ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2022 року м. Київ № 640/21881/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регшляхбуд 7"
до Відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Регшляхбуд 7" (далі також - позивач, ТОВ "Регшляхбуд 7") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві(далі також відповідач-1), Державної податкової служби України (далі також відповідач -2), в якому просить:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
- №1294191/35660441 від 01.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №94 від 11.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №1294192/35660441 від 01.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №93 від 13.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №1294194/35660441 від 01.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №98 від 03.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання податкові накладні ТОВ "Регшляхбуд 7" від 13.09.2019 року №93, від 11.09.2019 року №94, від 03.09.2019 року №98.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Регшляхбуд 7» залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним у встановлений строк подано пояснення та вичерпний перелік документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, необхідний для розблокування та реєстрації податкових накладних, отже оскаржувані рішення є протиправними. Просить задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 08.01.2020 року, проти позову заперечує, з підстав правомірності прийняття спірного рішення, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
08.01.2020 року Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду, проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було надіслано всіх підтверджуючих документів, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції, вважає рішення правомірними та обґрунтованими, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Через канцелярію суду 19.02.2020 року представником відповідача 1 подано додаткові пояснення.
Щодо процесуального правонаступництва відповідача 1 у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.
З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.
Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.
Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.
Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).
Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.
Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).
Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача 1 на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. Товариством з обмеженою відповідальністю "Регшляхбуд 7" 25.09.2019 року складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.09.2019 року №93 виписану на покупця ТОВ «СУСІД» на суму 31281 грн. 97 та податкову накладну від 11.09.2019 року №94 виписану на покупця ТОВ «СТАТУС БУД-2» на суму 15 700 грн. 00 коп.
Відповідно до отриманих квитанцій №9220997009 та №9220874481 від 25.09.2019 року реєстрацію податкових накладних № 93 та № 94 зупинено: «відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі таткових накладних.
27.09.2019 року ТОВ "Регшляхбуд 7" було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.09.2019 року за №98 виписану на покупця ТОВ «МЦМГ КИЇВ ЖИЛ БУД» на суму 200000 грн.
Відповідно до отриманої квитанції №9223080561 від 27.09.2019 року реєстрацію податкової накладної № 98 зупинено: «відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі таткових накладних.
ТОВ "Регшляхбуд 7" у встановленому законодавством порядку на виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України сформовано та направлено до контролюючого органу повідомлення №12 від 27.09.2019 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію податкової накладної від 03.09.2019 року № 98 яку зупинено, зокрема, видаткову накладну №PH-0000232 від 24.07.2019 року; видаткову накладну №PH-0000152 від 11.06.2019 року; видаткову накладну №PH-0000158 від 11.06.2019 року; видаткову накладну №PH-0000279 від 03.09.2019 року; видаткову накладну №PH-0000280 від 03.09.2019 року; видаткову накладну №PH-0000303 від 13.09.2019 року; договір на виконання робіт №28-08-2019-МЦМГ від 28.08.2019 року; рахунок-фактура №СФ-0000066 від 29.07.2019 року, пояснення щодо обставин здійснення господарської діяльності.
Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Регшляхбуд 7" 27.09.2019 року на виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України сформовано та направлено до контролюючого органу повідомлення №10 від 27.09.2019 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію податкової накладної від 13.09.2019 року № 94 яку зупинено, зокрема: видаткову накладну №PH-0000276 від 04.09.2019 року; видаткову накладну №PH-0000281 від 03.09.2019 року; видаткову накладну №161856 від 29.08.2019 року; договір на виконання робіт №22/05/19 БР від 22.05.2019 року; пояснення щодо обставин здійснення господарської діяльності.
27.09.2019 року ТОВ "Регшляхбуд 7" на виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України сформовано та направлено до контролюючого органу повідомлення №11 від 27.09.2019 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію податкової накладної від 13.09.2019 року № 93 яку зупинено, зокрема: платіжне доручення №3932 від 10.09.2019 року; договір оренди №01/03-2019 від 01.03.2019 року між ТОВ "Регшляхбуд 7" та ТОВ «ЗЕМЛОГІСТИКА», договір про надання послуг №230618 від 23.06.2018 року між ТОВ "Регшляхбуд 7" та Комунальне автотранспортне підприємство №2373904 КАТП-273904; штатний розпис ТОВ "Регшляхбуд 7" від 01.06.2019 року; ліцензія № 35-Л від 22.08.2017 року на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками; пояснення щодо обставин здійснення господарської діяльності.
Однак, рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення №1294191/35660441, №1294192/35660441 №1294194/35660441 від 01.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, довіреності, акти, первинні документи ще постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантажені розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахуні- фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявно; певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надаї підкреслити), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Регшляхбуд 7" подано скарги на вказані рішення ДПС України, до яких додано пакет документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції.
22.10.2019 року ДПС України винесла рішення №40224/35660441/2, №40230/35660441/2 та №40247/35660441/2, якими скарги позивача залишила без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податком накладної без змін.
Вважаючи вищезазначені рішення Комісії, якими відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту другого Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, чинним на момент виникнення правовідносин (далі - Порядок №177).
Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до квитанцій №9220997009 та №9220874481 від 25.09.2019 року реєстрацію податкових накладних №93, №94 та квитанції №9223080561 від 27.09.2019 року реєстрацію податкової накладної №98 зупинено: «відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі таткових накладних.
Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 15 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Так, на пропозицію Комісії ДФС України позивачем через систему електронного документообігу подано пояснення та копії документів на підтвердження здійснення/реальності господарської операції та відображення її у податковому обліку.
Суд зауважує, що у квитанціях конкретного переліку документів, які мають бути подані позивачем, не вказано, з огляду на що, позивачем подано перелік документів, яким підтверджується специфіка його діяльності та реальності господарської операції, відображеної у податкових накладних від 13.09.2019 року №93, від 11.09.2019 року №94, від 03.09.2019 року №98 на власний розсуд.
Водночас, в порушення наведених вимог законодавства в оскаржуваних рішеннях хоч і вказано, втім не зазначено, які саме із наданих документів складені з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено, або яких саме документів не вистачає. При цьому, у рішеннях не обґрунтовано причини неприйняття до уваги поданих позивачем документів.
Крім того, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, зазначені Критерії ризиковості платника податку викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 і мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.
Суд враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Натомість, як встановлено судом, позивачем, як платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Натомість, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної.
Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв.
Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і положення пункту 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.10.2021 року у справі № 280/5475/19, від 06.12.2021 року у справі № 360/4901/19, від 18.05.2022 року у справі № 440/170/20.
Також, суд враховує, постановою Верховного суду від 10.03.2020 року у справі №826/12108/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року у справі № 826/12108/18 залишено без змін, а саме: визнані протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
Разом з тим, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи контролюючим органом зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Незважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що були надані в електронному варіанті відповідачу, Комісією прийнято рішення, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: рішення №1294194/35660441 від 01.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 98 від 11.09.2019 року; рішення №1294192/35660441 від 01.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 93 від 13.09.2019 року, рішення №1294191/35660441 від 01.10.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 94 від 11.09.2019 року.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про протиправність та скасування спірних рішень №1294191/35660441, №1294192/35660441, №1294194/35660441 від 01.10.2019 року Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Щодо позовних вимог про реєстрацію вказаних податкових накладнних, слід зазначити наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України (як правонаступника Державної фіскальної служби України) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №48 від 04.02.2019 року датою її фактичного подання, є належним способом захисту порушеного права позивача.
Відтак, оскільки спірні рішення підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд приходить до висновку зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 13.09.2019 року №93, від 11.09.2019 року №94, від 03.09.2019 року №98 датою подання на реєстрацію.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність прийнятого рішення №1294194/35660441 від 01.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 98 від 11.09.2019 року; рішення №1294192/35660441 від 01.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 93 від 13.09.2019 року, рішення №1294191/35660441 від 01.10.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 94 від 11.09.2019 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір згідно платіжних доручень від 04.11.2019 року №472 у розмірі 3 842,00 грн. та від 03.12.2019 року №550 у розмірі 1 921,00 грн.
З огляду на те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, в той час, як позовна вимога, заявлена до Державної податкової служби України в частині реєстрації податкової накладної, має характер зобов`язальної за наслідками скасованого рішення, суд дійшов висновку, що стягнення судового збору на користь позивача підлягає в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (як правонаступника Головного управління ДФС у м. Києві).
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Регшляхбуд 7" задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
- №1294191/35660441 від 01.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №94 від 11.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №1294192/35660441 від 01.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №93 від 13.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №1294194/35660441 від 01.10.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №98 від 03.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання податкові накладні ТОВ "Регшляхбуд 7" від 13.09.2019 року №93, від 11.09.2019 року №94, від 03.09.2019 року №98. 4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Регшляхбуд 7" (02121, місто Київ, вулиця А.Вербицького, 16, оф.8, ЄДРПОУ 35660441) суму сплаченого судового збору у розмірі 5763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011). Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Регшляхбуд 7" (02121, місто Київ, вулиця А.Вербицького, 16, оф.8, ЄДРПОУ 35660441).
Відповідач 1: відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Відповідач 2: Державна податкова служба України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Повне рішення суду складено 26.09.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2022 |
Оприлюднено | 30.09.2022 |
Номер документу | 106462043 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Маруліна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні