Рішення

від 14.09.2022 по справі 916/267/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/267/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Стоянова О.О. на підставі посвідчення;

Від позивачів:

- Міністерства освіти і науки України: не з`явився;

- Одеського державного екологічного університету: Старченко А.Ю. за довіреністю;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконувача обов`язки керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Одеського державного екологічного університету до малого приватного підприємства „Картас про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язки керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (далі по тексту прокурор) звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі по тексту Міністерство), Одеського державного екологічного університету (далі по тексту Університет) до малого приватного підприємства „Картас (далі по тексту ПМП „Картас) про витребування у ПМП „Картас у державну власність в особі Міністерства та у постійне користування Університету земельної ділянки, загальною площею 1 га, кадастровий номер 5110136900:50:002:0019, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2423499951101).

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на відведення у 1961 р. Одеському гідрометеорологічному інституту, правонаступником прав та обов`язків якого виступає Університет, земельної ділянки для розміщення агрометеорологічної станції. Прокурором наголошено, що за відсутності передбачених законом підстав у 2021р. державним реєстратором була проведена державна реєстрація права власності за МПП „Картас на частину земельної ділянки, яка була відведена Університету. При цьому, державна реєстрація права власності була проведена на підставі державного акту про право приватної власності на землю, виданого 10.12.1998р. Одеською міською радою народних депутатів, інформація про видачу якого за результатами запитів прокуратури не підтвердилась. Посилаючись на викладені обставини, а також на видачу державного акту на підставі рішення Одеського міського суду Київського району, який ніколи не існував, прокурором було наголошено про наявність правових підстав для витребування із володіння відповідача земельної ділянки, власником якої є держава в особі Міністерства.

Ухвалою суду від 04.02.2022р. заява прокурора про вжиття заходів забезпечення позову була задоволена частково шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:50:002:0019 та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.

Ухвалою суду від 07.02.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.07.2022р. підготовче провадження по даній справі було закрито із призначенням справи до судового розгляду по суті.

ПМП „Картас повністю заперечувало проти задоволення заявлених прокурором позовних вимог. Відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву було наголошено, що відсутність рішення суду в архіві та відсутність відомостей про видачу державного акту органом місцевого самоврядування не є беззаперечною підставою вважати, що вказані документи відсутні. Крім того, відповідачем було зазначено, що прокурор, не маючи достатніх доказів для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, звернувся до господарського суду із даним позовом, задоволення якого вплине на права відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

17.04.1961р. Одеський гідрометеорологічний інститут звернувся до виконавчого комітету Одеської міської ради із заявою про відведення земельної ділянки, необхідної для функціонування інституту.

20.04.1961р. Одеський гідрометеорологічний інститут звернувся до виконавчого комітету Одеської міської ради із заявою про відведення земельної ділянки, площею 4 га, в с. Чорноморка для розміщення гідрометеорологічної лабораторії.

18.05.1961р. виконавчим комітетом Одеської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення №349 „Про відведення земельних ділянок державним організаціям під будівництво, відповідно до п. 5 якого було вирішено відвести Одеському гідрометеорологічному інституту земельну ділянку, площею 2,5 га, в с. Чорноморка біля табору заводу „Кінап для розміщення учбової гідрометеорологічної станції.

Звернення Одеського гідрометеорологічного інституту та рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради №349 від 18.05.1961р. були надані Державним архівом Одеської області разом із листом №3162/06-20 від 09.07.2021р. на запит прокурора.

09.08.2001р. Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №363-р „Про утворення Одеського державного екологічного університету, відповідно до якого Університет був створений на базі Одеського гідрометеорологічного інституту, що ліквідується.

Відповідно до п. 1.5 Статуту Університету, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №384 від 08.04.2016р., Університет створений розпорядженням Кабінету Міністрів України №363-р від 09.08.2001р. та є правонаступником Одеського гідрометеорологічного інституту, який був заснований 01.05.1932р. як Харківський інженерний гідрометеорологічний інститут згідно постанов Гідрометеорологічного Комітету УСРР № 34/243 від 25.06.1931р. та Ради Народних Комісарів УСРР № 22/742 від 21.04.1932р. Постановою Ради Народних Комісарів СРСР № 844-221 від 09.07.1944р. вищий навчальний заклад був переведений до м. Одеса та отримав назву Одеський гідрометеорологічний інститут, під якою він функціонував до 09.08.2001р.

З витягу з реєстру поштового обслуговування Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» №33/65001-20 від 20.12.2016р. вбачається, що на підставі Закону України «Про поштовий зв`язок», згідно з Постановою Верховної Ради України від 07.02.2002р. №3064-ІІІ «Про зміну меж міста Одеси Одеської області», на підставі заяви ОСОБА_1 про надання відомостей з Реєстру поштового обслуговування Одеською дирекцією підтверджено, що адреса: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, вул. Зої Космодем`янської, 9 змінена на м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9. Користувачем зазначеної поштової адреси виступає Університет.

11.06.2007р. ТОВ „Регіональний центр інвентаризації та оцінки нерухомого майна та КП „Регіональне бюро технічної інвентаризації було складено технічних паспорт на виробничі та невиробничі будівлі і споруди по вул. Зої Космодем`янської, 9, які на праві державної власності належать Університету.

15.11.2015р. Університет звернувся до Одеської міської ради із листом №02/202, відповідно до якого позивач просив розглянути питання щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,3 га, для обслуговування та експлуатації будівлі метеорологічної лабораторії за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9.

Наказом Міністерства освіти і науки України №135 від 19.02.2016р. за Університетом було закріплено на праві господарського відання нерухоме майно, зазначене у додатку до цього наказу. З додатку до зазначеного наказу вбачається, що за Університетом було закріплено нерухоме майно, яке розташоване, зокрема, за адресою: м Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9.

22.01.2016р. Університет звернувся до начальника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради із листом №02/37, відповідно до якого позивач просив під час розробки плану зонування території (зонінгу), який визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, передбачити розташування на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9, будівлі наукової лабораторії.

Згідно листа Університету №15/1011 від 24.11.2016р. об`єкти, які перераховані у технічному паспорті від 11.06.2007р., є державною власністю, були закріплені за Університетом на праві господарського відання та знаходяться на балансі Університету.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна (управління яким здійснює Міністерство), який є додатком №2 до листа Фонду державного майна України №10-15/9903 від 19.10.2016р., Університет виступає балансоутримувачем державного майна за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9.

15.03.2018р. Університет повторно звернувся до Одеської міської ради із листом №02/202, відповідно до якого позивач просив розглянути питання щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,3 га, для обслуговування та експлуатації будівлі метеорологічної лабораторії за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9.

14.06.2021р. Університет звернувся до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради із листом №02/147, відповідно до якого позивач просив не погоджувати проекти відведення чотирьох земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9, та прискорити оформлення необхідних документів щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,3 га, для обслуговування та експлуатації будівлі метеорологічної лабораторії за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №297131965 від 31.01.2022р. вбачається, що виробничі та невиробничі будівлі та споруди, загальною площею 882 кв. м., які розташовані на адресою м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9, належать на праві державної власності Міністерству та закріплені за Університетом на праві господарського відання.

У 2019р. ПП „ТЕРРА-ЮГ ПРОЕКТ на замовлення Університету було складено технічний звіт з кадастрової зйомки земельної ділянки Університету для розміщення будівель та споруд метеорологічного польового центру за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9, з опису меж якої вбачається, що земельна ділянка межує із землями загального користування Одеської міської ради, Овідіопольської районної державної адміністрації, землями фізичної особи.

29.07.2021р. була проведена державна реєстрація права власності ПМП „Картас на земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 5110136900:50:002:0019, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №297134868 від 31.01.2022р.

Державна реєстрація права власності ПМП „Картас на земельну ділянку була проведена на підставі державного акту про право приватної власності на землю, серія та номер: II-ОД №030975, виданого 10.12.1998р. Одеською міською радою. Підставою для видачі Одеською міською радою зазначеного акту стало рішення Одеського міського суду Київського району №2-2738/96 від 02.09.1996р.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1815665352021 від 10.06.2021р. вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 5110136900:50:002:0019 належить до земель рекреаційного призначення та виділена для дачного будівництва. Слід зазначити, що кадастровий план земельної ділянки є додатком до витягу №НВ-1815665352021 від 10.06.2021р.

Листом №ЕП-2486/21 від 16.08.2021р. Київським районним судом м. Одеси у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що за результатами перевірки оригіналів судових рішень за 1996р. цивільна справа №2-2738/96 знайдена не була.

Крім того, листом №37746 від 30.08.2021р. Київським районним судом м. Одеси у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що за результатами перевірки оригіналів судових рішень за 1996р. та алфавітного покажчика за 1996р. цивільна справа №2-2738/96 знайдена не була.

Листом №10-15-0.82-6174/2-21 від 06.09.2021р. Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що відповідно до других примірників державних актів та книг реєстрації у Відділі №1 відсутня інформація щодо реєстрації та видачі ПМП „Картас державного акту про право власності серії №II-ОД №030975 на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1.

Листами №2113-11.1-31 від 05.08.2021р., №2486-11.1-31 від 15.09.2021р. Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що за результатами перевірки документів за 1996р., а також електронних документів за 1996-2011р., встановлено, що Одеською міською радою рішення про передачу у власність ПМП „Картас земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1, не приймалось.

Листом №01-19/781 від 01.10.2021р. Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради у відповідь на звернення прокурора за дорученням заступника міського голови було повідомлено, що рішення про передачу у власність/користування земельної ділянки із кадастровим номером 5110136900:50:002:0019 за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1, Одеською міською радою не приймалось.

Листом №404/43-21 від 06.10.2021р. Відділом №1 Управління в Одеському районі Головного управлінням Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що відповідно до других примірників державних актів та книг реєстрації у Відділі відсутня інформація щодо реєстрації та видачі ПМП „Картас державного акту про право власності серії №II-ОД №030975 на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1.

Листом №2111 від 15.10.2021р. ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у відповідь на звернення прокурора, до якого було додано копію технічного звіту з кадастрової зйомки земельної ділянки Університету, було повідомлено, що Підприємством було проаналізовано та зіставлено геопросторові дані (координати зовнішніх меж земельних ділянок) з надісланого технічного звіту та координати зовнішніх меж земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:50:002:0019, 5110136900:50:002:0022, 5110136900:50:002:0023, що отримані з інформації про земельні ділянки в Публічній кадастровій карті України. Так, за результатами аналізу та зіставлення геопросторових даних складено креслення, з нанесеними зовнішніми межами чотирьох земельних ділянок, яке було додано до листа.

Як вбачається, із схеми розташування земельних ділянок, земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:50:002:0019, інформація про яку внесена до державного земельного кадастру, включена до складу земельної ділянки Університету.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявлених прокурором позовних вимог є вимоги, зокрема, про витребування у ПМП „Картас у державну власність в особі Міністерства земельної ділянки, загальною площею 1 га, кадастровий номер 5110136900:50:002:0019, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається, в першу чергу, на проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної власності на підставі документів, інформація про видачу яких уповноваженими органами підтверджена не була.

В силу положень статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти.

01.01.2013р. набув чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VI від 06.09.2012р., ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Господарським судом під час вирішення даної справи було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №349 від 18.05.1961р. Одеському гідрометеорологічному інституту, правонаступником якого є Університет, було відведено земельну ділянку, площею 2,5 га, в с. Чорноморка для розміщення учбової гідрометеорологічної станції. При цьому, на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9, розташовані виробничі та невиробничі будівлі та споруди, загальною площею 882 кв. м., державної власності, які були передані в оперативне управління Університету.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відведення у 1961р. Університету земельної ділянки для розміщення учбової гідрометеорологічної станції, наявність на земельній ділянці об`єктів права державної власності, які були передані в оперативне управління Університету, приймаючи до уваги набуття чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VI від 06.09.2012р., господарський суд доходить висновку, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9, належить до земель державної власності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Статтею 140 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права власності на земельну ділянку є, зокрема, відчуження земельної ділянки за рішенням власника.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2021р. була проведена державна реєстрація права власності ПМП „Картас на земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 5110136900:50:002:0019, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1. Державна реєстрація права власності ПМП „Картас на зазначену земельну ділянку була проведена на підставі державного акту про право приватної власності на землю, серія та номер: II-ОД №030975, виданого 10.12.1998р. Одеською міською радою. Підставою для видачі Одеською міською радою зазначеного акту стало рішення Одеського міського суду Київського району від 02.09.1996р. по справі №2-2738/96.

Господарський суд зазначає, що за результатами зіставлення геопросторових даних та координатів зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:50:002:0019 та земельної ділянки Університету, технічний звіт зйомки якої був складений ПП „ТЕРРА-ЮГ ПРОЕКТ у 2019р., ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою складено креслення, з якого вбачається, що земельна ділянка ПМП „Картас включена до складу земельної ділянки Університету.

В процесі вирішення судом даного спору ПМП „Картас не було надано суду жодного доказу, який може спростувати доводи прокурора про набуття відповідачем права власності на частину земельної ділянки, яка була відведена Університету.

Крім того, суд зазначає, що державна реєстрація права власності ПМП „Картас була проведена згідно державного акту №030975 серії II-ОД, виданого Одеською міською радою у 1998р. на підставі рішення Одеського міського суду Київського району від 02.09.1996р. по справі №2-2738/96.

Проте, у відповідь на звернення прокурора Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, Відділом №1 Управління в Одеському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради було повідомлено про відсутність інформації щодо реєстрації та видачі ПМП „Картас зазначеного державного акту, а також про відсутність будь-якого рішення Одеської міської ради про відведення ПМП „Картас земельної ділянки. Крім того, Київським районним судом м. Одеси у відповідь на звернення прокурора також було повідомлено, що за результатами перевірки оригіналів судових рішень за 1996р. та алфавітного покажчика за 1996р. цивільна справа №2-2738/96 знайдена не була.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Господарський суд зазначає, що прокурором із дотриманням вимог процесуального законодавства, який визначає обов`язок доказування і подання доказів, було доведено суду відсутність судового рішення, яке стало підставою для видачі державного акту, а також безпосередньо самого акту.

Разом з тим, ПМП „Картас, за твердженням якого відсутність рішення суду в архіві та відсутність відомостей про видачу державного акту не є беззаперечною підставою вважати, що вказані документи не були видані, взагалі не було надано суду жодного доказу на підтвердження своїх доводів. Господарський суд зазначає, що у випадку розгляду судом справи №2-2738/96 у ПМП „Картас або інших учасників справи мають зберігатись документи, пов`язані з розглядом справи, принаймні інформація про суддю, яким було прийнято зазначене рішення. Крім того, судове рішення по справі №2-2738/96 могло також надаватись ПМП „Картас до державних органів, інших осіб в процесі господарської діяльності, а, отже, будь-яка інформація про зазначене рішення також могла зберегтись у відповідача або інших осіб.

Проте, будь-які докази відповідачем суду надані не були, як і не були надані пояснення щодо можливості прийняття будь-якого рішення Одеським міським судом Київського району, який у межах м. Одеси під зазначеною назвою ніколи не функціонував.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав вважати обставину щодо відсутності факту як видачі ПМП „Картас державного акту на земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 5110136900:50:002:0019, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1, так і наявності судового рішення з цього приводу, встановленою.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст.ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018р. по справі №183/1617/16 дійшла висновку, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що судове рішення про витребування майна від особи, за якою воно зареєстровано в державному реєстрі речових прав, є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за його власником (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю), враховуючи вибуття земельної ділянки із власності держави в особі Міністерства за відсутності волі останнього, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для витребування з володіння ПМП „Картас земельної ділянки, площею 1 га, кадастровий номер 5110136900:50:002:0019, на користь держави.

Проаналізувавши вимоги прокурора в частині витребування у ПМП „Картас земельної ділянки у постійне користування Університету, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 22, ч. 4 ст. 55 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Згідно з ч. 3 ст. 73 Господарського кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

В силу вимог ч. 1 ст. 24 Земельного кодексу України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Господарський суд зазначає, що поняття витребування майна застосовується до спорів, пред`явлених для захисту права власності, в даному випадку до вимог прокурора в інтересах Міністерства про витребування земельної ділянки. З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що питання про порядок та правові підстави використання Університетом земельної ділянки має вирішуватись між Міністерством та Університетом із дотриманням вимог Господарського кодексу України та Земельного кодексу України.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що зазначений позов був поданий прокурором для захисту права державної власності, що свідчить про некоректне формулювання прокурором заявлених позовних вимог, що, втім, не впливає на висновок суду про необхідність та правомірність задоволення заявлених прокурором позовних вимог.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та законності задоволення заявлених прокурором позовних вимог шляхом витребування у малого приватного підприємства „Картас у державну власність на користь Міністерства освіти і науки України земельної ділянки, загальною площею 1 га, кадастровий номер 5110136900:50:002:0019, за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державну реєстрі речових прав на нерухоме майно 2423499951101).

Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи задоволення заявлених прокурором позовних вимог, підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 04.02.2022р., відсутні.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Витребувати у малого приватного підприємства „Картас /65049, м. Одеса, вул. Дмитра Донського, буд. 59; ідентифікаційний код 20925332/ у державну власність на користь Міністерства освіти і науки України /01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10; ідентифікаційний код 38621185/ земельну ділянку, загальною площею 1 га, кадастровий номер 5110136900:50:002:0019, за адресою: м. Одеса, вул. Зої Космодем`янської, 9/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2423499951101).

3. Стягнути з малого приватного підприємства „Картас /65049, м. Одеса, вул. Дмитра Донського, буд. 59; ідентифікаційний код 20925332/ на користь Одеської обласної прокуратури /65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3; ідентифікаційний код 03528552/ судовий збір у розмірі 364 990,50 грн. /триста шістдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто грн. 50 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 вересня 2022 р.

Суддя С.П. Желєзна