Рішення

від 26.09.2022 по справі 509/789/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/789/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/789/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся з позовом до суду про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.06.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 170/07ф. Відповідно до умов договору кредитодавець надав, а позичальник отримав кредит у сумі 55 000, 00 доларів США, з кінцевою датою повернення 07.06.2027 року та платою за користування кредитом 13 процентів річних. Відповідно до п.1.2 договору, кредит надавався позичальнику на купівлю житла. 11.06.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», як іпотекодержателем та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі №4619.

Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки він укладений з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, а предметом іпотеки є житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та складається в цілому з одного глинобитного будинку житловою площею 20,7 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами загальною площею 41,8 кв.м., розташованого на земельній ділянці розміром 1500 кв.м., загальною площею 41,8 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м.

06.09.2018 року Овідіопольським районним судом Одеської області ухвалено рішення по справі № 509/1610/18, яким Позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБіБанк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за кредитним договором №170/07ф від 08 червня 2007 року, у сумі 3 166 303,59 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 49 958,26 доларів США; заборгованість за відсотками - 65 233,73 доларів США; штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 58 877,79 грн. звернути стягнення на майно, яке належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України: серія НОМЕР_2 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 22 жовтня 1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), яке є предметом Іпотечного договору від 11 червня 2007 року, що укладений між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстровим №4619, а саме: - будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,8 кв.м., житловою площею 20,7кв.м.; та земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123755100:02:001:0384, загальною площею 0,1500га, в тому числі 0,1500 га - рілля, надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

14.04.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області постановлено ухвалу у справі № 509/1610/18, якою замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 509/1610/18.

09.04.2021 року судом було роз`яснено заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.09.2018 року, а саме в частині звернення стягнення на майно, що зверненню до стягнення підлягає реконструйована будівля - будівля житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею, 151, 2 кв.м., житловою площею 72, 8 кв.м.

19.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66575132 з примусового виконання виконавчого листа № 509/1610/18 виданого 09.09.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області, про: в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за кредитним договором № 170/07ф від 08.06.2007 року, звернути стягнення на майно, яке належить ОСОБА_1 , яке є предметом іпотечного договору від 11.06.2007 року, а саме на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею, 41,8 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м.

13.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, якою, в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 509/1610/18 виданим 09.09.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області, за ціною других електронних торгів 581 904, 80 грн., шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами загальною площею 151,2 кв.м., житловою площею 72,8 кв.м., та земельну ділянку площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 та видано акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

31.12.2021 року приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А.В. видано свідоцтво про реєстрацію права власності, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» належить на праві власності майно, що складається з: житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, № 88 (загальною площею 151,2 кв.м., житловою площею 72,8 кв.м.) по АДРЕСА_1 та земельної ділянки № НОМЕР_3 (площею 0,1500 га) по АДРЕСА_1 .

Згідно інформації наданої Овідіопольською селищною радою за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на дату подання цієї позовної заяви боржником не виконано в добровільному порядку рішення суду.

Позивач зазначає, що ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником усіх прав і обов`язків ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»; як кредитора по Кредитному договору, Договору іпотеки та договорам поруки.

Оскільки спірний будинок відповідачем ОСОБА_1 куплений саме за кредитні кошти, та у останнього існує заборгованість за кредитним договором, виконання якого забезпечено предметом іпотеки у вигляді спірного будинку, а заборгованість по кредитному договору не повернута, а рішення судів про її стягнення та звернення стягнення на предмет іпотеки, боржником не виконані, відповідачі підлягають виселенню зі спірного житла, без надання іншого житлового приміщення.

21.02.2022 року відкрито провадження у справі та в порядку ст.ст. 274, 279 ЦПК України призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 22.09.2022 року надіслав на адресу суду клопотання, відповідно до якого просив проводити розгляд справи без участі позивача.

Відповідачі повторно в судове засідання не з`явилися, відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надали, хоча вказані матеріали позову та ухвалу суду у відповідності до вимог ст.130, 131 ЦПК України, направлялись за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачів, крім того повідомлялися про розгляд справи належним чином про місце дату та час судового засідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

08.06.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 , як позичальником укладено кредитний договір №170/07ф.

Відповідно до умов Кредитного договору, передбачених п.1.1 п.1 кредитодавець надав, а позичальник отримав кредит в сумі 55 000,00 доларів США, п.1.3. з кінцевою датою повернення 07.06.2027 року, п.1.4. та платою за користування кредитом 13 процентів річних.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору кредит надається позичальнику на купівлю нерухомого майна - будинку.

11.06.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки. який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі № 4619.

Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки він укладений з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, а відповідно п.1.1.7. предметом іпотеки є нерухоме майно, згідно з розділом 2 Іпотечного договору - п.2.1 житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

06.09.2018 року Овідіопольським районним судом Одеської області ухвалено рішення по справі № 509/1610/18, яким Позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБіБанк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за кредитним договором №170/07ф від 08 червня 2007 року, у сумі 3 166 303,59 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 49 958,26 доларів США; заборгованість за відсотками - 65 233,73 доларів США; штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 58 877,79 грн. звернути стягнення на майно, яке належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України: серія НОМЕР_2 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 22 жовтня 1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), яке є предметом Іпотечного договору від 11 червня 2007 року, що укладений між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за реєстровим №4619, а саме: - будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,8 кв.м., житловою площею 20,7кв.м.; та земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123755100:02:001:0384, загальною площею 0,1500га, в тому числі 0,1500 га - рілля, надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

14.04.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області постановлено ухвалу у справі № 509/1610/18, якою замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 509/1610/18.

09.04.2021 року судом було роз`яснено заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.09.2018 року, а саме в частині звернення стягнення на майно, що зверненню до стягнення підлягає реконструйована будівля - будівля житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею, 151, 2 кв.м., житловою площею 72, 8 кв.м.

19.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66575132 з примусового виконання виконавчого листа № 509/1610/18 виданого 09.09.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області, про: в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за кредитним договором № 170/07ф від 08.06.2007 року, звернути стягнення на майно, яке належить ОСОБА_1 , яке є предметом іпотечного договору від 11.06.2007 року, а саме на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею, 41,8 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м.

13.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, якою, в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 509/1610/18 виданим 09.09.2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області, за ціною других електронних торгів 581 904, 80 грн., шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами загальною площею 151,2 кв.м., житловою площею 72,8 кв.м., та земельну ділянку площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 та видано акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

31.12.2021 року приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А.В. видано свідоцтво про реєстрацію права власності, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» належить на праві власності майно, що складається з: житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, № 88 (загальною площею 151,2 кв.м., житловою площею 72,8 кв.м.) по АДРЕСА_1 та земельної ділянки АДРЕСА_4 .

Згідно інформації наданої Овідіопольською селищною радою за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

У статті 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено главою 49 «Забезпечення виконання зобов`язання», ЦК України та Законом України «Про іпотеку».

За кредитним договором укладеним ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 , кредит надавався на суму 55 000,00 доларів США для купівлі нерухомості.

Позивач зазначає, що нерухомість була придбана саме за кредитні кошти, проте на підтвердження цього до позовної заяви не долучено копію договору-продажу будинку, або ж інших доказів того, за яку саме суму було придбано нерухомість ОСОБА_1 . Отже, суд не може іншим чином встановити чи спірний будинок придбався за особисті кошти відповідача разом з кредитними, чи лише за рахунок кредитних коштів.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно з положенням частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою цього жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.

За змістом цих норм особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, а за інших обставин є підстава для відмови у задоволенні позову про виселення.

При виселенні в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

Аналогічні висновки висловлені у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справах № 6-1449цс15, № 6-2947цс15, 25 листопада 2015 року у справі № 6-1061цс15, 16 грудня 2015 року у справі № 6-1469цс15 та 10 лютого 2016 року у справі № 6-2830цс15.

Конституційний Суд України, зокрема у своєму рішенні N 7-рп/2013 від 11.07.2013 року, зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Споживач - фізична особа, яка отримала кредит у іноземній валюті, не має впливу на здешевлення гривні, коливання валютного курсу, проте саме держава зобов`язана забезпечувати як дотримання прав усіх суб`єктів, так і баланс прав, у тому числі і прав кредитодавця та позичальника у кредитних правовідносинах. З цією метою держава цілеспрямовано вносила законодавчі обмеження, направлені на захист прав громадян України, щодо виселення, які пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитами, наданими в іноземній валюті та забезпеченими іпотекою, зокрема шляхом внесення змін у ст. 109 ЖК України.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

У рішенні від 07 липня 2011 року у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05), яке набуло статусу остаточного 07 жовтня 2011 року, ЄСПЛ зазначив, що пункт 2 статті 1 Першого протоколу до Конвенції визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом уведення в дію «законів».

Таким законом, на переконання суду, є стаття 109 ЖК УРСР, яка закріплює правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення.

Як уже зазначалося, будинок за адресою: АДРЕСА_1 , з якого ТОВ «Вердикт Капітал» просить виселити відповідачів, був предметом іпотеки, але стороною позивача не доведено, що будинок був придбаний лише за рахунок кредиту.

Таким чином, виселення відповідачів з іпотечного майна можливе лише з одночасним наданням іншого постійного жилого приміщення.

У зв`язку з ненаданням відповідачам такого приміщення відсутні підстави для задоволення позовних вимог товариства.

Водночас, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 640/14765/15-ц (провадження № 61-27871св18), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2019 року у справі № 727/10734/16-ц (провадження № 61-25745св18) та Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року у справі № 725/5032/18 (провадження № 61-11023св19) щодо застосування статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР зроблено висновок про неможливість виселення відповідачів у разі, якщо в іпотеку передано нерухоме майно, придбане не лише за кредитні кошти, а й за особисті кошти іпотекодавця.

Так, у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 640/14765/15-ц (провадження № 61-27871св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку та ухвалення судового рішення про виселення мешканців з іпотечного майна, яке придбане не за рахунок кредитних коштів, підлягають застосуванню як положення частини другої статті39 та/або частини першої статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і частини другої статті 109 ЖК Української РСР. Особам, яких виселяють із житлового будинку (житлового приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому, за положенням частини другої статті 109 ЖК Української РСР постійне житло вказується в рішенні суду.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 310/2950/18.

Оскільки стороною позивача жодним чином не доведено, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 , був придбаний ОСОБА_1 виключно за кошти отримані за кредитним договором № 170/07 ф від 08.06.2017 року, суд дійшов висновку, про неможливість виселення відповідачів без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача

Оскільки суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, то судові витрати понесені позивачем покладаються на нього та поверненню не підлягають.

Керуючись ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення, -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є.М. Панасенко