Окрема думка від 05.09.2022 по справі 554/1924/20

Окрема думка

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.,

05 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 554/1924/20

провадження № 61-13340сво21

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач), суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є., касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2020 року у нескасованій частині та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2021 року залишив без змін.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вказала, зокрема, що:

«…у справі, що переглядається, суди встановили, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2017 року у справі № 554/1796/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав стосовно її дочки ОСОБА_3 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2017 року у справі № 554/9765/17 ОСОБА_1 оголошено усиновлювачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 554/1796/16-ц скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочки.

Батьківські права позивача, яка є біологічною матір`ю дитини, є природними та мають пріоритет над правами відповідача стосовно дитини, яких вона набула на підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав, що згодом було скасовано. Зі скасуванням рішення суду про позбавлення батьківських прав втрачаються ті наслідки, які з нього випливають, зокрема, і право іншої особи на усиновлення дитини. Через те що на момент ухвалення судового рішення про усиновлення мати дитини була позбавлена батьківських прав, проте судове рішення про позбавлення позивача батьківських прав було скасовано, тому її батьківські права поновлено з часу їх позбавлення.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.22 постанови від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) конкретизувала свої попередні висновки та зазначила: «Скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення».

Застосування недійсності у сфері сімейного права має ґрунтуватися на тому, що держава регулює вказані відносини з метою зміцнення сім`ї як соціального інституту і забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Рішення про усиновлення ухвалене судом менш ніж як через три місяці з часу розгляду в апеляційній інстанції справи про позбавлення позивача батьківських прав, рішення в якій в подальшому було скасоване як таке, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Процес щодо позбавлення батьківських прав був ініційований батьком дитини, що свідчить про узгодженість дій учасників цих цивільних справ.

Однією із визначальних підстав для визнання усиновлення недійсним за рішенням суду є відсутність згоди батьків, якщо така згода була необхідною. Цей припис частини першої статті 236 СК України презюмується і підлягає з`ясуванню в суді. Враховуючи той факт, що рішення про позбавлення батьківських прав було скасоване як помилкове, то можна зробити висновок про реформацію такого судового рішення, а отже воно не може мати жодних правових наслідків чи ігнорувати приписи закону щодо обов`язкової згоди на усиновлення. Таким чином, згода матері на усиновлення була необхідна.

З урахуванням зазначених обставин Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що хоча на момент вирішення питання про усиновлення неповнолітньої ОСОБА_6 її біологічна мати (позивач у справі) за судовим рішенням була позбавлена батьківських прав, разом із тим на підставі комплексного та повного аналізу фактичних обставин, враховуючи факт скасування у касаційному порядку судового рішення про позбавлення батьківських прав, права матері є поновленими з часу їх позбавлення, що виключає можливість усиновлення дитини відповідачем, оскільки ОСОБА_2 не позбавлена батьківських прав стосовно дочки та своєї згоди на її усиновлення не надавала.

…

Полтавський апеляційний суд у своїй постанові покликався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 328/2612/17-ц.

У справі № 328/2612/17-ц позов також стосувався визнання усиновлення недійсним. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. Відмінним є те, що усиновлення проведене за відсутності згоди батька на підставі заочного рішення суду про позбавлення батьківських прав, яке в подальшому було скасоване в порядку горизонтального перегляду - самим же судом першої інстанції. Відповідно до вимог пункту 2 частини третьої статті 287 ЦПК України це означає, що у тій справі відбулася ретракція заочного рішення суду і продовжено розгляд справи.А тому фактичні обставини, з урахуванням того, що у цій справі не доведено наявність згоди дитини на усиновлення, є різними й тому відсутні підстави для відступу.

…

Недійсність усиновлення - це вада усиновлення як правомірного юридичного факту, акта, що не призводить до тих наслідків, заради яких здійснюється усиновлення. У зв`язку з цим у законі окреслено перелік підстав для визнання усиновлення недійсним.

Згідно з частиною першою статті 236 СК України усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.

Підставою для визнання усиновлення недійсним є відсутність вільної згоди хоча б одного з батьків, якщо така згода була необхідною. При цьому зі скасуванням рішення суду про позбавлення батьківських прав втрачаються ті наслідки, які з нього випливають».

Не можу погодитися із цією постановою Об`єднаної палати та висновками з таких мотивів.

Фактичні обставини

У березні 2020 року ОСОБА_2 пред`явила до ОСОБА_1 позов про визнання усиновлення недійсним з підстав неотримання згоди дитини та відсутності згоди матері дитини (позивачки) на усиновлення.

На момент усиновлення відповідачкою неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було чинним рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2017 року, яким позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 .

ОСОБА_6 на момент усиновлення було 10 повних років, у зв`язку з чим дитину слід вважати такою, що досягла необхідного віку та рівня розвитку, щоб висловити свою згоду або заперечення з приводу усиновлення.

Суд апеляційної інстанції в судовому засіданні допитав неповнолітню ОСОБА_6 у порядку статті 232 ЦПК України в присутності представника органу опіки та піклування та спеціаліста (сімейного психолога), яка показала, що їй відомо про те, що вона усиновлена ОСОБА_1 ; вказувала, що вона знала про усиновлення і давала свою згоду. Зазначала, що називає відповідачку мамою, зараз навчається у 8-му класі ліцею №1 у хіміко-біологічному класі, їй комфортно у своїй сім`ї, з біологічною мамою періодично спілкується по телефону. У своїх поясненнях суду апеляційної інстанції представник органу опіки та піклування пояснила, що з дитиною, батьком дитини та усиновлювачем ОСОБА_1 представниками органу опіки та піклування проводилися бесіди з приводу усиновлення, тому вважає, що дитина знала про усиновлення. На час усиновлення малолітня ОСОБА_6 була проінформована про своє усиновлення ОСОБА_1 та надавала свою згоду.

Питання, які постали перед Об`єднаною палатою

В принципі, перед Об`єднаною палатою постали два доволі прості питання, на які потрібно було відповісти:

(а) як слід тлумачити норми СК України щодо недійсності усиновлення?

(б) чи містить СК України таку підставу недійсності усиновлення як скасування судового рішення про позбавлення батьківських прав?

По-перше, як слід тлумачити норми СК України щодо недійсності усиновлення?

1. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

1.1. На основі принципу розумності А. Скаліа та Б. Гарнер запропонували такий підхід до тлумачення як «метод чесного читання»,тобто розуміння тексту до фактів на основі того, як розумний читач, який повністю володіє мовою, зрозумів би текст на час його прийняття (див.: Scalia Antonin, Garner Bryan A. Reading Law. The Interpretation of Legal Texts. West : West Publishing Company, 2012. 608 p.).

По-друге, чи містить СК України таку підставу недійсності усиновлення як скасування судового рішення про позбавлення батьківських прав?

1. У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ, усиновлення.

2. У доктрині приватного права з приводу підстав для недійсності усиновлення вказується про їх вичерпний перелік. Зокрема:

(а) «стаття 236 СК України закріплює вичерпний перелік підстав, за наявності яких усиновлення може бути визнаним недійсним» (див.: Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. І.В. Жилінкової. - Х.: Ксилон, 2008. - С. 236);

(б) «перелік правових підстав для визнання усиновлення недійсним у коментованій статті встановлений вичерпно і розширювальному тлумаченню не підлягає» (див.: Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України: за ред. Ю.С. Червоного. - К. ; О. : Юрінком Інтер, 2008. - С. 377);

(в) «недійсність усиновлення - це вада усиновлення як правомірного юридичного факту, акта, що не призводить до тих наслідків, заради яких здійснюється усиновлення (ст. 232 СК України). У зв`язку з цим законом окреслений перелік підстав для визнання усиновлення недійсним, при чому він є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню» (див.: Науково-практичний коментар до статті 236 Сімейного кодексу України. URL: https://ips.ligazakon.net/document/KK002867?an=4scop=673fcop=1005).

3. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною (частина перша статті 236 ЦК України).

3.1. Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони, зокрема, позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється (пункт 4 частини першої статті 219 СК України).

3.2. Усталеним в доктрині приватного права є те, що наявність підстав для недійсності, зокрема і недійсності усиновлення, має існувати на момент появи юридичного факту (усиновлення).

3.3. Рішення суду про скасування рішення суду позбавлення батьківських прав не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності усиновлення, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав. Сам законодавець передбачає те, що усиновлення проводиться без згоди батьків, якщо вони позбавлені батьківських прав.

3.4. Тому, з урахуванням принципу розумності, слід констатувати, що скасування судового рішення про позбавлення одного з батьків дитини батьківських прав після усиновлення дитини іншою особою з дотриманням вимог закону в період чинності судового рішення про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для визнання усиновлення недійсним на підставі частини першої статті 236 СК України.

3.5. Таким чином, СК України не містить такої підстави недійсності усиновлення як скасування судового рішення про позбавлення батьківських прав. Натомість, тлумачення норм СК України Об`єднаною палатою навряд чи відповідає принципу розумності та «методу чесного читання», і, фактично, створює нову підставу недійсності усиновлення, розширюючи вичерпний перелік, який передбачений статтею 236 СК України.

4. В цій справі Об`єднаній палаті потрібно було:

відступити від висновку щодо застосування положень частини першої статті 236 СК України в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 328/2612/17-ц (провадження № 61-38942св18);

вказати, що рішення суду про скасування рішення суду позбавлення батьківських прав не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності усиновлення, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав. Сам законодавець передбачає те, що усиновлення проводиться без згоди батьків, якщо вони позбавлені батьківських прав. Тому, з урахуванням принципу розумності, слід констатувати, що скасування судового рішення про позбавлення одного з батьків дитини батьківських прав після усиновлення дитини іншою особою з дотриманням вимог закону в період чинності судового рішення про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для визнання усиновлення недійсним на підставі частини першої статті 236 СК України;

касаційну скаргу задовольнити, оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суддя В. І. Крат