Рішення

від 27.09.2022 по справі 911/764/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/764/22

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В; поштова адреса: 08400, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Переяслав, вулиця Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 42094646)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Переяслав ЛТД" (08400, Київська обл., місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, буд. 122, код ЄДРПОУ 41301839)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальні обставини справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 26.05.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі ТОВ "Київська обласна ЕК") до Товариство з обмеженою відповідальністю "Переяслав ЛТД" (далі ТОВ "Переяслав ЛТД") про стягнення заборгованості.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного або позовного (загального або спрощеного) провадження. Як визначено ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки, ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 відповідна справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною. Таким чином, суд відкрив розгляд справи ухвалою від 06.06.2022 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судом встановлено строки для подання: відповідачу відзиву на позов, позивачу відповіді на відзив, відповідачу заперечення.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд роз`яснив відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в силу ч.2 ст. 178 ГПК України, а у разі ненадання копії відзиву на позов (у разі якщо відзив подається) іншому учаснику справи постановити ухвалу про стягнення штрафу відповідно до п. 4 ч.1 ст.135 ГПК України

Працівниками господарського суду Київської області складено довідку про неможливість відправлення процесуального документу, а саме ухвали про відкриття провадження у справі. В довідці також зазначено, що ухвалу було направлено на відомі адреси електронної пошти учасників справи наявні в матеріалах справи. Офіційної адреси електронної пошти відповідача в матеріалах справи не міститься.

В позовній заяві також заявлялось клопотання про залучення до участі у справі ПрАТ "Київські регіональні електромережі", як оператора системи розподілу. Причиною залучення позивач вказує те, що рішення у справі може вплинути на обов`язки цієї особи в частині передачі інформації учасникам ринку електричної енергії про обсяги поставленої, розподіленої та купленої електричної енергії відповідачем.

Суд не вбачає необхідності залучати до участі у справі вказану особу, оскільки в межах справи № 911/764/22 предметом позову є виключно стягнення заборгованості з ТОВ "Переяслав ЛТД" дослідження питання щодо якості виконання обов`язків оператора системи розподілу не відбувається судом, а рішення про стягнення у випадку відмови чи задоволення позову жодним чином не вплине на стан виконання функцій ПрАТ "Київські регіональні електромережі" щодо тотожних правовідносин.

Також позивач подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи - лист відповідь № 04/530/4797 ПрАТ "Київські регіональні електромережі" з інформацією про фактичні обсяги розподіленої електричної енергії ТОВ "Переяслав ЛТД". Вказані докази долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач до суду відзиву не подав, жодних інших заяв чи клопотань, в тому числі про поновлення строку на подання відзиву, не заявив, не повідомив суд про дію інших обставин що зумовлюють неможливість реагування про наявність судового провадження щодо товариства. Також суд зазначає про закінчення строків відведених ГПК України на розгляд справ у спрощеному позовному провадженні.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 ГПК України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обгрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

2. Обставини спірних правовідносин, позиції учасників справи

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд з`ясував, що ТОВ "Київська обласна ЕК" є електропостачальником, має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

ТОВ «Переяслав ЛТД» 11.12.2018 було подано до ТОВ "Київська обласна ЕК" заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції Постачальника "Стандарт-1".

Позивач зазначає, що в силу п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.1.2.15 ПРЕЕ, враховуючи підписану заяву приєднання та факт споживання електричної енергії між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 420080260 від 01.01.2019 (далі - Договір),

У Договорі про постачання електричної енергії вказано, що він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковим для всіх споживачів. Про це йдеться у пунктах 1.1 1.2. Договору.

Пунктами 2.1-2.3 Договору визначено: за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного у встановленому порядку з оператором системи розподілу (далі ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта приймання-передачі електричної енергії.

Згідно пп. 1 п. 6.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до договору. Згідно п. 5.2 Договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, що вказано в п. 5.8 Договору. Як вказано у пункті 5.10 Договору, оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

У відповідності до п. 8.2. Договору припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим Договором.

Заявою-приєднання до Договору про постачання електричної енергії відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору (додатків до Договору) в повному обсязі. Також, з моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинного законодавства України.

Початком постачання згідно заяви-приєднання є 01.01.2019. Згідно Комерційної пропозиції «Стандарт-1» сторони погодили, що термін постачання електричної енергії до 31.12.2019, а постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо на 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції. Тариф за послуги розраховується згідно з розподілу електричної енергії ПрАТ «Київобленерго». Тариф на послуги постачальника, що з січня 2019 року становить 0,0896 грн/кВТ год., збільшується у разі відповідної зміни індексу інфляції.

Також Комерційною пропозицією сторони погодили такий порядок оплати: попередня оплата 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції та підлягають сплаті незалежно від отримання рахунку постачальника.

Розмір пені та/або штрафу за комерційною пропозицією «Стандарт-1»: подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення. Рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду, рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він виконує свої обов`язки в повному обсязі та постачає (продає) відповідачу електричну енергію. Натомість, відповідач, всупереч п.1 ч. З ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між сторонами Договору не здійснює сплату за фактично спожиту електричну енергію, в результаті чого за ТОВ "Переяслав ЛТД" станом на 30.04.2022 року виникла заборгованість в сумі 181909,17 грн. з яких: 134176,15 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 42697,96 грн боргу за перевищення договірної величини; 2782,91 грн пені, 1827,94 грн інфляційних нарахувань, 424,21 грн 3 % річних.

Позивач стверджує, що у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором були порушенні законні права та інтереси позивача. Позовні вимоги позивача охоплюють період з серпня 2021 року по квітень 2022 року.

Позивач звертає увагу суду, що до позову додано копію заяви ТОВ "Переяслав ЛТД" щодо встановлення договірних величин споживання електричної енергії за місяцями 2021 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420080260 вiд 01.01.2019, відповідно до якої прогнозований обсяг спожитої електричної енергії ТОВ «Переяслав ЛТД» становить: за серпень 2021 року - 0 кВт*год; вересень 2021 року - 0 кВт*год; жовтень 2021 року - 6 000 кВт*год; листопад 2021 року - 6 000 кВт*год; грудень 2021 року - 6 000 кВт*год.

Згідно умов п. 4 обраної відповідачем комерційної пропозиції «Стандарт-1», вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5.

Обсяги розподіленої електричної енергії відображені в актах приймання передавання електричної енергії: А-6328578254 за серпень 2021 року, А-6427219305 за Вересень 2021 року, А-6379282913 за жовтень 2021 року, А-6478700591 за листопад 2021 року, № А-6578432533 за грудень 2021 року, А-6777384824 за січень 2022 року, № А- 5040779620 за лютий 2022, А- 5001714087 за березень 2022 року, А-5043108686 за квітень 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Київська обласна ЕК" сформовано та виставлено до сплати споживачу рахунки-фактури №6328578254 за серпень 2021 року від 26.08.2022, № 6427219305 за вересень 2021 року; № 6379282913 за жовтень 2021 року, № 6478700591 за листопад 2021 року, № 6578432533 за грудень 2021; № 6777384824 за січень 2022; № 5040779620 за лютий 2022 року, № 5001714087 за березень 2022; № 5043108686 за квітень 2022.

Про належне виконання сторонами умов Договору про постачання електричної енергії до серпня 2021 року свідчить наявний у справі рахунок-фактура постачальника № 6328578254 від 26.08.2021 на оплату електричної енергії, в додатках до якого вказано, що сальдо на початок місяця щодо активної електроенергії становить -7023,88 грн. Тобто станом на 01.08.2022 у ТОВ "Переяслав ЛТД" наявна переплата за договором № 420080260 від 01.01.2019. Водночас, в цьому ж рахунку-фактурі вказано, що станом на дату видачі рахунку сума до сплати з ПДВ становила 10383,07 грн за активну енергію, 203,62 грн нарахування понад заявлені обсяги.

У вересні 2021 року станом на дату видачу рахунку-фактури проплат не було, нараховано за активну електроенергію 15293,40 грн, що в сумі становить 25576,47 грн. За жовтень 2021 року за активну електроенергію нараховано 75804,02 грн, сплачено 25780,09. Таким чином сума до сплати становила 75600,40 грн. У рахунку-фактурі за листопад 2021 року відображена проплата у 102209,55 грн, станом на дату видачу рахунку сума до сплати за активну електроенергію становила 35842,02 грн.

В подальшому в період з грудня 2021 по квітень 2022 року проплат від ТОВ "Переяслав ЛТД" не зафіксовано, за активну електроенергію нараховано: у грудні 2021 року 49607,76 грн, у січні 2022 року 33570,52 грн, у лютому 2022 року 12856,72 грн, у березні 2022 року 1348,75 грн, у квітні 2022 року 851,38 грн.

З відповіді ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" вбачається, що за об`єктом споживача 62Z1942894932508 фактично розподілено такі обсяги електричної енергії (значення подано у кВт*год): 4250 за серпень 2021 року, 3819 за вересень 2021 року, 16893 за жовтень 2021 року, 11642 за листопад 2021 року, 9658 за грудень 2021 року, 6385 за січень 2022 року, 3009 за лютий 2022 року, 309 за березень 2022 року, 572 за квітень 2022 року.

Судом співставлено об`єми подані у відповіді ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" зі значеннями зафіксованими у актах приймання передавання електричної енергії, які додані до позову та встановлено їх ідентичність активній електроенергії по договірним обсягам. Виключенням є відомості вказані у Акті А-5043108686 за квітень 2022, де об`єм поставленої електроенергії є меншим ніж вказано у даних ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", а саме 194 квт*год. Нарахування активної енергії за квітень 2022 відбулось відповідно до показників АктуА-5043108686 та рахунку фактури на суму 851,38 грн.

В додатках до наведених рахунків-фактур подається детальні відомості за кожен місяць щодо нарахованих та сплачених сум активної енергії, донарахованих сум стосовно поставленої електроенергії понад заявлені обсяги та оплат щодо них, виставлена пеня, три відсотки річних, інфляційні нарахування, сальдо на початок та на кінець місяця щодо всіх категорій нарахувань.

3. Висновки господарського суду, застосовані

норми та мотиви прийнятого рішення.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Відповідно до п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно пункту 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

У відповідності до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ визначено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами/

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ закріплено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В матеріалах справи відсутні скарги споживача щодо своєчасності та якості поставленої електричної енергії. Судом враховано, що доказів розірвання чи припинення Договору про постачання електричної енергії споживачу матеріали справи не містять, як і не містять інших доказів проведення оплат крім тих, що надані позивачем.

З огляду на зафіксовані у рахунках фактурах відомості щодо заборгованості ТОВ "Переяслав ЛТД" станом на дати виставлених рахунків, враховуючи показання ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", які відображають об`єми поставленої електроенергії за періоди, беручи до увагу проплати у листопад-жовтні 2021 року, з огляду на заявлену до стягнення суму за спожиту активну електроенергію з серпня 2021 року по квітень 2022, після здійснення перевірки розрахунків заборгованості суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 134324,77 грн заборгованості за активну електроенергію.

Враховуючи зафіксовані в актах приймання передавання перевищені договірні обсяги поставки електроенергії у серпні (на суму 203,62 грн), жовтні (на суму 26405,53 грн) листопаді (на суму 11171,15 грн), грудні (на суму 4917,66 грн) 2021 року суд вважає за можливе за вимогою позивача також стягнути 42697,96 грн відповідача за перевищення договірної величини споживання за 2021 рік встановлені його заявою, яка є невід`ємною частиною договору № 420080260.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню, три відсотки річних, інфляційні нарахування.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд нагадує, що відповідно до тексту комерційної пропозиції споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, розрахунковим періодом є календарний місяць, а надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання, що також закріплено пунктом 5.10 Договору (у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем ). У кожному з наявних у справі рахунків-фактур вказані кінцеві дати оплати. Договором також покладено на споживача обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електроенергії (підпункт 1 пункту 6.2 Договору).

Позивач нараховує відповідачу три відсотка річних з 26.11.2021 по 18.04.2022. Суд констатує, що ТОВ "Київська обласна ЕК" вірно визначено дату початку розрахунку, оскільки кінцевою датою оплати у рахунку-фактурі № 6478700591 за листопад 2021 року є 25.11.2021. Таким чином з 26.11.2021 вже мало місце прострочення. Сума боргу на момент виставлення рахунку за активну електроенергію становила 35842,02 грн.

Судом здійснено розрахунок трьох відсотків річних та встановлено, що він є арифметично вірним, а відтак підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також позивач нараховує відповідачу інфляцію з 26.11.2021 по 26.12.2021 на суму 215.05 грн та з 25.02.2022 по 25.03.2022 на суму 1612,89 грн. Тобто позивачем при розрахунку допущено переривання послідовності множення індексів інфляції відносно несплаченого залишку.

Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19: об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з методикою розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).

Суд констатує, що за весь заявлений до стягнення період з 26.11.2021 по 26.03.2022 зниження індексу інфляції не відбувалося, тому такий спосіб нарахування інфляційних втрат позивача не порушує права відповідача, а навіть призводить до зменшеного розміру цього стягнення за можливу суму стягнення за весь період без переривань. Заявляти суму до стягнення меншу за ту, що підлягає за весь період прострочення зобов`язання в цьому випадку є правом позивача, яке жодним чином не порушує інтереси відповідача та не є відхиленням від встановлених методик розрахунку інфляційних нарахувань за статтею 625 ЦК України. Таким чином суд вважає за можливе стягнути з ТОВ "Переяслав ЛТД" 1827,94 грн заявлених у позовній заяві інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач нараховує відповідачу 2782,91 грн пені за період з 26.11.2021 по 22.04.2022 у розмірі встановленому комерційною пропозицією (подвійна облікова ставка НБУ). Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що він є арифметично вірним, а тому вся заявлена до стягнення сума пені підлягає задоволенню.

4. Вирішення питання щодо судових витрат, підсумки розгляду справи

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позов у повному обсязі сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Переяслав ЛТД" (08400, Київська обл., місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, буд. 122, код ЄДРПОУ 41301839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В; поштова адреса: 08400, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Переяслав, вулиця Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 42094646) 134176,15 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 42697,96 грн за перевищення договірної величини, 2782,91 грн пені, 424,21 грн трьох відсотків річних, 1827,94 грн інфляційних нарахувань та 2728,63 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз