Рішення

від 21.09.2022 по справі 447/1796/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/487/22 Справа №447/1796/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

21.09.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» про визнання незаконним та скасування наказу у частині відсторонення від роботи.

Процесуальні дії у справі.

05.08.2022 позивач ОСОБА_1 пред`явив позов до ТОВ «Агробудсервіс», у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» від 10.05.2022 №1/05-а у частині відсторонення ОСОБА_1 від роботи на час проведення службового розслідування. В обґрунтування позову покликався на те, що він обіймає посаду сторожа ТОВ «Агробудсервіс». 06.05.2022 близько 09:00 год. під час його зміни на робочому місці на території ТОВ «Агробудсервіс» до нього підійшла ОСОБА_2 , яка обіймає посаду начальника кар`єру, з вимогою написати заяву на відпустку. Після висловлених позивачем заперечень, ОСОБА_2 вела себе агресивно, з підвищеною інтонацією повторювала свої вимоги, після чого завдала позивачу ударів кулаками по обличчі та голові. Після звернення того ж дня із письмовою заявою до ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області з приводу заподіяння ОСОБА_2 позивачу тілесних ушкоджень, відомості про таке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 10.05.2022 відповідачем видано наказ №1/05-а про проведення службового розслідування по факту події, що могла відбутися між ОСОБА_2 і позивачем 06.05.2022 та на час проведення службового розслідування позивача відсторонено від роботи. Згідно до наказу №1/05-а вбачається, що його видано на вимогу дізнавача Кожух М. за №2957 від 09.05.2022. Позивач вважає вказаний наказ у частині відсторонення його від роботи на час проведення службового розслідування та без збереження заробітної плати є незаконним, протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у відповідача відсутні законні підстави відсторонювати позивача від роботи на вимогу дізнавача. Позивач зазначає, що його роботодавцем було порушено норм КЗпП України, КПК України та було порушено його право на працю. Позивач, крім наведеного, просив стягнути з відповідача судові витрати у справі, що складаються із суми сплаченого судового збору та понесених витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою від 08.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі. Крім цього, відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.

Відповідач 16.08.2022 отримав копію ухвали суду від 08.08.2022, копію позовної заяви та доданих до неї документів, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 18).

30.08.2022 представник відповідача - адвокат Балобанов О.В. подав відзив, у якому вказав, що дії відповідача були законними, здійсненими на підставі ст. 40-1 КПК України на вимогу дізнавача Кожух М.Р, вих. №2957 від 09.05.2022, відтак, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Крім того, 30.08.2022 представник відповідача подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

21.09.2022 представник відповідача подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримали та просили такі задоволити. Крім того, представник позивача долучив до заяви докази понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Суд встановив:

Згідно копії наказу ТОВ «Агробудсервіс» від 10.05.2022 №1/05-а, винесеного на виконання вимоги дізнавача Кожух М. №2957 від 09.05.2022, директором ТОВ «Агробудсервіс» наказано, серед іншого, відсторонити ОСОБА_1 від роботи на час проведення розслідування. З вказаним наказом позивача ознайомлено 10.05.2022 (а.с. 6).

Відповідно до копії вимоги начальника сектору дізнання ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Кожух М.Р. про надання інформації у порядку ч. 2 ст. 93 КПК України вих. №2957 від 09.05.2022, пунктом 7.5. дізнавач просить на час проведення службового розслідування відсторонити від виконання службових обов`язків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 22-23).

Оцінка суду.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Згідно статті 43 Конституції України, право на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Підстави відсторонення працівників від роботи роботодавцем визначено у статі 46 КЗпП України.

Згідно ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

За змістом вказаної норми, при відстороненні від посади трудові відносини не припиняються, також не припиняється і дія трудового договору, а працівник лише тимчасово не допускається до роботи. При цьому, рішення про відсторонення від займаної посади приймається одноосібно власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені ст. 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

Таким чином, строки звернення з вказаним позовом до суду не порушені.

Так, враховуючи визначені у статті 46 КЗпП України інші випадки, передбачені законодавством, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 131 та ч. 1, 3 ст. 132 КПК України, передбачено, що відсторонення від посади особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Порядок відсторонення особи від посади врегульовано Главою 14 Розділу ІІ КПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину та здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

При цьому, за змістом ст. 155, 156, 157 КПК України, вирішення питання про відсторонення від посади здійснюється на підставі клопотання, поданого прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Отже, системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить про те, що відсторонення особи від посади під час проведення досудового розслідування здійснюється у чітко визначеному порядку у зв`язку з оголошенням такій особі підозри у вчиненні кримінального правопорушення або розгляду обвинувального акту судом, є заходом забезпечення кримінального провадження, рішення про застосування якого приймає лише слідчий суддя, суд і лише у випадку, коли слідчий, прокурор доведе наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 132 КПК України, відтак, не може відбуватись інакше, ніж за правилами кримінального процесуального законодавства.

Згідно копії вимоги (а.с. 22-23), судом встановлено, що у провадженні сектору дізнання ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12022142250000083, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом отримання тілесних ушкоджень заявником ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідач, прийнявши оспорюваний наказ, по суті перебрав на себе повноваження слідчого судді, суду, що свідчить про незаконність цього наказу, оскільки інших підстав, передбачених статтею 46 КЗпП України, для відсторонення позивача від роботи за рішенням власника або уповноваженого ним органу не було.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, доказами, перевіреними у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу у частині відсторонення позивача від роботи підлягають до задоволення, оскільки досліджені докази вказують на допущення порушень стосовно порядку відсторонення працівника, передбаченого нормами КЗпП України, відтак свідчать про незаконність такого.

Крім наведеного, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати на правову допомогу та судовий збір.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представником позивача у позовній заяві було вказано про сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн., що стверджується квитанцією, долученою до позову, та витрати за надання правничої допомоги, попередній розрахунок яких становить 4 000,00 грн.

21.09.2022 представник позивача у своїй заяві вказав, що сума понесених судових витрат складає 3 750,00 грн., на підтвердження чого було долучено договір №10/22 Ц від 10.05.2022, додатковий договір про розмір надання правової допомоги та гонорару від 10.05.2022, акт надання послуг, згідно якого витрати на правову допомогу складають 4 250 грн. (а.с. 29-33).

Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.

У постанові ВП ВС у справі № 755/9215/15-ц від 19.02.2020, сформовано правову позицію, згідно якої при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Суд бере до уваги те, що у позовній заяві дотримано вимоги ч. 1 ст. 134 ЦПК України щодо зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. За результатами дослідження та оцінки наданих сторонами доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що представником позивача були обґрунтовані вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надано докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу у зазначеному у заяві від 21.09.2022 розмірі - 3 750,00 грн., оскільки дії адвоката відповідають умовам договору про надання правової допомоги, час, витрачений на надання такої є обґрунтованим, однак з вирахуванням однієї години участі у судовому засіданні 21.09.2022, участі у якому представник позивача не брав. Таким чином, з огляду на викладене та матеріали справи, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача у користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 750,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 46, 233 КЗпП України, ст. 4, 12, 76-80, 89, 133, 134, 137, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» від 10.05.2022 №1/05-а у частині відсторонення ОСОБА_1 від роботи на час проведення службового розслідування.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс», місцезнаходження: с. Тростянець, Стрийський район, Львівська область, 81614, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05444279.

Повний текст рішення складено 27.09.2022.

Суддя Головатий А.П.