Рішення

від 27.09.2022 по справі 908/844/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/38/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2022 Справа № 908/844/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» (71111, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Грецька, буд. 31; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Возз`єднання України, буд. 22, прим. 2)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 151-А; адреса для листування: 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 17)

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103» про стягнення 264.241,87 грн, які складаються з: 245.144,64 грн основного боргу, 10.208,22 грн пені, 1289,53 грн 3% річних та 7.599,48 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з електропостачання у період березень 2022 в рамках договору №105 від 03.09.2019, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору позивач, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, нарахував до стягнення пеню за період прострочення 08.04.2022 по 10.06.2022 у розмірі 10.208,22 грн, 3% річних за період прострочення з 08.04.2022 по 10.06.2022 у розмірі 1.289,53 грн та інфляційні втрати за квітень 2022 у розмірі 7.5599,48 грн.

В прохальній частині позову позивач просив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 16.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/844/22, присвоєно справі номер провадження 28/38/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 20.07.2022.

Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі направлені сторонам засобами поштового зв`язку, відповідачу направлені на юридичну на фактичну адреси, які зазначені в позові.

Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який на даний час продовжено.

Суд враховує, що у зв`язку із введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану строки, визначені законом, за наявності відповідних обставин та поважних причин, можуть бути продовжені (поновлені).

Сторони не позбавлені права звернення до суду з відповідними заявами про продовження процесуальних строків чи відсутності заперечень щодо розгляду справи та ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення відповідач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/844/22 від 16.06.2022 отримав 22.06.2022 за юридичною адресою та 12.07.2022 за фактичною адресою. Таким чином, приймаючи до уваги положення ст. ст. 165, 178 ГПК України, строк для подачі відзиву на позовну заяву встановлюється до 27.07.2022 (включно).

Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

05.08.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме доказів про направлення позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача.

Цього ж дня судом отримано від позивача заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» з посиланням на ст. ст. 46, 119 ГПК України просив суд:

-прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог;

-продовжити процесуальний строк для подачі додаткових письмових доказів, клопотань, заяв, пояснень;

-стягнути з ТОВ «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103» 256.382,90 грн основного боргу, 10.676,19 грн пені, 1.348,64 грн 3% річних та 15.084,80 грн інфляційних втрат.

-судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 4.252,39 грн покласти на відповідача.

Підставою для збільшення позовних вимог позивач зазначив про отримання 01.08.2022 від ПАТ «Запоріжжяобленерго» листа №007-66/3724 щодо коригування обсягів споживання електричної енергії ТОВ «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103» за лютий 2022. За наслідками перерахунку обсягів спожитої електричної енергії ТОВ «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103», яка була надана постачальником (позивачем у справі) сума заборгованості відповідача збільшилась на 11.238,26 грн. Оскільки збільшилась сума заборгованості позивачем здійснено перерахунок пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

В обґрунтування підстав для застосування судом положень ст. 119 ГПК України позивач зазначив отримання ним 01.08.2022 від ПАТ «Запоріжжяобленерго» листа №007-66/3724 про фактичні дані спожитої електричної енергії основним споживачем ТОВ «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103» за лютий 2022 року та необхідність корегування обсягів за вказаний період через несвоєчасне подання акта про спожиту електричну енергію субспоживачем Малим приватним підприємством «МІЯ», у якого договірні відносини з іншим постачальником.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву про збільшення позовних вимог, господарський суд оцінює її, виходячи зі змісту такої заяви, а також - змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з частиною третьою ст. 163 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Втім, оцінюючи доводи на надані позивачем докази, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, оскільки правова оцінка цим доказам на етапі прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі не надавалася, тобто по суті ці докази виникли після порушення провадження у справі.

Докази стосуються донарахування за лютий 2022, вимоги за який первинно не заявлялися. Згідно позовної заяви на розгляді суду є позовні вимоги лише про стягнення заборгованості за березень 2022 рік.

Таким чином, судом розглядаються вимоги, які ставилися позивачем у позовній заяві, а саме про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103» 264.241,87 грн, які складаються з: 245.144,64 грн основного боргу, 10.208,22 грн пені, 1289,53 грн 3% річних та 7.599,48 грн інфляційних втрат.

У зв`язку з відмовою у збільшені заявлених позивачем позовних вимог, клопотання про поновлення строків судом не розглядалась.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 26.09.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» (Постачальник, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-103» (Споживач, відповідач у справі) 03.09.2019 уклали договір №105 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Предметом договору є продаж активної електричної енергії, що передається (постачається) Постачальником в точці розподілу електричної енергії, розташованій на межі балансової належності електроустановок оператора системи та споживача. Реактивна електрична енергія не є предметом постачання.

У відповідності до пунктів 3.1., 3.3. договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком №1 до цього Договору, якщо інше не передбачено Комерційною пропозицією (Додаток №2). Початком постачання електричної енергії Споживачу є 01 число місяця, наступного за розрахунковим періодом, у якому здійснені всі розрахунки з попереднім постачальником.

В розділі 5 договору, сторони визначили порядок розрахунків, а саме розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата рахунку Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, а саме протягом 5 банківських днів. Споживач здійснює оплату шляхом безготівкового перерахування коштів на відповідний поточний рахунок постачальника, зазначений в рахунку на оплату. Оплата вважається здійсненою після того, як на відповідний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору.

В п. 5 Додатку №2 до договору встановлено, що до сьомого числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі даних, наданих Споживачем, Постачальник надсилає Споживачу поштою (або вручає особисто) Акт купівлі-продажу електричної енергії, у якому зазначаються фактичні обсяги і ціна електричної енергії, купленої Споживачем у розрахунковому періоді (згідно Додатку №3 до договору), підписаний зі свого боку в двох екземплярах. На підставі Акту купівлі-продажу електричної енергії до сьомого числа місяця, наступного за розрахунковим, Постачальник виставляє остаточний рахунок.

У разі, якщо день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця.

Доказів оскарження, визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу №105 від 03.09.2019 суду не надано.

На виконання умов договору, Сторонами було підписано Акт купівлі-продажу електричної енергії за березень 2022 року № 10522031 від 31 березня 2022, відповідно до якого ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» надало послуги з постачання електричної енергії за березень 2022 ТОВ «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-103» на суму 90.598,70 грн. В Акті зазначено термін оплати протягом п`яти банківських днів.

Також в зазначеному Акті купівлі-продажу електричної енергії за березень 2022 року № 10522031 від 31 березня 2022 вказано, що сальдо на 1 березня склало 154.545,94 грн. Загальна сума, яка підлягає сплаті за березень 2022 року складає 245.144.64 грн.

Про факт наявності заборгованості у зазначеному в Акті купівлі-продажу за березень 2022 розмірі також свідчить Акт звірки взаємних розрахунків від 18.04.2022, відповідно до якого Сторонами було погоджено, що основний борг ТОВ «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-103» перед ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» за договором №105 від 03.09.2019 складає 245.144,64 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором №105 від 03.09.2019 щодо оплати наданих послуг з забезпечення потреб електроустановок стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вже зазначалося судом вище, умовами п.п. 5.1-5.13 договору сторонами узгоджений порядок та строки оплати.

Суду надані належні та допустимі докази виконання позивачем послуг в рамках договору №105 від 03.09.2019 та прийняття відповідачем цих послуг без будь-яких претензій.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 245.144,64 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 5.10 договору, просив стягнути 10.208,22 грн пені за період прострочення з 08.04.2022 по 10.06.2022 (64 дні).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 5.10 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

В пункті 8 Додатку №2 до договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати електричної енергії, що поставляється на умовах цього договору, споживач зобов`язаний незалежно від відшкодування збитків сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання споживачем своїх зобов`язань по оплаті купованої в постачальника електричної енергії.

Відповідно до наданих позивачем доказів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії в березні 2022 року доведений.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність визначення позивачем граничного строку оплати отриманих відповідачем послуг 08.04.2022.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення з 08.04.2022 по 10.06.2022 (64 дні) у розмірі 10.208,22 грн є правильним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 10.208,22 грн судом задовольняється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1289,53 грн за період з 08.04.2022 по 10.06.2022 (64 дні) та інфляційні втрати у розмірі 7599,48 грн за квітень 2022.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. зазначалося, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що ці розрахунки є правильними та виконаними з дотриманням вказаних норм права, тому вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1289,53 за період з 08.04.2022 по 10.06.2022 (64 дні) та інфляційних втрат у розмірі 7599,48 грн за квітень 2022 судом задовольняються.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у заявлених позивачем сумах.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» до товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103» про стягнення 264.241,87 грн задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОНСТРКУЦІЯ-103» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 151-А; адреса для листування: 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 17, ідентифікаційний код 35421566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО» (71111, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Грецька, буд. 31; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Возз`єднання України, буд. 22, прим. 2, ідентифікаційний код 42090458) 245.144,64 грн (двісті сорок п`ять тисяч сто сорок чотири грн 64 коп.) основного боргу, 10.208,22 грн (десять тисяч двісті вісім грн 22 коп.) пені, 7.599,48 грн (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять грн 48 коп.) інфляційних втрат, 1.289,53 грн (одну тисячу двісті вісімдесят дев`ять грн 53 коп.) 3% річних та 3.963,63 грн (три тисячі дев`ятсот шістдесят три грн 63 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2022 року.

Суддя О.В. Федорова