ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/7920/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Сколівської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сколівської міської ради від 12 серпня 2021 року №1539 «Про скасування рішення №24 від 22 липня 2020 року XXXI сесії VII скликання Сколівської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 »;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сколівської міської ради судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача із спірним рішенням. Зазначає, що рішення №24 від 22 липня 2020 року XXXI сесії VII скликання Сколівської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ) з метою передачі у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 » вже виконане, технічна документація виготовлена; земельній ділянці присвоєний кадастровий номер. Наголошує, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Ухвалою від 01.06.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.
Вказав, що спірне рішення було прийняте на підставі акту обстеження та висновку постійної депутатської комісії Сколівської міської ради з питань регулювання земельних відносин, будівництва, адміністративного устрою населених пунктів, планування територій та архітектури, екології та природних ресурсів, згідно з якими земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер: 4624510100:01:011:0050 можна використовувати в промислових цілях. Відповідач вказує, що відповідно до ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи самостійно реалізують надані їм повноваження.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
в с т а н о в и в :
Рішенням XXXI сесії VII скликання Сколівської міської ради від 22.07.2020 №24 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1200 га (адреса: АДРЕСА_1 ) з метою передачі у власність (цільове призначення для індивідуального садівництва).
При цьому, Сколівською міською радою 12.09.2021 прийняте рішення №1539 «Про скасування рішення №24 від 22 липня 2020 року XXXI сесії VII скликання Сколівської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 ».
Рішення прийняте з врахуванням акту обстеження від 23.06.2021 та висновку постійної депутатської комісії Сколівської міської ради з питань регулювання земельних відносин, будівництва, адміністративного устрою населених пунктів, планування територій та архітектури, екології та природних ресурсів, відповідно до яких рекомендовано відмовити в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер - 4624510100:01:011:0050 (адреса: АДРЕСА_1 ), (цільове призначення 01.05 для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 . Оскільки дану земельну ділянку можна використовувати в промислових цілях.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Аналіз перелічених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.
Водночас у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.
Зазначене свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:
а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;
б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.
Слід зазначити, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд з доказів у справі встановлено, що Рішенням XXXI сесії VII скликання Сколівської міської ради від 22.07.2020 №24 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1200 га (адреса: АДРЕСА_1 ) з метою передачі у власність (цільове призначення для індивідуального садівництва). Вказаним рішенням, на його виконання, визначено необхідність подачі на розгляд та затвердження сесії Сколівської міської ради проекту землеустрою.
Тобто, рішення відповідача №24 від 22.07.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі її у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 » вважається виконаним з моменту подачі розробленого та погодженого у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою на розгляд та затвердження сесії Сколівської міської ради.
Позивач виконала всі можливі умови:
- за її замовленням ФОП ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою від 15.04.2021 №6127/82-21, підготовленого експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, розроблений проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства, прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та погоджений. Вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 4624510100:01:011:0050, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру НВ-6813909692021 від 31.05.2021;
- позивач 02.06.2021 подала до Сколівської міської ради клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4624510100:01:011:0050, адреса: АДРЕСА_1 .
Пунктом 19 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.
У свою чергу ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.
Тобто, співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.
Отже, ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З огляду викладені норми у сукупності із встановленими під час розгляду справи обставинами, суд дійшов висновку, що рішення XXXI сесії VII скликання Сколівської міської ради від 22.07.2020 №24 ОСОБА_1 , яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1200 га (адреса: АДРЕСА_1 ) з метою передачі у власність (цільове призначення для індивідуального садівництва) вважається виконаним 02.06.2021, коли позивач подала до Сколівської міської ради клопотання про затвердження проекту землеустрою.
Однак відповідачем, всупереч зазначеним вимогам законодавства, 12.09.2021 прийнято оскаржене рішення.
Враховуючи викладене суд висновує, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а оскаржене рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Тому, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Сколівської міської ради від 12 серпня 2021 року №1539 «Про скасування рішення №24 від 22 липня 2020 року XXXI сесії VII скликання Сколівської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 ».
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сколівської міської ради (ЄДРПОУ 04056262) судові витрати у виді судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКравців О.Р.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2022 |
Оприлюднено | 29.09.2022 |
Номер документу | 106458333 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравців Олег Романович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні