Рішення

від 26.09.2022 по справі 640/32126/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року м. Київ № 640/32126/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників (в письмовому провадженні), адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

до Публічного акціонерного товариства «Завод Кінап»

про стягнення заборгованості в сумі 17 769,12 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод Кінап» (далі також - відповідач), в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод Кінап» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з липня 2019 року по серпень 2020 року в сумі 17 769,12 грн. за реквізитами: р/р UA333226690000025607306208000, МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача - Головне управління по м. Києві та області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з липня 2019 року по серпень 2020 року в загальному розмірі 17 769,12 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано термін для подання Відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання Відповіді на Відзив відповідача.

Своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство «Завод Кінап» обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, що працювали за Списком № 1, 2 на підприємстві відповідача.

Як висновується з матеріалів справи, позивач на підставі пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі по тексту - Інструкція) направив відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з липня 2019 року по серпень 2020 року в загальному розмірі 17 769,12 грн.

Згідно матеріалів справи, вказані розрахунки були направлені на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримані уповноваженою особою.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо непогашення вказаної заборгованості, звернувся із вказаним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (із змінами і доповненнями) від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі також - Закон України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зокрема: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі також - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі також - Закон України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- пункти «б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з» частин другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі також - Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, для суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об`єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого цим Законом.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем. Так, з матеріалів справи висновується, що органом Пенсійного фонду України направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в яких зазначено суми пенсій, виплачені пенсіонерам, разом з витратами на доставку цих пенсій.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1, 2, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 17 769, 12 грн. суду не надано.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, 2, а також розрахунками фактичних витрат. Вказані розрахунки направлялись відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та були отримані відповідачем що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод Кінап» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з липня 2019 року по серпень 2020 року в сумі 17 769,12 грн. за реквізитами: р/р UA333226690000025607306208000, МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача - Головне управління по м. Києві та області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16);

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Завод Кінап» (код ЄДРПОУ 14311850, адреса: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160).

Повне рішення суду складено 26.09.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна