Рішення

від 26.09.2022 по справі 455/452/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року

справа №455/452/22

провадження № П/380/11047/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чаплик І.Д., розглянув в порядку письмового провадження у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Нискогуза Ігоря Ігоровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області, Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,-

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державного виконавця Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районні Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Нискогуза Ігоря Ігоровича (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького, 114 код ЄДРПОУ: 35025542), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького, 94а код ЄДРПОУ: 40108833), Старосамбірський районний відділ державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького, 114 код ЄДРПОУ: 35025542), в якій позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68882637 від 26.04.2022 Державного виконавця Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Нискогуз Ігоря Ігоровича.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що виконавцем було відкрито провадження на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ №124864, виданої 05.11.2021. Вказує, що про наявність постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.11.2021 йому не було відомо, про її існування позивач дізнався лише 03.05.2022 після отримання її разом з оскаржуваною постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №68882637 від 26.04.2022, штраф у розмірі 20400 грн. ним сплачено у встановлений законом строк, а тому вважає відсутніми підстави для накладення на нього стягнення у подвійному розмірі згідно відкритого виконавчого провадження. Просить позовні вимоги задоволити.

17.05.2022 Старосамбірський районний суд Львівської області зареєстрував позовну заяву ОСОБА_1 , а ухвалою від 20.05.2022 Старосамбірського районного суду Львівської області матеріали справи передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи надійшли до Львівського окружного адміністративного суду 11.08.2022, що підтверджується відміткою на супровідному листі від 08.08.2022 №455/452/22/46.

Ухвалою суду від 16.08.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.09.2022 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.09.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано від відповідача копії матеріалів виконавчого провадження № 68882637.

На виконання вимог ухвали суду 14.09.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, та надав копії витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження № 68882637. Відзив обгрунтований тим, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ №124864, виданої 05.11.2021, відповідно до ст.ст.3,4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» в межах повноважень державного виконавця. Вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 05.11.2021 згідно супровідного листа Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області скерована 14.12.2021 за вих №7762/59-2021, тобто заявником не порушено термін її пред`явлення, визначений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим ст.4 вказаного закону. Також зазначає, що боржником в рахунок погашення боргу 17.05.2022 сплачено 20 400 грн., решта сума заборгованості не погашена. Вважає, що державний виконавець діяв згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні 14.09.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково наголосив на тому, що позивачу не було відомо про факт складення постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.11.2021, оскільки в цей день на позивача вже було складено постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.11.2021 та застосовано штраф за порушення ч.2 ст.130 КУпАП, який стягнуто з позивача постановою Старосамбірського районного суду у справі №455/1740/21 та ним оплачено. Також зазначив про пропуск тримісячного строку, який встановлений для стягнення таких штрафів згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» та норм КУпАП.

14.09.2022 розгляд справи відкладено для надання можливості представнику позивача подати докази в підтвердження факту складення 05.11.2021 постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ч.2 ст.130 КУпАП та доказів оплати такого штрафу.

23.09.2022 на адресу суду надійшли від представника позивача додаткові докази в підтвердження його доводів.

В судове засідання 26.09.2022 представники сторін до суду не з`явилися. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі ч.4 ст.250, п.9 ст. 205 КАС України. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 05.11.2021 о 00 годині 41 хвилин в АДРЕСА_2 , керував автомобілем, марки «BMW520», в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Дані обставини встановлено постановою Старосамбірського районного суду від 22.12.2021 у справі №455/1740/21, в якій також зазначено, що винність позивача у вчиненні правопорушення доведена протоколом серії ААБ №173048 від 05.11.2021, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №124864 від 05.11.2021, рапортом поліцейського СРПП відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області від 05.11.2021, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №63 від 05.11.2021, відеозаписом події.

Також, 05.11.2021 Відділенням поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ №124864, згідно якої 05.11.2021 о 00 годині 41 хвилин в м.Старий Самбір по вул.Л.Галицького, будинок №1, Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «BMW520», без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керувати Старосамбірським районним судом від 23.04.2021 на один рік, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.

Вказана постанова Відділенням поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області скерована згідно супровідного листа від 14.12.2021 за вих №7762/59-2021 для виконання, яка надійшла на адресу Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) згідно відтиску вхідного штемпеля 26.04.2022 за №1114/19.13-39.

Державним виконавцем Нискогуз Ігорем Ігоровичем Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 26.04.2022 відкрито виконавче провадження ВП №68882637.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2022 надіслана позивачу листом від 30.04.2022 та отримана позивачем 03.05.2022.

13.05.2022 позивачем сплачено суму штрафу в розмірі 20 400 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.

Не погоджуючись із рештою суми штрафу та покликаючись на порушенням строку для відкриття виконавчого провадження, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 Закону Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).

Згідно зі статтею 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначається строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, статтями 4, 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ обов`язково повинен містити строк пред`явлення до виконання, який переривається у разі його пред`явлення. Під час перевірки законності постанов про відкриття виконавчих проваджень суди повинні в першу чергу досліджувати чи подані виконавчі документи у межах такого строку.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі №826/7974/17.

Отже, встановлений частиною 1 статті 12 Закону №1404-VIII строк пред`явлення до виконання виконавчих документів є преклюзивним (присічним) строком, який визначений законом як межа існування та здійснення свого права або обов`язку в часі, зі спливом якого таке право або обов`язок припиняються.

Відповідно до ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ №124864, видана 05.11.2021, є виконавчим документом, набрала чинності 15.11.2021, про що зазначено в оскаржуваній постанові від 26.04.2022, строк пред`явлення до виконання три місяці.

Разом з тим, з поданих суду доказів вбачається, що до Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районні Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заява про примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ №124864 від 05.11.2021 про стягнення з позивача 20 400 гривень за порушення ч.4 ст.126 КУпАП надійшла від Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області 26.04.2022. Доводи відповідача про своєчасність пред`явлення виконавчого документа до виконання згідно супровідного листа Відділенням поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП України у Львівській області за вих №7762/59-2021 від 14.12.2021 спростовуються відтиском вхідного штемпеля Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про реєстрацію такого листа лише 26.04.2022 за №1114/19.13-39. Інших доказів своєчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідачем не подано.

Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).

Враховуючи, що виконавчим документом, на підставі якого винесена спірна постанова від 26.04.2022, є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ №124864, яка набрала чинності 15.11.2021, то згідно вимог ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII відповідач повинен був реалізувати своє право на пред`явлення такого виконавчого документа протягом трьох місяців з дати набрання чинності виконавчим документом, тобто до 15.02.2022 включно.

Таким чином, оскаржуваною постановою від 26.04.2022 було відкрито виконавче провадження №69243088 на підставі виконавчого документу, який було пред`явлено до виконання з пропуском встановленого законом строку.

При цьому, відповідно до ч.6 ст.12 Закону №1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Однак, у даній справі не встановлено того, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, тобто постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ №124864 від 05.11.2021, був поновлений у визначений законом спосіб, і відповідач на існування таких обставин не посилається.

Виходячи з цього, такий виконавчий документ у відповідності до приписів пп.2 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII не міг бути прийнятий до виконання та мав бути повернутий.

Окрім того, статтею 303 КУпАП визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернено до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Тобто, постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернена до виконання лише протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі пропуску цього строку така постанова не підлягає виконанню.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення 26.04.2022 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №68882637 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ №124864, яка набрала чинності 15.11.2021, тому таку постанову необхідно скасувати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Предметом доказування відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивачем надано докази в обґрунтування обставин, якими мотивовано його позовні вимоги.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Отже, суд дійшов висновку про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №68882637 від 26.04.2022 не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 287, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Нискогуз Ігоря Ігоровича про відкриття виконавчого провадження ВП №68882637 від 26.04.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького, 114 код ЄДРПОУ: 35025542) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Чаплик І.Д.