Ухвала

від 27.09.2022 по справі 140/3800/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

27 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3800/22 пров. № А/857/12702/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Курильця А. Р.суддів -Кушнерика М. П. Мікули О. І.перевіривши апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі № 140/3800/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ІМПЕРІАЛ ПРАЙМ" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням порядку і строків апеляційного оскарження, а також відсутні підстави для повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження.

Скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення апеляційним судом рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Велика Палата також вказала, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Таким чином, вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду стосується також і можливості відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Аналогічного висновку щодо можливості відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень Верховний Суд дійшов, зокрема, в ухвалах від 15 квітня 2021 року у справі №826/3676/18, від 21 липня 2021 року у справі №460/3026/20, від 25 серпня 2021 року у справі №9901/335/21, від 21 квітня 2022 року у справі №640/5568/21, від 05 травня 2022 року у справі №240/2634/21, від 11 травня 2022 року у справі №160/9639/21, від 25 травня 2022 року у справі № 380/7694/20, від 25 травня 2022 року у справі №640/17091/21, від 31 травня 2022 року у справі №580/686/21 та від 15 червня 2022 року у справі № 560/10132/21.

Верховний Суд України в ухвалах від 21 грудня 2015 року у справі №924/1209/14 та від 28 грудня 2015 року у справі № 2а/0470/5301/12 також зробив висновок про можливість відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Окрім того, колегія суддів враховує запровадження на всій території України воєнного стану (вказане підтверджується, зокрема Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022 та від 17 травня 2022 року №341/2022), у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією рф проти України.

У пункті 32 рішення "De Geouffre de la Pradelle v. France" (№ 12964/87) ЄСПЛ наголосив на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Подібних висновків щодо забезпечення гарантій справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду, дійшов ЄСПЛ у рішенні "Bellet v. France" (№ 23805/94, п. 36) та у рішенні "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (N 20347/03, п. 35). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (вказаний висновок висловлено з урахуванням п. 57 рішення "Ashingdane v. the United Kingdom", № 8225/78).

Суд касаційної інстанції також звертає увагу на висновки, викладені у рішенні "Case of Balkыnas. Lithuania" (№75435/17), де ЄСПЛ категорично не погодився з тим, що обмеження доступу заявника до Верховного суду було необхідним та пропорційним. У пункті 39 ЄСПЛ вказав, що розмір судового збору, оцінений у світлі конкретних обставин конкретної справи, включаючи здатність заявника сплатити його, є факторами, які є суттєвими для визначення того, чи особа скористалась своїм правом на доступ до суду. Крім того, у пункті 43 цієї справи ЄСПЛ дійшов висновку про необхідність врахування того, чи є у заявника можливість сплатити судовий збір, враховуючи його фінансовий стан на основі комплексної оцінки його фінансової ситуації.

Крім того, як зазначено у пункті 24 Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» поняття «верховенство права», що було включене до преамбули Загальної декларації прав людини (1948), застосовується для впровадження низки принципів, що мають властивість змінюватися залежно від того чи іншого контексту. У пункті 37 Доповіді також вказано, що верховенство права включає в себе вісім складових, один з яких полягає в тому, що мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат.

Таким чином, проаналізувавши зміст наведених скаржником доводів у сукупності з наданими доказами, враховуючи введення воєнного стану в Україні, а також те, що скаржником надано докази фінансової неможливості сплатити судовий збір на момент подання апеляційної скарги скарги, а сума судового збору 23678,40 грн. є значною, але заявлено клопотання про відстрочення (відтермінування в часі) сплати судового збору, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ з одного боку та інтересами заявника щодо можливості доступу до суду в частині права на оскарження, гарантованого статтею 129 Конституції України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Волинської митниці та відстрочити до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції сплату судового збору, яка відповідно до Закону України «Про судовий збір» складає 23678,40 грн.

З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття апеляційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 296, 300 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Волинської митниці про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

Відстрочити Волинській митниці сплату судового збору до ухвалення апеляційним судом судового рішення.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі № 140/3800/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ІМПЕРІАЛ ПРАЙМ" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п`ятиденного строку з моменту вручення копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула