Рішення

від 27.09.2022 по справі 363/4748/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 363/4748/21-ц

Категорія

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.В.,

справа № 363/4748/21-ц

учасники справи

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюті Хаус»

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюті Хаус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У листопадs 2021 року позивач ТОВ «Бюті Хаус» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 червня 2020 року між сторонами укладено договір № КО 2506, за умовами якого позивач зобов`язався передати відповідачу набір косметики, а відповідач зобов`язалася прийняти цей товар згідно з актом приймання-передачі товару та сплатити за нього визначену договором грошову суму в розмірі 11 878 грн. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання перед відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі товару від 24 червня 2020 року. Пунктами 5.2., 5.3 договору встановлено, що відповідач вказаний товар придбала за рахунок оформлення споживчого кредиту наданого АТ «Альфа-Банк» шляхом укладення кредитного договору. При оплаті за споживчий кредит відповідач мала внести перший платіж (завдаток) позивачу в розмірі 2 000 грн. не пізніше 30 червня 2020 року. Однак, ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконала. Позивач звертався до відповідача з письмовою претензією № 15 від 14 грудня 2020 року з вимогою щодо погашення заборгованості за договором, однак дана претензія залишилась без відповіді та виконання. Станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача за перший платіж становить 2 000 грн. За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.07.2020 по 01.07.2021 за 365 днів у розмірі 244 грн. 40 коп. на підставі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», а також 3% річних за вказаний період у розмірі 60 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2021 року справу передано до Печерського районного суду м. Києва для розгляду (а.с. 21).

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження без виклику сторін, копії якої направлені учасникам справи (а.с. 30).

Повідомленням суду від 25 січня 2022 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно роз`яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 31).

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 25 січня 2022 року та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу відповідача, вказану у довідці Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУДМС у м. Києві та Київській області, та повернулися на адресу суду без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд розглянув справу за правилами заочного позовного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 24 червня 2020 року між ТОВ відповідальністю «Бюті Хаус» та ОСОБА_1 укладено договір № КО 2506, за умовами якого позивач зобов`язався передати відповідачеві набір косметики в обумовленому договорі асортименті згідно з Переліком № 1 (специфікації) у разі виконання відповідачем порядку оплати згідно п.5.1. та виконання умов та порядку передачі товару згідно п.п. 2.1, 2.2 цього договору (а.с. 6).

Пунктом 2.3 договору визначено, що зобов`язання позивача по передачі товару вважаються виконаними в момент передачі товару в розпорядження відповідача згідно з актом приймання-передачі товару та підписання Договору.

Згідно з розділом 5 договору загальна вартість товару складає 11 878 грн. При оплаті через споживчий кредит відповідач вносить перший платіж (завдаток) позивачу в розмірі 2 000 грн. не пізніше 30 червня 2020 року, а залишок вартості товару в розмірі 9 878 грн. відповідач сплачує банку протягом 36 місяців згідно умов кредитного договору.

Позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі товару від 24 червня 2020 року (а.с. 8). Відповідач будь-яких претензій щодо такого отриманого товару та щодо виконання позивачем своїх зобов`язань за договором не висувала, про що свідчить її підпис у вказаному акті.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару не виконала.

При цьому, як зазначає в позові позивач, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за перший платіж складає 2 000 грн.

ТОВ «Бюті Хаус» було направлено відповідачу письмову претензію № 15 від 14 грудня 2020 року з вимогою про погашення заборгованості, однак відповідач залишила таку претензію без відповіді та без виконання (а.с. 10).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином укладений сторонами договір № КО 2506 від 24 червня 2020 року є змішаним договором, який містить елементи договору купівлі-продажу та надання послуг.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 706 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов`язання. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з договором № КО 2506 від 24 червня 2020 року ОСОБА_1 зобов`язалась через споживчий кредит вносити перший платіж (завдаток) позивачу в розмірі 2 000 грн. не пізніше 30 червня 2020 року, а залишок вартості товару в розмірі 9 878 грн. відповідач сплачує банку протягом 36 місяців згідно умов кредитного договору. Однак взяті на себе зобов`язання за вказаним договором не виконує.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором в розмірі трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України заборгованість за період з 01.07.2020 по 01.07.2021 (365 днів) розрахована за формулою - 2 000 х 3 х 365 / 365 / 100% та становить 60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» з відповідача на його користь підлягає стягненню пеня в розмірі 244 грн. 40 коп.

Разом з тим, вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Відповідно до рішення Конституційний Суд України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», Конституційний Суд України дійшов висновку, що визначення в Законі певного переліку суб`єктів правовідносин, на які поширюється його дія, зумовило виняток із загального правила про поширення дії Закону на всіх учасників відповідних правовідносин. Таким чином, перелік суб`єктів правовідносин, встановлений Законом, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. В аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22 липня 1996 року, з наступними змінами, у взаємозв`язку з положеннями статей 1, 3 цього Закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов`язаннях подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб`єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності (підприємці).

Таким чином, враховуючи, що Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» не поширюється на правовідносини сторін у даному спорі, оскільки відповідач не є фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності, суд дійшов висновку, що підстав для нарахування та стягнення пені на підставі такого закону немає.

За таких обставин суд вважає, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги лише в частині стягнення заборгованості за перший платіж та 3% річних за порушення умов договору на загальну суму 2 060 грн., а в іншій частині позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 060 грн. (тобто 89,39 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 029 грн. 15 коп., а судовий збір у сумі 240 грн. 85 коп. суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 15, 16, 526, 530, 610, 625, 628 ч. 2, 655, 706 ч. 1, 4, 901 ч. 1, 903 ч. 1 ЦК України, ст. 76-81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 280-283, 289 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюті Хаус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюті Хаус» заборгованість в розмірі 2 000 грн., 3% річних в розмірі 60 грн., що разом складає 2 060 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюті Хаус» судовий збір в розмірі 2 029 грн. 15 коп.

У задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюті Хаус»: 01024, м. Київ, Терещенківська, 5-А, ЄДРПОУ 42573342.

Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Батрин