Рішення

від 27.09.2022 по справі 926/2680/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року Справа № 926/2680/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МС Корпорейшн

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дари Гуцульщини

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 41299,63 грн

І. Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Корпорейшн» (далі ТОВ «МС Корпорейшн») звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Гуцульщини» (далі ТОВ «Дари Гуцульщини») про стягнення заборгованості за виготовлення та поставку поліграфічної продукції за договором поставки №77/18 від 13.11.2018 (далі Договір) в сумі 41 299, 63 грн, в тому числі 30006 грн основного боргу, 619 грн 3% річних, 4 955, 50 грн пені та 5719,13 інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору позивач виготовив та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 54721,58 грн, що підтверджується видатковою накладною від 04.10.2021 №527.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що платіж повинен бути здійснений не пізніше 30 календарних днів від дати приймання-передачі продукції.

В порушення умов договору, відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, що призвело до виникнення боргу в сумі 30006 грн.

На підставі п. 5.2 позивач просить стягнути з відповідача 4955,50 грн пені за період з 04.11.2022 по 13.07.2022.

Керуючись ст. 625 ЦК України ТОВ «МС Корпорейшн» просить стягнути з ТОВ «Дари Гуцульщини» 619 грн 3% річних за період з 04.11.2021 по 13.07.2022 та 5719,13 грн інфляційних за період з листопада 2021 по червень 2022.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 22.07.2022 за клопотанням представника позивача відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою роз`яснено відповідачу про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Ухвала про відкриття провадження у справі від 22.07.2022 вручена 25.07.2022 представнику ТОВ «Дари Гуцульщини», що підтверджується відомостями з трекінга поштового відправлення №580021848420.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, надані документи є достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору, тож суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами без проведення судового засідання відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення ухвалено без його проголошення 27.09.2022.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

13.11.2018 між ТОВ «МС Корпорейшн» (Постачальник) та ТОВ «Дари Гуцульщини» (Покупець) укладено договір на виготовлення та постачання поліграфічної продукції № 77/18.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору, Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити поліграфічну продукцію (далі продукція), в асортименті і в кількості, згідно погоджених сторонами заявок Покупця.

Пунктами 1.3. Договору передбачено, що повне найменування продукції, її кількість, асортимент та ціна визначаються попередньо у комерційній пропозиції Постачальника.

Ціна продукції визначається в накладних на конкретну партію (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що платіж повинен бути здійснений не пізніше 30 календарних днів від дати приймання-передачі продукції.

Згідно пункту 3.1. Договору поставка продукції здійснюється протягом 14 робочих днів для нового виду та 10 робочих днів для повторних замовлень з моменту отримання Постачальником заявки Покупця, в кількості та в асортименті згідно затвердженої заявки (за наявності затвердженого Покупцем макета (макетів).

Відповідно до пункту 3.3. Договору датою поставки продукції вважається дата, зазначена в відвантажувальних документах (накладних).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що приймання-передача продукції проводиться на підставі накладних, які підписуються у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, представниками обох сторін, що володіють відповідними повноваженнями, та завіряються печатками

Кожна зі сторін зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, покладені на неї цим Договором, а також сприяти іншій стороні у виконанні прийнятих нею на себе зобов`язань (пункт 4.3. Договору).

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що при необхідності сторони зобов`язуються проводити звірку взаєморозрахунків та підписувати Акти звірки.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати, обумовлених у п.2,4. Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки платежу від вартості неоплаченої продукції.

Відповідно до пункту 9.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання представниками обох сторін і діє до « 31» грудні 2019 року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору за 1 (один) місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на кожен календарний рік, починаючи з наступного дня від дати його закінчення і на тих же умовах.

Доказів припинення дії договору суду не надано.

Як вбачається з видаткової накладної №527 від 04.10.2021, Постачальник поставив Покупцю готову продукцію на загальну суму 54721,58 грн. з ПДВ.

25.04.2022 ТОВ «МС Корпорейшн» та ТОВ «Дари Гуцульщини» підписали Акт звірки взаємних розрахунків, яким підтвердили, що після поставки продукції на підставі видаткової накладної №527 від 04.10.2021 відповідач сплатив позивачу 24721,58 грн, загальна заборгованість становить 30006,00 грн.

Факт часткової сплати відповідачем вартості поставленої продукції на загальну суму 24721,58 грн підтверджується наявною в матеріалах справи Випискою по рахунку позивача від 13.07.2022

Станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 30006,00 грн.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

IV. Позиція суду по суті спору.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.(ч.1 , 2 ст. 2 ГПК України)

Згідно ч. 1, 2 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною 1 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Приписами статті 29 ГПК України унормовано визначення підсудності справ за вибором позивача.

Відповідно до частини 1 вказаної статті право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 ГПК)

Даний спір стосується стягнення грошових коштів, пов`язаних з порушенням/неналежним виконанням договірних зобов`язань.

Пунктом 8.2 Договору, яким передбачено, що при не врегулюванні в процесі переговорів спірних питань, вони вирішуються в порядку, встановленим чинним законодавством України в Господарському суді Одеської області.

Проте для розгляду даного спору Господарський процесуальний кодекс України не передбачає іншої територіальної юрисдикції (підсудності), як розгляд господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відтак, даний пункт Договору судом до уваги не береться, тож справу розглядає Господарський суд Чернівецької області.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено (далі - ГК України), що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу готову продукцію на загальну суму 54721,58 грн, за яку останній у повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 30006,00 грн.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленої продукції, тож позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 300006 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до пункту 5.2 Договору, у разі порушення термінів оплати, обумовлених у п.2,4. Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки платежу від вартості неоплаченої Продукції.

Як встановлено судом, платіж повинен бути здійснений не пізніше 30 календарних днів від дати приймання-передачі продукції, на підставі п. 2.4 Договору.

Відтак, на підставі здійсненого позивачем розрахунку з відповідача слід стягнути 4 955, 50 грн пені за період з 04.11.2021 по 13.07.2022.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на зазначене вище, на підставі здійсненого позивачем розрахунку з відповідача слід стягнути 619 грн 3% річних за період з 04.11.2021 по 13.07.2022 та 5719,13 грн інфляційних втрат за період з листопада 2021 року по червень 2022 року.

Відповідно до статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких умов, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим суд задовольняє позов у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «МС Корпорейшн» при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн., що підтверджується платіжним дорученням №321 від 15 липня 2022 року.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України суд покладає на відповідача, з вини якого виник спір.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись статтями ст. ст. 3-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241, 251 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дари Гуцульщини (59100, вул. Українська, 190, см. Путила, Вижницький район, Чернівецька область, код 42283397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МС Корпорейшн (65033, пров. 4-й Аеропортовський, буд. 3, м. Одеса, код 41460849) 30006 грн основного боргу, 619 грн 3% річних, 4 955, 50 грн пені, 5 719, 13 грн інфляційних та 2481 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2022.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І. Ніколаєв