Рішення

від 23.09.2022 по справі 741/495/22

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/401/22

Єдиний унікальний номер 741/495/22

РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Олійник Ю.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення процедури приватизації та отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки,

УСТАНОВИВ:

У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Спадщину після смерті батька вона як спадкоємець першої черги прийняла, за її заявою приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області заведено спадкову справу № 33/2021. У листопаді 2021 року їй стало відомо, що рішенням Носівської міської ради від 15 листопада 2019 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер 7423887000:02:001:3975. За життя ОСОБА_2 розпочав процес приватизації вказаної земельної ділянки, але не отримав правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та не зареєстрував за собою право власності. Нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку. Тому позивач просила суд визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:3975, що надана для індивідуального садівництва Носівською міською радою її померлому батьку ОСОБА_2 .

У підготовче судове засідання позивач не з`явилися, до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій указала, що вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, розгляд справи проводити без її участі.

У підготовче судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву про визнання позовних вимог та просила розгляд справи проводити без участі представника Носівської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Носівської міської ради Чернігівської області № 85/60/VII від 15 листопада 2019 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 » ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території Носівської міської ради за рахунок земель комунальної власності (а. с. 16).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900808052022 від 15 червня 2022 року інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня, обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані, земельні сервітути не встановлені (а. с. 10, 11).

Отже, ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства розпочато процес приватизації зазначеної вище земельної ділянки, але за життя не отримано правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та не зареєстровано право власності на неї.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 28). Отже, спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою померлого, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 6) та копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а. с. 7). Отже, позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що до майна померлого ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Чуєнко Л.А. заведено спадкову справу за № 33/2021.

Із копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 № 33/2021 (а. с. 29-42) убачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька. Спадкоємиця отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площами 0,2500 га, 0,0880 га та 1,000 га, надані для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства. Інші спадкоємці за законом: дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 , - подали заяви про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що позивач зверталася до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Чуєнко Л.А. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом за земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:3975, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Однак, нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку, оскільки у спадкоємця відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину документи, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Чуєнко Л.А. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 485/02-31 від 09 грудня 2021 року (а. с. 15).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлому ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті. Отже, це право переходить у спадок його спадкоємиці - дочці ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

А, отже, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 4).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 142, 248, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення процедури приватизації та отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:3975, що надана для індивідуального садівництва Носівською міською радою її батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений в АТ КБ «ПриватБанк» за реквізитами: рахунок отримувача - UA798999980313191206000025645, отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37972475, судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. відповідно до квитанції № 0.0.2615145030.1 від 20 липня 2022 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2022 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА