Рішення

від 20.09.2022 по справі 914/1460/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2022 Справа № 914/1460/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до відповідача-1 Приватного підприємства Стальбудсервіс

до відповідача-2 ОСОБА_1

про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 37578,03 грн.

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

Суть спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось із позовом до відповідача-1 Приватного підприємства Стальбудсервіс та до відповідача-2 ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 37578,03 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання 20.09.2022р. не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивач подав клопотання (вх.№18608/22 від 08.09.2022р.) про долучення до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист, яким підтверджується надсилання позивачем на адресу відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) позовної заяви з додатками на таку адресу: АДРЕСА_1 .

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

04.11.2014р. Приватним підприємством Стальбудсервіс в особі директора Мельничука Руслана Миколайовича було підписано заяву про відкриття рахунку в Акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк та заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №Б/Н від 04.11.2014р.

Як зазначено у позовній заяві, відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Як стверджує позивач у позовній заяві, свої зобов`язання за договором він виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 50000,00 грн., однак в порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений термін, у зв`язку з чим на поточному рахунку відповідача-1 станом на 30.05.2022 року існує заборгованість за кредитом в розмірі 37578,03 грн.

17.11.2014р. між ОСОБА_1 (поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) укладено договір поруки POR1416223369188, відповідно до пункту 1.1.1. якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Приватним підприємством "Стальбудсервіс" (боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, (далі Угода-1), по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.1. «Угоди 1» - 0% (нуль) річних;

- за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.2. «Угоди 1» - 36% (тридцять шість) річних;

- за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3. «Угоди 1» - 56% (п`ятдесят шість) річних;

б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17. «Угоди 1» в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. «Угоди 1» 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

Якщо під час виконання «Угоди-1» зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за «Угодою-1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно із пунктом 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою-1" та "Угодою-2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за «Угодою-1 і/або Угодою-2», боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

25.01.2022р. Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк на адресу Приватного підприємства Стальбудсервіс (боржника) та ОСОБА_1 (поручителя) надіслано претензію №41104LVLUSQS3 від 19.01.2022р., в якій банк повідомляє боржника та поручителя, що Приватне підприємство Стальбудсервіс станом на 19.01.2022р. має наступну прострочену заборгованість: 46511,12 грн. за наданим кредитом; 1600,00 грн. за комісією та 77,24 грн. з пені (загальний розмір простроченої заборгованості 48188,36 грн.) та вимагає невідкладно, але не пізніше семи днів від дати цієї претензії, здійснити погашення простроченої заборгованості.

Як вказано у претензії №41104LVLUSQS3 від 19.01.2022р., в разі незадоволення/ігнорування цієї претензії Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк буде змушене примусово стягнути заборгованість за кредитним договором в порядку передбаченому законодавством України.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в розмірі 37578,03 грн.

Відповідачі проти позову не заперечили, відзив на позовну заяву не подали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з таких підстав.

Згідно із часиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами частин 1-2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1067 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 04.11.2014р. Приватним підприємством Стальбудсервіс в особі директора Мельничука Руслана Миколайовича було підписано заяву про відкриття рахунку в Акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк та заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №Б/Н від 04.11.2014р.

Відповідно до виданої Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк Приватному підприємству Стальбудсервіс довідки №41104LVLUS0S3 від 14.06.2022р. про розміри встановлених кредитних лімітів, відповідачу-1 на поточний рахунок № НОМЕР_1 було встановлено такі кредитні ліміти: 05.11.2014р. 0,00 грн., 26.11.2014р. 10000,00 грн., 13.01.2015р. 15000,00 грн., 06.02.2015р. 25000,00 грн., 09.04.2015р. 10000,00 грн., 14.07.2015р. 0,00 грн., 21.07.2015р. 10000,00 грн., 23.07.2015р. 0,00 грн., 13.08.2015р. 10000,00 грн., 03.10.2015р. 0,00 грн., 21.10.2015р. 10000,00 грн., 19.07.2016р. 0,00 грн., 07.10.2016р. 10000,00 грн., 07.11.2016р. 0,00 грн., 15.09.2017р. 10000,00 грн., 14.02.2018р. 30000,00 грн., 11.04.2018р. 35000,00 грн., 08.06.2018р. 35000,00 грн., 12.06.2018р. 10000,00 грн., 14.06.2018р. 0,00 грн., 07.07.2018р. 10000,00 грн., 11.07.2018р. 35000,00 грн., 16.08.2018р. 10000,00 грн., 19.10.2019р. 35000,00 грн., 18.01.2019р. 50000,00 грн., 05.03.2019р. 45000,00 грн., 02.05.2019р. 0,00 грн.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 345 Господарського кодексу України, кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є приєднання відповідача-1 до публічної оферти через підписання з позивачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 04.11.2014р.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме розрахунку позовних вимог та що підтверджується банківськими виписками по рахунку клієнта, відповідачу-1 було надано кредитні кошти, однак, як вбачається із розрахунку позовних вимог та вказаних первинних документів бухгалтерського обліку, заборгованість відповідача-1 по тілу кредиту становить 37578,03 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Як також встановлено судом, 17.11.2014р. між ОСОБА_1 (поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) укладено договір поруки POR1416223369188.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно із статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020р.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 37578,03 грн. заборгованості за кредитом є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачами, а тому підлягає задоволенню.

При зверненні до суду із позовної заявою, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ZZ422B1NRT від 22.02.2022р. на суму 2481,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідачів на користь позивача 2481,00 грн., оскільки позов підлягає задоволенню повністю. Тобто на користь позивача слід стягнути по 1240,50 грн. витрат по сплаті судового збору з кожного відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Стальбудсервіс" (81553, Львівська область, Городоцький район, село Угри, вулиця Лісова, будинок 2, ідентифікаційний код 35796375) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д, ідентифікаційний код 14360570) 37578,03 грн. заборгованості за кредитом.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Стальбудсервіс" (81553, Львівська область, Городоцький район, село Угри, вулиця Лісова, будинок 2, ідентифікаційний код 35796375) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д, ідентифікаційний код 14360570) 1240,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д, ідентифікаційний код 14360570) 1240,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.09.2022р.

Суддя Петрашко М.М.