Рішення

від 26.09.2022 по справі 140/5103/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5103/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Виконавчого комітету Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання вимог чинного законодавства України про виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення, розташованого на території с. Кривлин, а саме: на пам`ятку археології - Городище XIV-XVII ст., охоронний номер 174-м; зобов`язання вчинити дії, спрямовані на виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення, розташованого на території с. Кривлин, а саме: на пам`ятку археології - Городище XIV-XVII ст., охоронний номер 174-м, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації про занесення даного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами вивчення інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Міністерства культури та інформаційної політики України про об`єкти культурної спадщини Ковельського району, які включено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України виявлено факт порушення Виконавчим комітетом Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а саме невнесення пам`ятки археології місцевого значення - Городища ХІV-XVII ст., яке знаходиться на південний захід від села в ур. «Кривлинські ставки» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Вказує, що на Велицьку сільську раду, як спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини, покладається обов`язок виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Кривлин Ковельського району Волинської області, та подання пропозицій органу культурної спадщини вищого рівня Управління культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких відомостей до Державного реєстру нерухомих пам`яток культури. Проте, облікова документація на пам`ятку археології місцевого значення Городище ХІV-XVII ст. не була складена та на розгляд до органу охорони культурної спадщини вищого рівня не скеровувалась.

Ковельською окружною прокуратурою 06 червня 2022 року на адресу Велицької сільської ради скеровано запит про надання інформації щодо виготовлення органом місцевого самоврядування облікової документації відносно пам`ятки археології місцевого значення Городище ХІV-XVII ст, скерування документації на розгляд уповноваженому органу вищого рівня.

Водночас з листа Велицької сільська ради від 09 червня 2022 року №233/3.23/2022 на запити прокуратури вбачається, що облікова документація на об`єкт культурної спадщини Городище ХІV-XVII ст., охоронний номер 174-м, що розташований на території села Кривлин Ковельського району Волинської області, не розроблялася та на розгляд до управління культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації не скеровувалась, кошти державного та місцевого бюджетів на вказані цілі не виділялися.

Посилаючись на нормиЗакону України «Про охорону культурної спадщини»,Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року №452, виконувач обов`язків керівника Ковельської окружної прокуратури вважає, що у даному випадку має місце бездіяльність відповідача, на якого вказаними нормативно-правовими актами покладеного обов`язок щодо охорони об`єктів культурної спадщини, їх належний догляд та збереження.

Невиконання виконавчим комітетом Велицької сільської ради вказаних обов`язків може вплинути на збереження об`єкту культурної спадщини пам`ятку археології місцевого Городище ХІV-XVII ст., тому оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, виконувач обов`язків керівника Ковельської окружної прокуратури відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду 01 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі -КАС України).

08 серпня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшов лист від 04 серпня 2022 року №347/-23/2-22 в якому, вказано, що Виконавчий комітет Велицької сільської ради повністю визнає позов та не заперечує проти його задоволення.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Ковельською окружною прокуратурою Волинської області проведено моніторинг Державного реєстру нерухомих пам`яток України та встановлено, що на території Велицької сільської ради Ковельського району знаходиться пам`ятка археології, розташована на території с. Кривлин, а саме Городище ХІV-XVII ст., яке знаходиться на південний захід від села в ур. «Кривлинські ставки».

Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 24 грудня 1991 року №265-р «Про взяття під охорону держави пам`ятників історії та культури, археології» Городище ХІV-XVII ст. взято на державний облік як пам`ятку місцевого значення.

29 липня 2021 року між Управлінням гуманітарного розвитку Ковельської районної державної адміністрації та Велицькою сільською радою укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини місцевого призначення - Городище ХІV-XVII ст., що розташоване в селі Кривлин Ковельського району Волинської області.

На запит Ковельської місцевої прокуратури від 06 червня 2022 року №52-1601ВИХ-22 щодо надання інформації щодо виготовлення органом місцевого самоврядування облікової документації відносно пам`ятки археології місцевого значення - Городище ХІV-XVII ст., що розташоване в селі Кривлин, та скеровування документації на розгляд до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Велицька сільська рада листом від 09 червня 2022 року №2233/3.23/2022 повідомила, що на зазначений об`єкт культурної спадщини документація не складалася та на розгляд до органу охорони культурної спадщини не скеровувалась.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції Українина органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями2,23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами 4 та 5 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805- III).

Згідно з статтею 1 Закону № 1805-ІІІ охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Як передбачено підпунктами 1, 2 частини 1 статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.

Відповідно до Положення про Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 25.05.2021 № 285 (далі Положення), Управління є структурним підрозділом Волинської обласної державної адміністрації, утворюється головою Волинської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Волинської області забезпечує виконання покладених на управління завдань.

Згідно з пунктом 4 Положення Управління у межах своєї компетенції забезпечує реалізацію державної політики у сфері культури та мистецтв, бібліотечної та клубної справи, охорони культурної спадщини, мистецької освіти, державної мовної політики, національної музейної політики, релігії, міжнаціональних відносин, захисту прав національних меншин та прав громадян на свободу світогляду і віросповідання на території Волинської області.

Відповідно до пункту 6 Положення основними завданнями управління відповідно до покладених на нього повноважень у галузі культури, з питань релігій та національностей є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики в галузі культури, охорони культурної спадщини на території Волинської області.

До завдань Управління також віднесено формування та подання у встановленому порядку Міністерству культури та інформаційної політики України пропозицій щодо: формування державної політики у сфері культури та мистецтва, охорони культурної спадщини; занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації є органом, який спеціально уповноважений державою на виконання функцій у спірних правовідносинах.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Судом встановлено, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Ковельською окружною прокуратурою 06 червня 2022 року за №52-1606вих-22 на адресу Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації скеровано лист, у якому повідомлено уповноважений орган про допущені Виконавчим комітетом Велицької сільської ради порушення.

У свою чергу, листом від 10 червня 2022 року №379/08/2-22 Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації повідомило про те, що у зв`язку з обмеженим фінансуванням на судові витрати, управління самостійно не звертатиметься до суду з позовною заявою щодо виготовлення Виконавчим комітетом Велицької сільської ради облікової документації на пам`ятки археології.

Враховуючи вищенаведене, звернення виконувача обов`язків керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області з даним позовом зумовлено бездіяльністю уповноваженого органу - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним учасниками справи, суд зазначає таке.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 1805-IIIдо повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини

Відповідно до статті 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Увідповідності достатті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами

Відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

У відповідності до частини 1статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з підпунктом 10 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Враховуючи вищенаведені норми, суд приходить висновку, що у даному випадку саме на Виконавчий комітет Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області покладається обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженогонаказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04. 2013 за № 528/23060 (далі - Порядок № 158) для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: поданняза формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку № 158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація)

У відповідності до пункту 3 розділу III Порядку № 158 облікова документація складається з: облікової карткиза формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Відповідно до пункту 5 Порядку визначення категорій пам`яток, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 22.05.2019, попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним упунктах 3і4цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на Виконавчий комітет Велицької сільської ради покладається обов`язок виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Велицької об`єднаної територіально громади Волинської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Отже, невиконання відповідачем обов`язку по виготовленню облікової документації на об`єкти культурної спадщини місцевого значення, а саме: Городище ХІV-XVII ст., розташованого на території села Кривлин, охоронний номер 174-м та відповідно неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.

Статтею 9КАС Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частиною четвертоюстатті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених устатті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечатьзаконуабо порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси (частина шостастатті 47 КАС України).

Аналогічні за змістом норми міститьстаття 189 КАС України: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша зазначеної статті); суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечатьзаконучи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина п`ята); суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина шоста).

Згідно з частиною четвертоюстатті 189 КАС Україниу разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

На думку суду, визнання відповідачем позову не суперечитьзаконута не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому заяву відповідача про визнання позову необхідно прийняти.

З урахуванням встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства та наданих письмових доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України по виготовленню облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення, розташованого на території села Кривлин, а саме: на пам`ятку археології Городище ХІV-XVII ст., охоронний номер 174-м та зобов`язання відповідача вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на вказаний об`єкт культурної спадщини національного значення та подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня Управлінню культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення даного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Керуючись статтями 189, 243-246, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Виконувача обов`язків керівника Ковельської окружної прокуратури (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Шевченка, 7) в інтересах держави в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 9, ідентифікаційний код 02226984) до Виконавчого комітету Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області (45081, Волинська область, Ковельський район, село Велицьк, вулиця Перемоги, 88, ідентифікаційний код 40238630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення, розташованого на території села Кривлин, а саме: на пам`ятку археології Городище ХІV-XVII ст., охоронний номер 174-м.

Зобов`язати Виконавчий комітет Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення, розташованого на території села Кривлин, а саме: на пам`ятку археології Городище ХІV-XVII ст., охоронний номер 174-м, та подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення даного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я.Ксензюк