Рішення

від 27.09.2022 по справі 640/2513/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року м. Київ № 640/2513/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД"

до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "АЙОНІК ЛТД") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної служби у місті Києві, в якому просить:

-визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 09 вересня 2020 року № 1916971/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 31 липня 2020 року № 3; від 23 вересня 2020 року № 51698/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 31 липня 2020 року № 3; від 17 вересня 2020 року № 1941573/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року № 10; від 28 вересня 2020 року № 52487/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року № 10; від 09 вересня 2020 року № 1916973/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 31 липня 2020 року № 4; від 23 вересня 2020 року № 51724/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 31 липня 2020 року № 4; від 17 вересня 2020 року № 19415774/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року №11; від 28 вересня 2020 № 52488/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року № 11; від 10 вересня 2020 року № 1922250/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 11 серпня 2020 року № 6; від 23 вересня 2020 року № 51641/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 11 серпня 2020 року № 6; від 17 вересня 2020 року № 1941575/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року №12; від 29 вересня 2020 року № 52736/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року № 12; від 16 листопада 2020 року № 2138875/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 18 вересня 2020 року № 14; від 17 вересня 2020 року № 1941570/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 26 серпня 2020 року № 7; від 29 вересня 2020 року № 52733/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 26 серпня 2020 року № 7; від 16 листопада 2020 року № 2138874/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 18 вересня 2020 року № 13; від 17 вересня 2020 року № 1941572/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року № 9; від 29 вересня 2020 року № 52727/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року № 9; від 16 листопада 2020 року № 2138876/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 29 вересня 2020 року № 1; від 17 вересня 2020 року № 1941571/45219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмову у реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року №8; від 28 вересня 2020 року № 52482/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 31 серпня 2020 року №8; від 09 вересня 2020 року № 1916972/43219977, яким відмовлено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" в реєстрації податкової накладної від 31 липня 2020 року № 2; від 23 вересня 2020 року № 51652/43219977/2, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ "АЙОНІК ЛТД" щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 31 липня 2020 року № 2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, подані ТОВ "АЙОНІК ЛТД": від 31 липня 2020 року № 2; від 31серпня 2020 року № 8; від 31 липня 2020 року № 3; від 31 серпня 2020 року № 10; від 31липня 2020 року № 4; від 31 серпня 2020 року № 11; від 11 серпня 2020 року №6; від 31 серпня 2020 року № 12; від 18 вересня 2020 року № 14; від 26 серпня 2020 року № 7; від 18вересня 2020 року № 13; від 31 серпня 2020 року № 9; від 29 вересня 2020 року № 15;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13 серпня 2020 року № 102533 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено ТОВ "АЙОНІК ЛТД" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙОНІК ЛТД" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС "Податковий блок";

-стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙОНІК ЛТД" суму сплаченого судового збору у розмірі 9 080, 00 грн;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙОНІК ЛТД" суму витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані рішення є безпідставними, оскільки відповідачем не наведено належних та допустимих доказів в підтвердження інформації про здійснення позивачем ризикових операцій. Крім того позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника податку, в яких було зафіксовано такі операції, а рішення фактично ґрунтується на податковій інформації щодо інших суб`єктів господарювання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві наголошує на обґрунтованості оскаржуваних рішень та вказує, що віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права позивача, оскільки не створює для позивача правових наслідків, а є службовою діяльність відповідача (контролюючого органу).

У відповіді на відзив позивач наголошує, що віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності. При цьому позивач наголошує на безпідставності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на те, що такі рішення спростовуються наявними первинними бухгалтерськими документами, які були подані позивачем до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

13 серпня 2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення № 102533 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД" внесено до переліку ризикових підприємств.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД" виписано та направлено засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31 липня 2020 року № 2; від 31серпня 2020 року № 8; від 31 липня 2020 року № 3; від 31 серпня 2020 року № 10; від 31липня 2020 року № 4; від 31 серпня 2020 року № 11; від 11 серпня 2020 року №6; від 31 серпня 2020 року № 12; від 18 вересня 2020 року № 14; від 26 серпня 2020 року № 7; від 18вересня 2020 року № 13; від 31 серпня 2020 року № 9; від 29 вересня 2020 року № 15, реєстрація яких була зупинена у зв`язку з відповідністю податкових накладних вимогам пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податку" та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Судом встановлено, що позивач направив до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві письмові пояснення щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено з копіями первинних документів.

За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 09 вересня 2020 року № 1916971/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941573/43219977, від 09 вересня 2020 року № 1916973/43219977, від 17 вересня 2020 року № 19415774/43219977, від 10 вересня 2020 року № 1922250/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941575/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138875/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941570/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138874/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941572/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138876/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941571/45219977, від 09 вересня 2020 року № 1916972/43219977, якими відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаної податкової накладної, у зв`язку із ненаданням платником податку: первинних документів, щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

За результатом розгляду скарг позивача на вказані вище рішення Державною податковою службою України прийнято рішення від 23 вересня 2020 року № 51698/43219977/2, від 28 вересня 2020 року № 52487/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51724/43219977/2, від 28 вересня 2020 № 52488/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51641/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52736/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52733/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52727/43219977/2, від 28 вересня 2020 року № 52482/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51652/43219977/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Незгода позивача із вказаними вище рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11 грудня 2019 року № 1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпунктів. "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Так, пунктами 5-7 Порядку зупинення № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Так, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідачем не надано.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення безпосередньо позивачем законодавства України.

Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що Товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, на переконання суду, ненадання відповідних доказів відповідачем свідчить про те, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Посилання відповідача на те, що віднесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для нього, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб`єкта господарювання, суд вважає необґрунтованим, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржувані рішення від прийнято відповідачем без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком № 1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд прийшов до висновку що оскаржувані рішення, як індивідуальні акти, підлягають скасуванню.

Як вже було зазначено вище, положеннями пункту 6 Порядку зупинення № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів. 4, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

При цьому судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості, та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі 320/4243/21.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затвердженні порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З матеріалів справи вбачається, що реєстрацію податкових накладних від 31 липня 2020 року № 2; від 31серпня 2020 року № 8; від 31 липня 2020 року № 3; від 31 серпня 2020 року № 10; від 31липня 2020 року № 4; від 31 серпня 2020 року № 11; від 11 серпня 2020 року №6; від 31 серпня 2020 року № 12; від 18 вересня 2020 року № 14; від 26 серпня 2020 року № 7; від 18 вересня 2020 року № 13; від 31 серпня 2020 року № 9; від 29 вересня 2020 року № 15 зупинена оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі -Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

В той же час суд враховує той факт, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з реалізації товару контрагенту, кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації вказаних вище податкових накладних.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що позивачем були надані контролюючому органу пояснення та копії первинних бухгалтерських документів щодо реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні від 31 липня 2020 року № 2; від 31серпня 2020 року № 8; від 31 липня 2020 року № 3; від 31 серпня 2020 року № 10; від 31липня 2020 року № 4; від 31 серпня 2020 року № 11; від 11 серпня 2020 року №6; від 31 серпня 2020 року № 12; від 18 вересня 2020 року № 14; від 26 серпня 2020 року № 7; від 18вересня 2020 року № 13; від 31 серпня 2020 року № 9; від 29 вересня 2020 року № 15. При цьому, зауважень до поданих позивачем документів відповідачами не зазначено.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що такі рішення є необґрунтованими, з їх змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.

Таким чином, оскаржувані рішення від 09 вересня 2020 року № 1916971/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941573/43219977, від 09 вересня 2020 року № 1916973/43219977, від 17 вересня 2020 року № 19415774/43219977, від 10 вересня 2020 року № 1922250/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941575/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138875/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941570/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138874/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941572/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138876/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941571/45219977, від 09 вересня 2020 року № 1916972/43219977 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Щодо позову в частині зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 31 липня 2020 року № 2; від 31серпня 2020 року № 8; від 31 липня 2020 року № 3; від 31 серпня 2020 року № 10; від 31липня 2020 року № 4; від 31 серпня 2020 року № 11; від 11 серпня 2020 року №6; від 31 серпня 2020 року № 12; від 18 вересня 2020 року № 14; від 26 серпня 2020 року № 7; від 18вересня 2020 року № 13; від 31 серпня 2020 року № 9; від 29 вересня 2020 року № 15, суд зазначає таке.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення від 09 вересня 2020 року № 1916971/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941573/43219977, від 09 вересня 2020 року № 1916973/43219977, від 17 вересня 2020 року № 19415774/43219977, від 10 вересня 2020 року № 1922250/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941575/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138875/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941570/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138874/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941572/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138876/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941571/45219977, від 09 вересня 2020 року № 1916972/43219977 визнано судом протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31 липня 2020 року № 2; від 31серпня 2020 року № 8; від 31 липня 2020 року № 3; від 31 серпня 2020 року № 10; від 31липня 2020 року № 4; від 31 серпня 2020 року № 11; від 11 серпня 2020 року №6; від 31 серпня 2020 року № 12; від 18 вересня 2020 року № 14; від 26 серпня 2020 року № 7; від 18вересня 2020 року № 13; від 31 серпня 2020 року № 9; від 29 вересня 2020 року № 15 датою їх фактичного отримання контролюючим органом.

Щодо позову в частині визнання протиправними та скасування рішень від 23 вересня 2020 року № 51698/43219977/2, від 28 вересня 2020 року № 52487/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51724/43219977/2, від 28 вересня 2020 № 52488/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51641/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52736/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52733/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52727/43219977/2, від 28 вересня 2020 року № 52482/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51652/43219977/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, суд зазначає, що визнання протиправними та скасування таких рішень не матиме правовим наслідком відновлення порушень прав позивача.

Також суд зазначає, що згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци 2, 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.

Так, відповідно до положень підпунктів 56.23.1 та 56.23.2 пункту 56.23 скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 , розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Згідно з пунктом 12 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

Суд зазначає, що скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування рішення Комісії Державної податкової служби України прийняте за результатами розгляду скарги на рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18.

З врахуванням вищевикладеного, в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень від 23 вересня 2020 року № 51698/43219977/2, від 28 вересня 2020 року № 52487/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51724/43219977/2, від 28 вересня 2020 № 52488/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51641/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52736/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52733/43219977/2, від 29 вересня 2020 року № 52727/43219977/2, від 28 вересня 2020 року № 52482/43219977/2, від 23 вересня 2020 року № 51652/43219977/2 слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості та, як наслідок, зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості, рішень про відмову в реєстрації податкових накладених в Єдиному реєстрі накладних та, як наслідок, зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, в той час як відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позову.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивачем не вказано суму витрат, понесених ним, та не надано доказів понесення таких витрат, що унеможливлює вирішення такої вимоги при ухваленні рішення у справі. Разом з тим така вимога може бути вирішена в порядку статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13 серпня 2020 року № 102533 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09 вересня 2020 року № 1916971/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941573/43219977, від 09 вересня 2020 року № 1916973/43219977, від 17 вересня 2020 року № 19415774/43219977, від 10 вересня 2020 року № 1922250/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941575/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138875/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941570/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138874/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941572/43219977, від 16 листопада 2020 року № 2138876/43219977, від 17 вересня 2020 року № 1941571/45219977, від 09 вересня 2020 року № 1916972/43219977.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні від 31 липня 2020 року № 2; від 31серпня 2020 року № 8; від 31 липня 2020 року № 3; від 31 серпня 2020 року № 10; від 31липня 2020 року № 4; від 31 серпня 2020 року № 11; від 11 серпня 2020 року №6; від 31 серпня 2020 року № 12; від 18 вересня 2020 року № 14; від 26 серпня 2020 року № 7; від 18вересня 2020 року № 13; від 31 серпня 2020 року № 9; від 29 вересня 2020 року № 15, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД" датою їх фактичного надходження до контролюючого органу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айонік ЛТД" (код ЄДРПОУ 43219977) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко