 52-56, 57).

Разом з тим понесені відповідачем додаткові витрати на утримання належного їй приміщення, які підтверджуються договорами про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 3535 від 18.09.2009 (т. 2 а.с. 16-19), про постачання електричної енергії № 1938 від 27.07.2009 (т. 2 а.с. 20-31), а також довідкою № 02/07 від 28.07.2022 про наявність у ТОВ «Подорожник Тернопіль» штатного електрика та прибиральниці-двірника (т. 2 а.с. 51) не спростовують обов`язку ОСОБА_1 як власника нерухомого майна своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що не заперечувалось у судовому засіданні і стороною відповідача.

При цьому у судовому засіданні сторони підтвердили, що відповідач не зверталась до позивача щодо відшкодування додатково понесених нею витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем склались фактичні договірні відносини з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за якими позивачем були надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач фактично прийняла надані їй послуги та зобов`язана здійснити за них оплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Так, відповідно до рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом № 2 від 26.09.2016, затверджено тариф на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1,91 грн за один квадратний метр загальної площі нежитлових приміщень в місяць (т. 1 а.с. 14-16).

З урахуванням встановленого розміру внесків і платежів співвласників та загальної площі належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення, яка становить 87,3, щомісячна плата, яку відповідач зобов`язана сплачувати на користь позивача за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до 11.05.2017 становила 166,74 грн (1,91 грн х 87,3 кв. м = 166,74 грн).

Також відповідно до рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом № 3 від 11.05.2017, затверджено тариф на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,02 грн за один квадратний метр загальної площі нежитлових приміщень в місяць (т. 1 а.с. 17-18).

Відтак щомісячна плата, яку відповідач зобов`язана сплачувати на користь позивача за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з 11.05.2017 становить 176,35 грн (2,02 грн х 87,3 кв. м = 176,35 грн).

Разом з тим відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання зі сплати наданих позивачем послуг та за період з 01.06.2020 до 30.04.2021здійснила оплату послуг із зазначенням періоду, за який здійснюється оплата, лише за квітень 2021 року у сумі 177 грн (т. 2 а.с. 41). Внаслідок цього за вказаний період у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1762,85 грн.

При цьому суд відхиляє надані позивачем картки розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 30.06.2020 до 31.12.2020 (т. а.с. 32-33), оскільки, як встановлено у судовому засіданні, у вказаному розрахунку міститься додаткове нарахування від 01.07.2020 у розмірі 7515,66 грн, яке фактично є сумою заборгованості за попередній період. Обов`язок сплатити надані позивачем послуги у цьому розмірі виник у відповідача не в період з 30.06.2020 до 31.12.2020, за який позивач просить стягнути заборгованість, а тому не може включатися до заявлених позивачем за цей період вимог.

Крім цього, судом встановлено, а також не заперечувалось учасниками справи, що відповідач з жовтня 2020 року здійснювала часткові оплати за надані позивачем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Так, ОСОБА_1 без зазначення періоду, за який здійснюється оплата, сплатила кошти на користь ОСББ у таких сумах: у жовтні 2020 року - 2108 грн; у листопаді 2020 року -2295 грн; у грудні 2020 року - 177 грн; у січні 2021 року - 176,35 грн; у березні 2021 року - 352,80 грн; у вересні 2021 року - 534 грн; у січні 2022 року - 176,40 грн; у лютому 2022 року - 176,40 грн (т. 2 а.с. 37-50).

З урахуванням того, що відповідач здійснювала оплату за надані послуги без зазначення періоду, за який здійснюється оплата, позивач за рахунок цих коштів здійснював погашення уже наявної за відповідачем заборгованості, яка виникла з моменту створення ОСББ. Такий спосіб оплати коштів за надані послуги не заперечувався у судовому засіданні учасниками справи.

Вказані обставини свідчать про те, що з 01.06.2020 до 31.08.2022 відповідачем на користь позивача без зазначення періоду оплати сплачені кошти у сумі 6172,95 грн (2108 грн + 2295 грн + 177 грн + 176,35 грн + 352,80 грн + 534 грн + 176,40 грн + 176,40 грн = 6172,95 грн), які зараховані позивачем на погашення уже наявної заборгованості за період з листопада 2016 року.

Відтак станом на 21.09.2022 за відповідачем наявна заборгованість за оплату послуг за період з моменту створення ОСББ до 01.06.2020 у сумі 1342,71 грн (7515,66 грн - 6172,95 грн = 1342,71 грн). Тобто сплачених позивачем у загальному розмірі коштів недостатньо для того, щоб погасити заборгованість, яка виникла ще до 01.06.2020, а тому ці кошти не можуть враховуватись у погашення заборгованості за період з 01.06.2020 до 30.04.2021.

При цьому доводи представника відповідача про те, що заборгованість за період з 01.09.2018 до 31.08.2022 сплачена відповідачем у повному обсязі, а також щодо можливості застосування строків позовної давності на оплату послуг за період до 01.09.2018 є хибними.

Так, обов`язок добровільно сплачувати заборгованість за надані послуги не обмежується строками позовної давності, оскільки законодавець визначив трирічний строк для стягнення заборгованості лише при зверненні до суду з позовом із зазначенням періоду, який перевищує строк позовної давності. Натомість при добровільному погашенні заборгованості, яка має місце і в тому випадку, коли споживач не зазначає у призначенні платежу період, за який здійснюється оплата, жодного обмеження строку, за який погашається заборгованість, норми чинного Цивільного кодексу України не містять.

Відтак відсутність у платіжних квитанціях інформації про зазначення періоду, за який здійснюється оплата, свідчить про те, що платник фактично погоджується з тим, що здійснює оплату на погашення наявної заборгованості, яка охоплює період з моменту її виникнення. Оскільки позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.06.2020, а з даним позовом звернувся до суду 24.09.2021 підстави для застосування строк позовної давності у цьому випадку відсутні.

З урахуванням викладеного суд вважає доведеними ті обставини, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань та нездійснення оплати за надані позивачем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2020 до 30.04.2021 виникла заборгованість у сумі 1762,85 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також ч. 1 ст. 526 ЦК України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Зважаючи на те, що ст. 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - «Загальні положення про зобов`язання», ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин у випадку несвоєчасного виконання боржником зобов`язання його борг складатиме: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Разом з тим позивач просив стягнути на його користь з відповідача три проценти за користування грошовими коштами та інфляційні витрати. Суд вважає хибним таке визначення позивачем трьох процентів річних від простроченої суми, однак посилання на ч. 2 ст. 625 ЦК України дає суду можливість застосувати положення цієї статті з уточненням, що такі три проценти є відповідальністю відповідача за несвоєчасно виконане зобов`язання.

Так, три проценти річних від простроченої суми нараховуються з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боржником наявної заборгованості, а відтак визначальним фактором є встановлення точної дати прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

Відтак враховуючи відсутність укладеного між сторонами письмового договору, а також беручи до уваги правила ділового звичаю, відповідно до яких оплата комунальних послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк, що в свою чергу також підтверджується платіжним рахунком ОСББ за грудень 2020 року, зі місту якого вбачається, що оплату послуг необхідно здійснити до 20.01.2021 (т. 2 а.с. 37), суд приходить до висновку, що простроченням здійснення платежу необхідно вважати 21 число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

При цьому враховуючи те, що станом на даний час відповідачем не здійснено оплату за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2020 до 30.04.2021, що свідчить про те, що прострочене грошове зобов`язане досі не виконане, суд приходить до висновку, що кінцевою датою прострочення зобов`язання слід вважати день звернення позивача з позовом до суду, тобто 24.09.2021.

Крім цього, суд приймає до уваги, що прострочені відповідачем платежі є строковими, а тому нарахування процентів необхідно здійснювати відносного кожного платежу окремо.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що три проценти річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 176,35 грн необхідно розраховувати за такою формулою: (сума простроченого боргу) х (3 проценти) / (100 %) х (кількість днів) / (кількість днів у році).

Таким чином три проценти річних від простроченої суми заборгованості становить:

- за червень 2020 року - 6,25 грн (період прострочення становить 431 день);

- за липень 2020 року - 5,80 грн (період прострочення становить 400 днів);

- за серпень 2020 року - 5,35 грн (період прострочення становить 369 днів);

- за вересень 2020 року - 4,91 грн (період прострочення становить 339 днів;

- за жовтень 2020 року - 4,46 грн (період прострочення становить 308 днів);

- за листопад 2020 року - 4,03 грн (період прострочення становить 278 днів);

- за грудень 2020 року - 4,58 грн (період прострочення становить 247 днів);

- за січень 2021 року - 3,13 грн (період прострочення становить 216 днів);

- за лютий 2021 року - 2,72 грн (період прострочення становить 188 днів);

- за березень 2021 року - 2,28 грн (період прострочення становить 157 днів).

Відтак загальна сума трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за період з 01.06.2020 до 30.04.2021, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 42,51 грн.

При цьому суму інфляційних втрат необхідно розраховувати за такою формулою: (сума простроченого боргу) х (сукупний індекс інфляції) / 100% - (сума простроченого боргу), де сукупний індекс інфляції - це добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Таким чином інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості становлять:

- за червень 2020 року - 19,98 грн;

- за липень 2020 року - 20,38 грн;

- за серпень 2020 року - 19,40 грн;

- за вересень 2020 року - 17,46 грн;

- за жовтень 2020 року - 14,97 грн;

- за листопад 2020 року - 13,27 грн;

- за грудень 2020 року - 10,83 грн;

- за січень 2021 року - 8,98 грн;

- за лютий 2021 року - 5,88 грн;

- за березень 2021 року - 4,62 грн.

Відтак загальна сума інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості за період з 01.06.2020 до 30.04.2021, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 135,77 грн.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2020 до 30.04.2021 у сумі 1762,85 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 42,51 грн та інфляційні втрати у розмірі 135,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2270 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 828 від 21.09.2021. Відтак приймаючи до уваги, що даний позов задоволено частково у сумі 1941,13 грн, що становить 42,02 % від заявленої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 42,02 % судового збору у сумі 953,85 грн, а 57,98 % судового збору у сумі 1316,15 грн необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 1, 4, 10, 13, 15, 16, 17, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 7 ч. 1, 322, 385 ч. 1, 2, 509 ч. 1, 2, 526 ч. 1, 552 ч. 2, 625 ч. 1, 2 ЦК України, ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шептицького, 1-1Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шептицького, 1-1Б» заборгованість за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2020 до 30.04.2021 у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 85 копійок, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 42 (сорок дві) гривні 51 копійка та інфляційні втрати у розмірі 135 (сто тридцять п`ять) гривень 77 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шептицького, 1-1Б» судовий збір у сумі 953 (дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 85 копійок.

Судовий збір у сумі 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) гривень 15 копійок покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шептицького, 1-1Б».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шептицького, 1-1Б», місцезнаходження: вул. Шептицького, буд. 1, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40810443.

Представник позивача: Дрімак Марія Іванівна; місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник відповідача: адвокат Сень (Чайнюк) Олеся Володимирівна, місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

СуддяІ. В. Марциновська

Повне рішення суду складене 23.09.2022.