Постанова

від 20.09.2022 по справі 910/84/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2022 р. Справа№ 910/84/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: прокуратури - Кузьміна К.Г.

позивача - Солтановська А.О.

відповідача - Хміль В.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2022 р.

у справі № 910/84/21 (суддя - Селівон А.М.)

за позовом керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс"

про стягнення 278800,70 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року керівник Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" про стягнення 278800,70 грн плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області було встановлено факт перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових обмежень, установлених Правилами дорожнього руху України, без документів про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів та перевищення нормативних габаритних параметрів, у зв`язку з чим відповідачу нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 278800,70 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.02.2022 р. у справі № 910/84/21 позов керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що зазначений в актах, довідці та розрахунках від 04.03.2019 р. маршрут транспортного засобу: м. Ладижин - с. Тернівка не відповідає дійсності, оскільки згідно товарно-транспортної накладної № Р21 від 04.03.2019 р. дійсний маршрут руху проходив від с. Велика Виска, Маловиський район Кіровоградської області до с. Аджамка Кропивницького району Кіровоградської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/84/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 р. витребувано з Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/84/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/84/21.

До суду 15.06.2022 р. надійшли матеріали справи № 910/84/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/84/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/84/21 та призначено її до розгляду на 09.08.2022 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 р. було відкладено розгляд справи до 20.09.2022 р.

У судовому засіданні 20.09.2022 р. представники сторін та прокуратури надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

04.03.2019 р. Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на 716 км + 405 м автодороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка, на підставі направлення на рейдову перевірку № 004122 від 01.04.2019 р., виданого заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, а також згідно із затвердженим останнім щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області у період з 04.03.2019 р. по 10.03.2019 р., здійснено заходи державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено, що на автодорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км 716+405 м, автомобіль марки Renault Premium реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом NOOTEBOOM модель OSD-48-03V-L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався маршрутом м. Ладижин - с. Тернівка (пройдена відстань дорогами загального користування 594 км), без оформлення документів про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, перевищив вагові навантаження на осі, а саме: допустиме навантаження - 40 т, фактичне - 55,50 т, відповідно, перевищення на 15,5 т, що підтверджується чеком про зважування транспортного засобу № 22378 від 04.03.2019, а також перевищені габаритні параметри щодо ширини на 0,6 м - при нормативно допустимих 2,6 м, зафіксовано 3,2 м.

Власником вантажного автомобіля марки Renault Premium реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом NOOTEBOOM модель OSD-48-03V-L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс".

Відповідно до товарно-транспортної накладної, яка була в наявності у водія транспортного засобу на час перевірки 04.03.2019 р., вантажний автомобіль марки Renault Premium реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом NOOTEBOOM модель OSD-48-03V-L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 прямував з пункту навантаження місто Ладижин Вінницької області до пункту розвантаження - село Тернівка Дніпропетровської області.

Перевізником згідно з вказаною товарно-транспортною накладною є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс".

За результатами вказаної перевірки 04.03.2019 р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складено:

- акт № 025145 від 04.03.2019 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів;

- довідку № 045145 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.03.2019 р.;

- розрахунок плати за проїзд № 948 від 04.03.2019 р. (до акту № 025145 від 04.09.2019 р.);

- акт № 0004052 від 04.03.2019 р. про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів;

- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 125417 від 04.03.2019 р.

Відповідно розрахунку № 948 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 025145 від 04.03.2019 р. розмір плати склав 9117,90 євро, відповідно до наступної формули:

- відстань перевезення - 594 км (м. Ладижин, Вінницька область - с. Тернівка, Дніпропетровська область).

- загальна маса - 55,500 тон. Параметри, на які нараховується плата за проїзд: 55,500-40 (допустимі) = 15,550 кг. Перевищення параметрів від нормативу: 15500/40000*100 = 38,750 %.

Відповідно до ставок з перевищенням допустимих осьових навантажень: від 10 до 20 відсотків включно = 0,27 євро/км; понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків = 0,15 євро/км.

Тобто, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів - 0,83 євро/км (38750-20000)/5*0,15+0,27).

Навантаження на здвоєну вісь: 18,040 тон.

Параметри на які нараховується плата за проїзд: 18,040 - 16,000 (допустимі) = 2,040 тон. Перевищення параметрів від нормативу, %: 2,040/16*100=12,75 Відповідно до ставок з перевищенням допустимих осьових навантажень: від 10 до 20 відсотків включно = 0.27 євро/км.

Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км: 0,27 євро/км. Навантаження на строєну вісь: 31,580 тон. Параметри, на які нараховується плата за проїзд: 31,580 - 22,000 (допустимі) = 9,580 тон.

Перевищення параметрів від нормативу, %: 9,580/22,000*100 = 43,54. Відповідно до ставок з перевищенням допустимих осьових навантажень: від 10 до 20 відсотків включно = 0,27 євро/км; понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків = 0,15 євро/км.

Тобто, згідно розрахунку ((43,54-20)/5*0,15+0,27=0,9762) плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів строєної вісі становить - 0,9762 євро/км.

Відповідно до пункту 31 Порядку № 879 для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Отже, розмір плати за проїзд за перевищення нормативних параметрів становить 1,95 євро/км (0,9762 * 2 = 1,95).

Перевищення габаритних параметрів: ширина - 3,2 м, при нормативно допустимих 2,6 м.

Параметри, на які нараховується плата за проїзд: 0,03.

Коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового параметру більше ніж 40% - К = 5)

Розрахунок проводиться відповідно до затвердженої форми (з урахування норм пункту 311 постанови КМУ від 27.06.2007 року):

П = (Рзм + Рнв + Рг) * В * К

П = (0,83+ 0,27 + 1,94+0,03) * 594 * 5 = 9117,9 євро.

Згідно з даними офіційного сайту Національного банку України курс гривні, встановлений Національним банком України на день проведення розрахунку (04.03.2019 р.) до 100 Євро, становив 3057,7292 гривень.

Отже плата за проїзд великовагових транспортних засобів складає 9117,9 Євро, що еквівалентно 278800,70 грн.

Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті листом № 28-1-06/956 від 14.03.2019 р. було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" копії акту № 025145 від 04.03.2019 р. про перевищення транспортних засобом нормативних вагових параметрів, розрахунку № 948 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.03.2019 р., а також повідомлено про необхідність сплати протягом 30 календарних днів коштів за проїзд великоваговим транспортним засобом з перевищенням нормативних параметрів без відповідного дозволу.

Вказаний лист від 14.03.2019 р. за № 28-1-06/956 було отримано відповідачем 26.03.2019 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2500904365947.

Також копії актів № 025145 та № 0004052 від 04.03.2019 р., довідки № 045145 від 04.03.2019 р., розрахунку № 948 до акту № 025145 від 04.03.2019 р. було отримано водієм транспортного засобу ОСОБА_1 , про що у вказаних документах міститься відповідний запис.

Однак Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" як перевізником не здійснено оплату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 9117,9 євро, що еквівалентно 278800,70 грн.

Листом від 09.08.2019 р. № 38111/28/24-19 Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті звернулося до Кіровоградської місцевої прокуратури з проханням розглянути можливість щодо представництва інтересів держави в особі Укртрансбезпеки в суді у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 278800,70 грн, посилаючись в обґрунтування такого звернення на відсутність у Управління передбаченого законом права на самостійне звернення до суду з відповідним позовом, а також брак коштів на оплату судового збору.

Керівник Кіровоградської міської прокуратури звернувся до Голови Державної служби України з безпеки на транспорті з листом від 09.09.2019 р. № 12.31-78-6199ВИХ-19, відповідно до якого повідомив позивача про те, що за нормами чинного законодавства України Державна служба України з безпеки на транспорті наділена повноваженнями щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, а також просив позивача надати інформацію щодо вжиття заходів Державною службою України з безпеки на транспорті щодо відновлення інтересів держави та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 278800,70 грн за актом № 025145 від 04.03.2019 р.

У відповідь на лист від 09.09.2019 р. № 12.31-78-6199ВИХ-19 Державна служба України з безпеки на транспорті листом від 04.10.2019 р. № 6572/05/15-19 повідомила прокурора про те, що сума боргу відповідачем не сплачена, заходи цивільно-правового характеру щодо примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнік Плюс» плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 278800,70 грн не вживалися, а також просила прокурора звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, посилаючись на відсутність у позивача законодавчо передбаченої можливості та права на самостійне звернення до суду з відповідним позовом.

Листом від 10.03.2020 № 12.31-78-2224ВИХ-20 прокурор у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив позивача про свій намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі уповноваженого органу - Державної служби України з безпеки на транспорті у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 278800,70 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку прокуратури, здійснював перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових обмежень, установлених Правилами дорожнього руху України, без документів про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів та з перевищенням нормативних габаритних параметрів, у зв`язку з чим останньому було нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 278800,70 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з п. 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, одним з основних завдань Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

За змістом п. 5 Положення Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, та здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Як передбачено п. 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879), у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У відповідності до п. 27 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

За п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 27 Порядку № 879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Отже, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Розділом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкта господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як було встановлено вище, перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом (тягачем) марки Renault Premium реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом NOOTEBOOM модель OSD-48-03V-L, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс".

У відповідності до п. 311 Порядку № 879 на перевізника покладено обов`язок протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті з часу нарахування плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 9 117,90 євро (з 2019 року) не вжила заходів щодо стягнення вказаної плати з відповідача, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, а також враховуючи, що у адресованих прокурору листах позивач зазначив про те, що жодних заходів з примусового стягнення цієї суми з відповідача він вживати не буде через відсутність, на думку Укртрансбезпеки, законодавчо визначених повноважень та коштів на сплату судового збору, прокурор у позовній заяві посилався на нездійснення позивачем захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надає прокурору право здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Зважаючи на викладені обставини, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 278800,70 грн.

Як було встановлено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" свої зобов`язання щодо сплати до державного бюджету, нарахованої за актом № 025145 від 04.03.2019 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 9117,90 Євро, що в еквіваленті складає 278800,70 грн не виконало, та враховуючи невжиття компетентним органом протягом тривалого часу жодних заходів, спрямованих на відновлення порушення інтересів держави, Керівником Кіровоградської місцевої прокуратури заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вказаних коштів до державного бюджету.

За приписами статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з цим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Пркурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Крім цього Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 р. у справі № 903/19/18, дійшла висновку про те, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.

Відтак, неподання своєчасно до суду органом Державної служби України з безпеки на транспорті позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнік Плюс» плати за проїзд автомобільними дорогами належного йому транспортного засобу із перевищенням вагових нормативів свідчить про неналежне здійснення цим органом владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 р. у справі № 904/31/19.

Також, згідно з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 р. у справі № 820/1203/17 та від 12.02.2020 р. у справі № 926/16/19, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Таким чином у прокуратури є достатні правові підстави для представництва інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 278800,00 грн.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України кожна особа, якій завдано збитків у результаті порушення її майнового права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Доводи скаржника про те, що зазначений в актах, довідці та розрахунках від 04.03.2019 р. маршрут транспортного засобу: м. Ладижин - с. Тернівка не відповідає дійсності, оскільки згідно товарно-транспортної накладної № Р21 від 04.03.2019 р. дійсний маршрут руху проходив від с. Велика Виска, Маловиський район Кіровоградської області до с. Аджамка Кропивницького району Кіровоградської області, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні габаритно-вагового контролю водій ОСОБА_1 разом із посвідченням водія та свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів надав працівникам Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, які проводили перевірку, товарно-транспортну накладну із зазначенням маршруту прямування автомобіля з пункту навантаження місто Ладижин Вінницької області до пункту розвантаження - село Тернівка Дніпропетровської області.

Інших документів на підтвердження маршруту слідування транспортного засобу під час проведення перевірки 04.03.2019 р. матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. ч. 11, 12 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Законом України «Про автомобільний транспорт» та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 р. (далі - Правила № 363), також визначають товарно-транспортну накладну обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.

Згідно з п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до пункту 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику (п. 11.5 Правил № 363).

Згідно з п. 31-1 Порядку № 879 плата за проїзд визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, незалежно від того виконав транспортний засіб маршрут чи тільки має намір його виконати.

Оскільки відповідач мав намір проїхати до кінцевого пункту призначення з виявленими порушення правил проїзду великоваговим та/або великогабаритним транспортним засобом, тому посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області правомірно визначили відстань від пункту навантаження до пункту розвантаження через місце розташування пункту габаритно-вагового контролю (по автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км 716+405м), тобто по маршруту, який перевізник мав намір проїхати.

Крім цього, розрахунок плати за проїзд визначається за наслідком габаритно-вагового контролю, зокрема, шляхом визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті та з урахуванням даних про маршрут, зазначений в товарно-транспортній накладній станом на 04.03.2019 р., тому відомості з наданої відповідачем товарно-транспортної накладної № Р21 від 04.03.2019 р., згідно якої перевезення вантажу здійснювалось за маршрутом: с. Велика Виска, Маловиський район. Кіровоградської обл. - с. Аджамка, Кропивницького району, Кіровоградської область, не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники.

Згідно з п. п. 37, 41 Порядку № 879 учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Однак відповідачем не були оскаржені дії позивача як органу, уповноваженого здійснювати нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства у спірних правовідносинах, вчинені під час проведення перевірки та/або оформлені за її результатами відповідні документи.

Таким чином, при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням його вимог, у зв`язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" вантажу з перевищенням вагових та габаритних норм та без внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу та за відсутності дозволу на право руху автомобільними дорогами України з перевищенням вагових/габаритних обмежень, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 278800,70 грн підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2022 р. у справі № 910/84/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2022 р. у справі № 910/84/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2022 р. у справі № 910/84/21.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнік Плюс".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.09.2022 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран