Рішення

від 26.09.2022 по справі 754/11518/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/792/22 Справа №754/11518/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 вересня 2022 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Якименко А.І.

за участю представників позивача: Яковініч В.В., Білонога О.О., Новосьолова М.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Зв`язківець-3" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в даній квартирі. Відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК "Зв`язківець-3", як організацією, що здійснює утримання та обслуговування будинку по АДРЕСА_2 . Відповідачі не виконує належним чином своїх обов`язків, не сплачують обов`язкові внески на утримання будинку та прибудинкової території, а також за спожиті комунальні послуги за період з 01.08.2016 по 01.07.2021 утворилась заборгованість в розмірі 20112,97грн. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в розмірі 29467,89грн, з яких: основна сума заборгованості у розмірі 20112,97грн, 3 % річних у розмірі 1376,10грн, інфляційних втрат у розмірі у сумі 7978,82грн.

Ухвалою суду від 28.07.2021, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_3 відповідно до якого просить суд розглядати справу в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25.08.2021, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представники позивача: Яковініч В.В., Білоног О.О., Новосьолова М.С. в судових засіданнях підтримали позовні вимоги. 21.09.2022 до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_4 про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду не заперечують.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судові засідання не з`явились, про день, місце та час судових засідань повідомлялись за адресою, яка зазначена, як місце реєстрації відповідачів, що підтверджується відомостями Реєстру територіальної громади АДРЕСА_3 ), однак повернулися конверти з відміткою «за закінченням терміну зберігання», повернулися повідомлення з відміткою «вкладено до абонементної скриньки».

Відповідачами не подано заяви про розгляд справи за їх відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.

Однак суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідачів, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності від 01.03.2007, видане Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , свідоцтво видане на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення.

Згідно відомостей Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Протоколом № 2 загальних зборів членів ЖБК «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ-3» від 21.09.2016, затверджено статут житлово-будівельного кооперативу «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ-3».

Відповідно до Виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Житлово-будівельний кооператив «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ-3» є юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку.

ЖБК «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ-3» є юридичною особою з моменту його державної реєстрації та неприбутковою організацією, якій забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частин серед засновників (учасників) та членів кооперативу, працівників кооперативу (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Кооператив має власну печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахунковий рахунок в банку. Доходи (прибутки) кооперативу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання кооперативу, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів його діяльності, визначених статутом (п. 1.3 Статуту)

Відповідно до п. 1.2 Статуту діяльність кооперативу регулюється Законом України «Про Кооперацію», Житловим кодексом Української PCP, Цивільним, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

Згідно із п. 6.1. Статуту визначено, що членами кооперативу можуть бути фізичні і юридичні особи власники квартир або нежитлових приміщень у жилому будинку, які досягли 18-річного віку та виявили бажання приймати участь у життєдіяльності кооперативу. Якщо об`єкти перебувають у спільній сумісній власності або у спільній частковій власності членами кооперативу можуть бути уповноважені власники, або кожен із власників окремо, визначені їх спільною заявою. Наймачі та орендарі приміщень не можуть бути членами кооперативу.

Відповідно до п. 4.1 Статуту власники квартир і нежитлових приміщень будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності, допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного обладнання. За формою власності квартири і нежитлові приміщення будинку можуть перебувати у державній чи приватній власності.

Згідно із пунктів 7.2.1-7.2.4 Статуту член кооперативу зобов`язаний: виконувати вимоги Статуту кооперативу, рішення Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів Кооперативу і Правління Кооперативу; викопувати вимоги Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, Житлового кодексу Української PCP, Цивільного кодексу України та інших вимог законодавства України; своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок Кооперативу.

Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у члена Кооперативу з моменту з моменту набуття права власності на квартиру або нежитлове приміщення, або їх частини; відшкодувати інфляційні втрати Кооперативу та 3% річних за несвоєчасну оплату коштів за спожиті житлово-комунальні послуги, а також пеню із розрахунку 0,1 % від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.

Пунктом 9.2 Статуту передбачено, що платежі на поточні витрати вносяться співвласниками у порядку та в строки, що визначаються загальними зборами (зборами уповноважених) членів Кооперативу. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно із довідки № 1 від 29.06.2021, наданої ЖБК «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ-3», станом на 25.06.2021 кооператив мав такі договори із безпосередніми виконавцями робіт по утриманню будинку та прибудинкової території: обслуговування ліфтів - ТОВ «ТЕХНОЛІФТ СЕРВІС» (договір № 95/20 від 28.09.2020); обслуговування внутрішньо будинкових електросистем, систем центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, виїзд аварійки - ФОП « ОСОБА_5 » (договір № 2 від 12.02.2019); вивезення ТПВ - ТОВ «СЕЛТІК ТВО» (договір № 27/02-19-2 від 01.03.2019); забезпечення електроенергією - АЕК «КИЇВЕНЕРГО» (договір № 80627019 від 02.05.1996),

У довідки № 2 від 14.07.2021, наданої ЖБК «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ-3», зазначено, що загальними зборами кооперативу були прийняті внески на утримання будинку і прибудинкової території, які діяли: з 01.06.2010 по 31.12.2010 - 3,07грн за 1кв.м. загальної житлової площі квартири; 01.01.2011 по 31.12.2014 - 5,13грн. за 1кв.м. загальної житлової площі квартири; 01.01.2015 по 31.06.20020 - 6,31грн. за 1кв.м. загальної житлової площі квартири.

Судом було установлено, що позивач належним чином виконує свої зобов`язання шляхом утримання, експлуатації, обслуговування будинку кооперативу та прибудинкової території та постійно надає житлово-комунальні послуги.

Відповідачі в період з 01.08.2016 по 01.07.2021 неналежно виконують свої зобов`язання перед позивачем у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20112,82грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Стаття 6 Закону України «Про кооперацію», передбачає, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

За приписами положень ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст.26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).

Суб`єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Крім того, відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власники квартир зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і придомової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Обов`язок на власників жилого приміщення по несенню витрат на утримання будинку і при будинкової території, сплаті комунальних послуг покладений також нормами ст. 322 ЦК України та Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно із ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Позивач належним чином виконує свої зобов`язання, а відповідачі у свою чергу порушують свої зобов`язання, внаслідок неналежного виконання у відповідачів виникла заборгованість в розмірі 29467,89грн, з яких: основна сума заборгованості у розмірі в розмірі 20112,97грн, 3 % річних у розмірі 1376,10грн, інфляційних втрат у розмірі у сумі 7978,82грн.

Однак, відповідачами вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання з боку відповідачів суду надано не було.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідачі взяті на себе зобов`язання не виконують в зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги № А/09042021/ХВ-11 від 09.04.2021 між Житлово-будівельним кооперативом «Зв`язківець-3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський центр права» укладено договір про надання правової допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: акт № ОУ-268 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг), довіреність № 1 від 01.07.2021, платіжне доручення №432 від 12.05.2021 в розмірі 1440,00грн, платіжне доручення від 09.04.2021 в розмірі 1440,00грн.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 4667,04грн відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та не суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи викладене, відповідно до статей 133, 142 ЦПК України, беручі до уваги задоволення позовних вимог з відповідачів слід стягнути солідарно 4667,04грн понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в суді, а судовий збір в розмірі 2270грн, але з кожного відповідача по 1135,00грн.

Керуючись Житлового кодексу України, статтями 319, 322, 509, 526, 625 ЦК України, Законом України "Про кооперацію", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 10, 12, 19, 81, 133-137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України -

УХВАЛИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу "Зв`язківець-3" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Зв`язківець-3" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 20112,97грн, 3 % річних у розмірі 1376,10грн, інфляційних втрат у розмірі у сумі 7978,82грн, що разом становить 29467,89грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят сім гривень) 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Зв`язківець-3" судові витрати в розмірі 2270,00грн, а саме з кожного по 1135,00грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Зв`язківець-3" витрати на правову допомогу в розмірі 4667,04грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Житлово-будівельний кооператив "Зв`язківець-3", Код ЄДРПОУ 22895167, місцезнаходження за адресою: місто Київ, вул. Милославська, 39/48.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер відсутній в матеріалах справи.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2022, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.

Суддя В.В. Бабко