Рішення

від 27.09.2022 по справі 580/2939/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року справа № 580/2939/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Єрмака Олега Віталійовича до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в особі представника Єрмака Олега Віталійовича з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить скасувати вимогу про сплату недоїмки (боргу) з єдиного соціального внеску від 05.02.2021 №Ф485-25 у сумі 40 176 грн. 80 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в 2013 році зареєструвалася як суб`єкт підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування. В 2015 році переїхала до м. Києва на постійне місце проживання та з 20.11.2015 проживає по АДРЕСА_1 і фактично припинила підприємницьку діяльність. У зв`язку з відсутністю обов`язку сплати ЄСВ фізичною особою-підприємцем, який не здійснював діяльність та не отримував доходу до 2017 року, позивач не припиняла державну реєстрацію. 01.07.2021 реєстрація позивача як фізичної особи-підприємця була припинена. Позивач є офіційно працевлаштованою особою, виплату ЄСВ за позивача здійснює працедавець - управління освіти Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, що підтверджується копією довідки ОК-5. Враховуючи, що позивач була найманим працівником, оскаржувана вимога винесена за відсутності правових підстав та підлягає скасуванню. Оскаржувана вимога про сплату недоїмки(боргу) була направлена за адресою: АДРЕСА_2 , а не за адресою місця реєстрації, відповідно не може вважатися узгодженою.

Відповідач проти позову заперечив. 28.07.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за даними інформаційної бази ДПС станом на 25.07.2022 в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по єдиному внеску (код платежу 71040000) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 40 176,8 гривень, які нараховані: 23.10.2013 в сумі 1 169,39 грн. за III квартал 2013 року; 10.02.2014 в сумі 1 218,67 грн. за IV квартал 2013 року; 09.02.2018 в сумі 8 448,00 грн. за 2017 року; 19.04.2018 в сумі 2 457,18 грн. за І квартал 2018 року; 19.07.2018 в сумі 2 457,18 грн. за II квартал 2018 року; 21.10.2018 в сумі 2 457,18 грн. за III квартал 2018 року; 20.01.2019 в сумі 2 457,18 грн. за IV квартал 2018 року; 19.04.2018 в сумі 2 754,18 грн. за І квартал 2019 року; 19.07.2018 в сумі 2 754,18 грн. за II квартал 2019 року; 21.10.2018 в сумі 2 754,18 грн. за III квартал 2019 року; 20.01.2019 в сумі 2 754,18 грн. за IV квартал 2019 року; 21.04.2020 в сумі 2 078,12 грн. за І квартал 2020 року; 20.07.2020 в сумі 1 039,06 грн. за II квартал 2020 року; 19.10.2020 в сумі 3 178,12 грн. за III квартал 2020 року; 19.01.2021 в сумі 2 200,00 грн. за IV квартал 2020 року. Вказує, що ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також зазначає, що до 01.01.2021 ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільнялися від сплати єдиного внеску за себе. Виключенням є ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. З вказаних підстав просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 15.08.2022 у відповідача витребувано додаткові докази.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 зареєстрована як суб`єкт господарювання - фізична особа-підприємець 14.02.2013.

Згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 01.03.2013 позивач 01.04.2013 взята на облік як платник єдиного податку 2 групи.

10.02.2014 позивач подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік форми №Д5, згідно з яким самостійно визначила суму єдиного внеску за період з квітня по грудень 2013 року у сумі 3606,73 грн.

На підставі вказаного Звіту форми №Д5 у інтегрованій картці позивача було відображено нарахування:

19.10.2013 - єдиного внеску за 2 квартал 2013 року у сумі 1194,03 грн;

21.10.2013 - єдиного внеску за 3 квартал 2013 у сумі 1194, 03 грн.

Також 10.02.2014 позивачу в автоматичному режимі було нараховано 1218,67 грн за 4 квартал 2013 року, проте 13.06.2014 вказана сума нарахування була скасована у зв`язку з тим, що позивач з 01.10.2013 не перебувала як платник єдиного податку 2 групи.

Станом на 13.06.2014 заборгованість з єдиного внеску за 2, 3 квартали 2013 року становила 2388,06 грн і позивачем не сплачена.

Відповідно до даних інтегрованої картки позивача по єдиному внеску (код платежу 71040000) відповідач нарахував позивачу єдиний внесок:

- 09.02.2018 в сумі 8 448,00 грн. за 2017 року;

- 19.04.2018 в сумі 2 457,18 грн. за І квартал 2018 року;

- 19.07.2018 в сумі 2 457,18 грн. за II квартал 2018 року;

- 21.10.2018 в сумі 2 457,18 грн. за III квартал 2018 року;

- 20.01.2019 в сумі 2 457,18 грн. за IV квартал 2018 року;

- 19.04.2018 в сумі 2 754,18 грн. за І квартал 2019 року;

- 19.07.2018 в сумі 2 754,18 грн. за II квартал 2019 року;

- 21.10.2018 в сумі 2 754,18 грн. за III квартал 2019 року;

- 20.01.2019 в сумі 2 754,18 грн. за IV квартал 2019 року;

- 21.04.2020 в сумі 2 078,12 грн. за І квартал 2020 року;

- 20.07.2020 в сумі 1 039,06 грн. за II квартал 2020 року;

- 19.10.2020 в сумі 3 178,12 грн. за III квартал 2020 року;

- 19.01.2021 в сумі 2 200,00 грн. за IV квартал 2020 року.

Всього заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 19.01.2021 склала 40 176,8 гривень.

Згідно копії довідки форми ОК-5 «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомомтсі про застраховану особу» здійснювалось нарахування та сплата відносно позивача єдиного внеску за такі періоди:

- за 2017 року: за І-IV квартали 2017 року - страхувальником Управлінням освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485490) та за IV квартал 2017 року страхувальником Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300);

- за І 1V квартали 2018 року - страхувальником Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300); за III - 1V квартали 2018 року - страхувальником Управлінням освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485490);

- за 2019 та 2020 рік - страхувальником Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300) та страхувальником Управлінням освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485490); за III- IV квартал 2020 року - страхувальником Навчально-виховним закладом освіти Школа-ліцей Обдаровання Київської академії наук (код ЄДРПОУ 21703616);

05.02.2021 відповідач сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-485-25, згідно з якою станом на 31.01.2021 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску складає 40 176 грн. 80 коп.

Вважаючи вимогу №Ф485-25 від 05.02.2021 протиправною, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дає визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI (в редакції, яка діяла з 01.01.2017) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску з поміж інших категорій суб`єктів є: роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Суд зауважує, що мета участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування полягає у гарантуванні особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).

Платниками єдиного внеску є роботодавці та особи, які забезпечують себе працею самостійно (у т.ч. фізичні особи - підприємці).

В силу вимог статті 4 Закону № 2464-VI роботодавців та фізичних осіб - підприємців визначено окремими платниками єдиного внеску.

Проте, слід врахувати різний статус цих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Так, у випадку з найманим працівником він є застрахованою особою, а роботодавець - страхувальником. У свою чергу, державна реєстрація фізичною особою індивідуальної підприємницької діяльності є формою самостійного забезпечення працею, а тому відповідна особа одночасно є і застрахованою особою і страхувальником.

В силу вимог Закону №2464-VI за найманого працівника єдиний внесок сплачує роботодавець; фізична особа - підприємець сплачує єдиний внесок самостійно.

Зазначені механізми передбачені з метою участі усіх без винятку працюючих осіб (у тому числі, і тих, що забезпечують себе працею самостійно) у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом, оскаржену вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-485-25 від 05.02.2021 сформовано за 2013 рік та за період 2017-2020 роки.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що довідкою Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 від 09.02.2022 підтверджується нарахування та сплата відносно позивача єдиного внеску, зокрема, за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 страхувальниками: Управлінням освіти Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Навчально-виховним закладом освіти Школа-ліцей Обдаровання Київської академії наук

Таким чином, суд встановив, що позивач у спірні період з 2017 по 2020 роки хоча і була зареєстрована у статусі фізичної особи - підприємця, при цьому працювала як найманий працівник та вважалася застрахованою особою.

При цьому, відповідач не подав до суду доказів здійснення позивачем у період із 2017 по 2020 роки підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

Суд зазначає, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах №440/2149/19 від 04 грудня 2019 року та №142/252/19 від 07 липня 2021 року. №320/2655/20 від 22 липня 2021 року.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності та отримання доходу, та у зв`язку з нарахуванням та сплатою роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску, суд вважає, що у позивача відсутній обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем за період 2017-2020 роки.

Суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як фізичною особою - підприємцем не призведе до покращення його становища у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі він не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку.

Натомість покладення на позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним обкладенням ЄСВ.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що дії Головного управління ДПС в Черкаській області щодо нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску за період 2017-2020 роки у сумі 37 788,74 грн. (розрахунок: 40176,80 грн -2388,06 грн) є протиправними, а вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-485-25 від 05.02.2021 підлягає скасуванню у вказаній сумі.

Щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 2 388,06 грн, то вказана недоїмка виникла у зв`язку з несплатою позивачем самостійно визначеного єдиного внеску за 2-3 квартали 2013 року згідно Звіту форми №Д5 від 10.02.2014.

Згідно частини другої статті 6 Закону №2464-VI (в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних відносин щодо нарахування та сплати єдиного внеску за 2013 рік, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою ( z1628-13 ), встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 4).

Згідно частини другої статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування

(обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частина 7 вказаної статті передбачає, що єдиний внесок сплачується шляхом перера-хування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через

банки чи відділення зв`язку.

Згідно частини 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у

провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний

внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що

настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже платники єдиного внеску, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, зобов`язані самостійно нараховувати та сплачувати нарахований єдиний внесок у поданій звітності за звітний квартал у строк до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Судом встановлено, що позивач самостійно нарахувала єдиний внесок за 2 та 3 квартали 2013 року, проте сплату не здійснила, позаяк доказів такої сплати до суду не надала.

Отже єдиний внесок у сумі 2388,06 грн. правомірно зазначений у спірній вимозі як недоїмка, тому позовна вимога в цій частині є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов є обгрунтованим частково, тому підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати відносяться на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Сума позову складає 40 176,80 грн, та задоволена в сумі 37 788,74 грн, що становить 94,06%.

Позивач сплатила судовий збір у сумі 992,40 грн, отже на відповідача слід віднести витрати зі сплати судового збору у сумі 933,45 грн. Розрахунок: 992,40 грн х 94,06%= 933,45 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) № Ф-485-25 від 05.02.2021 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 37 788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 74 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 933 (дев`ятсот тридцять три) гривні 45 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий Алла РУДЕНКО