Рішення

від 20.09.2022 по справі 523/4718/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4718/22

Провадження №2/523/3371/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" вересня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання: Орлова В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/4718/22 за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Директор КНП «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради Зброжик О.П. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 02.02.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, було зареєстровано шлюб за актовим записом № 108.Від даного шлюбу народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце знаходження батька ОСОБА_1 невідоме. 09.04.2020 року Хань Цзянь перетнув державний кордон України та більше на територію України не в`їжджав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати дітей ОСОБА_2 . Після смерті матері, ОСОБА_2 , малолітні діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживали у сім`ї співмешканця матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_5 мав намір у судовому порядку визнати батьківство над малолітніми дітьми, однак згідно результатів тестувань останній не є батьком дітей, у зв`язку з чим відмовився від цього.

У КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» ОМР малолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перебувають з 20.04.2021 року. З весь час перебування дітей у вищезазначеному закладі ОСОБА_1 жодного разу їх не відвідував, участі у вихованні не приймав, матеріальної допомоги не надавав, не цікавився в телефонному режимі станом здоров`я та долею дітей.

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виховання своїх дітей, не приймає жодної участі в житті дітей, не турбується про їх фізичний та духовний розвиток, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, та в цілому не виконує свої батьківськи обов`язки по догляду за дітьми, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути із ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дітей, на особистий рахунок дітей.

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 03.06.2022 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16.08.2022 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивач Зброжик О. в судове засідання не з`явилася. Одна, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи через оголошення на офіційному веб - порталі судової влади України (sv.od.court.gov.ua). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради - Тормоса Т. в судове засідання не з`явилась. Однак, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника третьої особи та прийняти рішення з урахуванням прав та інтересів дитини.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

По справі встановлено, що 02.02.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, було зареєстровано шлюб за актовим записом № 108, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про шлюб.

Від даного шлюбу народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 18.12.2019 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 20.05.2021 року. (а.с. 12,15)

Відомості про батьків внесені до актового запису про народження відповідно до ст. 133 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 від 04.01.2021 року. (а.с. 9)

І. Висновок суду щодо позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей.

З наявного в матеріалах справи висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.04.2022 року № 01-05-3/83 вх, враховуючи інтереси малолітніх дітей, орган опіки та піклування вважає за доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також вищевказаним висновком встановлено, що до Служби у справах дітей Одеської міської ради звернулась адміністрація КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради з клопотанням від 11.01.2022 року № 33 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по відношенню до малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які залишилися без батьківського піклування.

Батько дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце знаходження невідомо.

Відповідно до листа Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області від 05.08.2021 року № 60.3/7838, інформація стосовно перевірки по базам даних Національної поліції України інформації стосовно батька малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка б підтверджувала його місце знаходження на території України відсутня. Громадянин Китайської Народної Республіки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 09.04.2020 року перетнув державний кордон України на ПП перетину «Нові Яриловичі» та більше на територію України не в`їжджав. (а.с. 24)

Після смерті матері, ОСОБА_2 , малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 поживали у співмешканця матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , він мав намір у судовому поряждку визнати батьківство малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але згодом, приймаючи до уваги результати тестувань, відповідно дояких він не є батьком дітей, відмовився. (а.с. 22)

Як вбачається із Довідки КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради від 20.04.2021 року № 297 малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в державному дитячому закладі на повному державному забезпеченні перебуває з 20.04.2021 року. (а.с. 23)

Відповідно до Довідки КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради від 20.04.2021 року № 298 малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в державному дитячому закладі на повному державному забезпеченні перебуває з 20.04.2021 року. (а.с. 17)

Наказом Служби у справах дітей Одеської міської ради від 08.02.2021 року № 32 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на первинний облік. (а.с. 21)

Наказом Служби у справах дітей Одеської міської ради від 28.05.2021 року № 142 малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставлено на первинний облік. (а.с. 20)

Редакцією газети «Одеські вісті» від 15.01.2022 року розміщено оголошення щодо розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для з`ясування його думки стосовно позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Довідки КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради від 11.01.2022 року № 33, за весь час перебування дітей в закладі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жодного разу їх не відвідав, участі у вихованні не приймав, матеріальної допомоги не надавав, не цікавився в телефонному режимі станом здровя та долею дітей.

Службою у справах дітей Одеської міської ради направлено листа від 26.01.2022 року № 08/1097 Генеральному консулу Китайської Народної Республіки в м. Одесі з проханням встановити місце знаходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для зясування думки щодо позбавлення його батьківських прав та подальшої долі малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, жодної відповіді отримано не було. (а.с. 25)

Таким чином, малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надалі, залишились без батьківського піклування, батько свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно принципів, закріплених ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно приписів ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Так, Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Під час розгляду даної справи суд дійшов обґрунтованого висновку, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно, воно має законну мету у розумінні пункту 2 статті 8 Конвенції.

Статтею 9 Конвенції про права дитини встановлено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

При цьому, встановленні під час розгляду даної справи обставини переконують суд у тому, що відповідач ОСОБА_1 взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо своїх малолітніх дітей. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зазначені обставини дають суду обґрунтовані підстави для переконання, що через тривалий час окремого проживання між відповідачем та дітьми втрачено родинні зв`язки та розуміння їх вікових психологічних особливостей. Батько дітьми не цікавиться, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до дітей, що розцінюється судом як свідоме нехтування своїми обов`язками.

Крім того, така поведінка батька суперечить принципам Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 (принцип 6), в якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Вказані принципи відповідач, як батько, нехтує, оскільки ухиляється від виконання своїх обов`язків батька по вихованню малолітніх дітей.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухилялася від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не займається їх вихованням, не піклується, матеріально не забезпечує, під час розгляду справи не проявив інтересу до стану їх здоров`я, не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком малолітніх дітей, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до приписів ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання, однак, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

ІІ. Висновок суду щодо позовної вимоги про стягнення аліментів.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно приписів ч. 2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2022 рік в Україні втановлюються Законом "Пpo Державний бюджeт на 2022 рік".

Так, прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років з 01.07.2022 року становить 2744 грн., а для дитини віком до 6 років з 01.07.2022 року становить 2201 грн.

Згідно приписів ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

А тому, суд прийшов до переконання підтримати позовні вимоги в повному обсязі в частині стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частина з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно приписів ст. 191 ч. 1 аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 992,40 грн за вимогу немайнового характеру та 992,40 грн. за вимогу майнового харктеру, встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2022 року (рік звернення до суду з позовом).

Керуючись ст.ст. 164, 166, 170, 182, 183 СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 травня 2022 року та до досягнення повноліття найстаршої дитини, шляхом перерахування на їх особистий рахунок № НОМЕР_4 , який відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, код ЄДРПОУ 00032129).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1984/одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири/грн. 80 коп.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3, місцезнаходження: 65111, м. Одеса, пр-т. Добровольського, 149/5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП суду невідомо, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: 65025, м. Одеса, пр-т. Добровольського, буд. 106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2022 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер