Ухвала

від 26.09.2022 по справі 280/5585/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

26 вересня 2022 року Справа № 280/5585/22 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви

Державної служби геології та надр України

до Комунального підприємства «Комунсервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області»

про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5780 від 20.05.2013,-

ВСТАНОВИВ:

15.09.2022 (згідно потового штампу) Державна служба геології та надр України (надалі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства «Комунсервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області» (далі відповідач), в якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5780 від 20.05.2013, наданого Комунальногму підприємству «Комунсервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області»

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалося вище, ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра встановлено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених п.п. 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Отже, оскільки орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це надрокористувача, відповідно, підстава, що дає Держгеонадрам право на пред`явлення позову щодо припинення права користування надрами, виникає лише після отримання незгоди або неотримання відповіді від надрокористувача.

Тож, і строк звернення до суду має обчислюватися саме з дня виникнення підстави, тобто отримання відмови надрокористувача або ненадання відповіді. Але, в будь-якому разі, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати надрокористувачу розумний строк, в який особа зможе реалізувати своє право на направлення згоди/незгоди.

Із позовної заяви вбачається, що Комунальному підприємству «Комунсервіс» Гуляйнільської міської ради Запорізької області надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5780 від 20.05.2013, з метою видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання, строком на 20 років.

Наказом Державної служби геології та надр України № 394 від 09.09.2020, у зв`язку з неподанням суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності, передбачених наказом Держгеонадр від 22.08.2013 №433, за два звітні періоди підряд без поважних причин Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести 28.09.2020 позапланову перевірку Відповідача.

На підставі зазначеного Акту перевірки складено припис від 29.09.2020 №32/5780- 3 яким Позивачу надано строк до 29.10.2020 усунути порушення, шляхом подачі документів та матеріалів, які підтверджують усунення порушення.

Наказом Держгеонадр від 09.12.2020 №564 відтерміновано зупинення дії спеціального дозволу з 01.03.2021, про що повідомлено листом від 15.12.2020, який отримано 22.12.2020

Наказом Держгеонадр від 31.03.2021 №236 надано строк на усунення порушень до 01.07.2021, про що повідомлено листом від 12.04.2021, який отримано 20.04.2021.

У встановлений строк Відповідач порушення не усунув, зазначених в наказах вимоги не виконав.

Наказом Держгеонадр від 15.07.2021 №525 відтерміновано зупинення дії спеціального дозволу з 01.10.2021, про що повідомлено листом від 21.07.2021, який отримано 29.07.2021.

Наказом Держгеонадр від 11.10.2021 №732 відтерміновано зупинення дії спеціального дозволу з 01.02.2022, про що повідомлено листом від 20.10.2021, який отримано 26.10.2021.

Проте, надрокористувач у встановлені терміни порушення не усунув.

22.08.2022 на сайті Держгеонадр опубліковано оголошення від 22.08.2022 з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушення вимог, передбачених спеціальними дозволами.

Так, позивач зазначає, що відповідач мав ознайомитись із оголошенням опублікованим на сайті Держгеонадр 22.08.2022, проте, нормативного обгрунтування зазначеного не наводить.

Згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті Укрпошти, нормативні строки пересилання рекомендованих поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), між іншими населеними пунктами різних областей України, становлять Д+6 днів (Д - день відправки).

Відповідно, підстава для звернення до суду із адміністративним позовом у Позивача виникла по спливу 15-ти денного строку та строку на відправку кореспонденції, тобто 13.09.2022 є останнім днем для надання (відправлення поштою) власної позиції надрокориcrтвачем.

Отже, строк звернення до суду, на думку позивача почав обчислюватися на наступний гіпотетичний день отримання відповіді, а саме, з 13.09.2022 і закінчується, відповідно 13.12.2022.

З приводу вищевикладеного суддя зананчає, що наказом Держгеонадр від 11.10.2021 №732 відтерміновано зупинення дію спеціального дозволу з 01.02.2022.

Так, у матеріалах справи наявна службова записка, що станом на 01.02.2022 інформація до Південного міжрегіонального відділу від Відповідача не надходила.

Позивачем лише 22.08.2022 на сайті Держгеонадр опубліковано оголошення від 22.08.2022 з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушення вимог передбачених спеціальними дозволами.

Так, з 01.02.2022 (дня не усунення порушень відповідачем) до дня опублікування оголошення 22.08.2022 (щодо отримання згоди/незгоди) пройшло майже 7 місяців, в період якого позивач не вчиняв жодних активних дій для виникнення підстав звернення до суду.

Крім того, суддя звертає увагу, що позивачем не наведено жодного нормативного обґрунтування підстав опублікування оголошення на сайті, чим передбачена така процедура, належного повідомлення надрокористувача про надання згоди/незгоди, та у які строки після не усунення надрокористувачем порушень (01.02.2022) позивач повинен звернутися до відповідача щодо отримання згоди/незгоди.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У зв`язку з викладеним, суддя зазначає, що вказані позивачем обставини початку перебігу строку звернення до адміністративного суду є хибними, отже позивачем пропущено 3 місячний строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст. 167 КАС України.

До позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності підстав такого пропуску.

З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог ст.167 КАС України, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано, причини пропуску строку не наведені.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 122, 169, 248, 364 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державної служби геології та надр України до Комунального підприємства «Комунсервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5780 від 20.05.2013, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду:

- оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом;

- нормативного обґрунтування підстав опублікування позивачем оголошення на сайті, чим передбачена така процедура, інформації щодо належного повідомлення надрокористувача про надання ним згоди/незгоди на припинення права користування надрами, та у які строки, після не усунення надрокористувачем порушень (01.02.2022) позивач повинен був звернутись до відповідача щодо отримання вищезазначеної згоди/незгоди.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Стрельнікова