Рішення

від 19.09.2022 по справі 916/1497/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1497/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Вакарчук Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Бородич Л.К.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (68500, Одеська обл., Болградський р-н, смт Тарутине, вул. Широка, 1, код ЄДРПОУ 04379226);

до відповідача: фізичної особи-підприємця Неділько Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

про стягнення 63734,18 грн.

1. Суть спору.

Позивач Тарутинська селищна рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1557/22 від 11.07.2022) до відповідача ФОП Неділько О.М., в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 46691,40 грн та пеню у розмірі 17042,36 грн, а також витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі від 17.11.2005 в частині повного та своєчасного здійснення орендних платежів.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2022 було відкрито провадження у справі №916/1497/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.08.2022.

18.08.2022 судом отримано від ФОП Неділько О.М. заяву (вх.№16673/22) про сплату основної суми заборгованості.

У судовому засіданні 19.08.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 19.09.2022 о 14:00.

В судове засідання, призначене судом на 19.09.2022, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання, явку представника не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом надіслання ухвали суду на юридичну адресу місцезнаходження ФОП Неділько О.М., яка була вручена, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (вх.№14741/22).

Водночас, суд зазначає, що відповідачем не було висловлено свою позицію щодо суті справи, однак враховуючи, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 19.09.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повний текст буде складено 26.09.2022.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Тарутинської селищної ради.

Позивач повідомив, що 17.11.2005 між ФОП Неділько О.М. та Тарутинською районною державною адміністрацією було укладено Договір оренди землі строком на 49 років, який діє до 01.10.2054, згідно умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 100,0 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також як зазначив позивач, на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», наказу про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, серія та номер: 27-ОТГ, виданий 05.12.2020 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області та рішення Тарутинської селищної ради Одеської області від 24.12.2020 № 64-VIII «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність Тарутинської селищної територіальної громади Одеської області», Тарутинська селищна рада є власником та орендодавцем земельної ділянки комунальної власності загальною площею 100,0 га за кадастровим номером № 5124755100:01:001:0007 яка розташована, на території Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області.

За твердженням позивача, ФОП Неділько О.М. не виконує своїх зобов`язань зі сплати орендної плати, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість з орендної плати за період з січня 2019 року по 2021 рік у сумі 63734,18 грн., внаслідок чого, місцевому бюджету Тарутинської селищної ради завдано матеріальної шкоди у сумі 63734,18 грн.

Позивач вказує, що Тарутинською селищною радою було направлено претензію, в якій запропоновано у встановлений законом строк для відповіді на претензію, добровільно перерахувати суму боргу 97818,48 грн. на розрахунковий рахунок Тарутинської селищної ради, яка була вручена 17.02.2022.

Також позивач зазначив, що в подальшому Тарутинською селищною радою Болградського району Одеської області було додатково проведено уточнення розрахунку орендної плати, у зв`язку з чим сума зменшилась з 97818,48 грн. на 63734,18 грн, тому саме ця сума зазначена в ціні позову.

Крім того позивач зазначає, що 11.04.2022 комісією було здійснено обстеження земельної ділянки загальною площею 100,00 га, кадастровий номер №5124755100:01:001:0007, яка надана в оренду ФОП Неділько О.М., за результатами обстеження даної земельної ділянки встановлено, що більша частина земельної ділянки обробляється (рілля), менша частина під багаторічними насадженнями (виноградниками).

Однак як вказує позивач, станом на дату подання позовної заяви, добровільно заборгованість з орендної плати ФОП Неділько О.М не сплачено.

3.2. Доводи ФОП Неділько О.М..

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позовних вимог не надав, однак заявою (вх.№16683/22) повідомив суд про сплату основної суми заборгованості у розмірі 46691,40 грн, про що надано відповідні докази.

За цих обставин, суд доходить висновку, що відповідачем визнано наявність заборгованості з орендної плати в повному обсязі.

4. Обставини справи, встановлені судом.

17.11.2005 між Тарутинською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та СПД Неділько О.М. (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під посадку багаторічних насаджень (виноградників) із земель запасу Тарутинської селищної ради.

Згідно п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 100,0 га ріллі.

Пунктом 8 договору оренди землі визначено, що договір укладено на 49 років і діє до 01.10.2054. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Як передбачено пп. 9, 10 договору оренди землі, плата за землю вноситься Орендарем у вигляді орендної плати (згідно розділу III Закону України Про оренду землі в грошовій формі) з площини 1,0 га по 80,00 гри., сума за рік складає 8000,00 грн. Розмір орендної плати при інфляції індексувати.

Відповідно до п.14 договору оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно пп. 15, 16 договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду під посадку багаторічних насаджень (виноградників). Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

Як встановлено п.40 договором оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. (п.43 договору оренди землі).

В прикінцевих положеннях договору визначено кадастровий номер земельної ділянки: 5124755100:01:001:0007 - 100.0010 га.

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно якого Тарутинська районна державна адміністрація передає, а СЦД Неділько О.М. приймає в оренду земельну ділянку площею 100,00 га ріллі під посадку багаторічних насаджень (виноградник) розташовану на території Тарутинської селищної ради Тарутинського району.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5124755100:01:001:0007, площею 100,001 становить 3531219,04 грн.

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки за кадастровим номером 5124755100:01:001:0007, площею 100,001 є Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області та користувачем є СПД Неділько О.М.

На підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, серія та номер: 27-ОТГ, виданий 05.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та рішення Тарутинської селищної ради Одеської області від 24.12.2020 № 64-VIII «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність Тарутинської селищної територіальної громади Одеської області», Тарутинській селищній раді передано із державної власності в комунальну власність земельні ділянки, зокрема земельну ділянку загальною площею 100,0 га за кадастровим номером № 5124755100:01:001:0007, яка розташована на території Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі земельних ділянок від 05.12.2020.

На підставі розпорядження Тарутинського селищного голови №56-ОД від 07.04.2022, 11.04.2022 було проведено обстеження земельної ділянки за кадастровим номером №5124755100:01:001:0007 про що було складено акт обстеження №5, в якому встановлено, що вказана земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Також 10.02.2022 Тарутинською селищною радою було сформовано та надіслано ФОП Неділько О.М. претензію з вимогою оплати заборгованості за договором оренди землі від 17.11.2005, яка за твердженням позивача, не була виконана відповідачем.

За таких обставин, нездійснення відповідачем орендних платежів стало підставою для звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення із ФОП Неділько О.М. основного боргу у розмірі 46691,40 грн та пені у розмірі 17042,36 грн.

Між тим, судом також встановлено, що в ході судового розгляду відповідачем було сплачено основний борг в сумі 46691,40 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2643921196.1 від 17.08.2022.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу вимог ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ст. 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як передбачено ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, та безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоуправління управляють майном, що є в комунальній власності.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю.

В той же час, частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 83 Земельного кодексу України закріплено право власності на землю територіальних громад. Частиною 1 даної статті визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Відповідно до п. а ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Як було встановлено судом, Тарутинська селищна рада прийняла із державної в комунальну власність земельну ділянку №5124755100:01:001:0007 та є власником спірної земельної ділянки.

При цьому п.40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, будучи новим власником спірної земельної ділянки Тарутинська селищна рада набула права та обов`язків орендодавця за договором оренди землі від 17.11.2005, в тому числі вимагати від орендаря своєчасного здійснення орендних платежів.

Між тим суд звертає увагу, що відповідачем 17.08.2022 було сплачено основний борг у сумі 46691,40 грн, що свідчить про визнання відповідачем його розміру та про відсутність предмету спору в цій частині.

Відповідно до п.2. ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі чого, суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з ФОП Неділько О.М. заборгованості в сумі 46691,40 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас суд зауважує, що виконання орендарем свого зобов`язання щодо оплати оренди землі не звільняє його від відповідальності за прострочення такого виконання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Також як встановлено договором оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем разом із позовною заявою розрахунок пені у розмірі 17042,36 грн. за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 суд вважає його правильним та обґрунтованим, а також враховує відсутність відповідних заперечень наданих з боку відповідача або контррозрахунку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, на підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення пені з ФОП Неділько О.М. у розмірі 17042,36 грн.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі №916/1497/22 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Неділько Олени Миколаївни на користь Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області основної заборгованості в розмірі 46691,40 грн.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Неділько Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (68500, Одеська обл., Болградський р-н, смт Тарутине, вул. Широка, 1, код ЄДРПОУ 04379226) пеню у розмірі 17042/сімнадцять тисяч сорок дві/грн. 36 коп. та 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одна/грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили згідно ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 26 вересня 2022 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська