Ухвала

від 27.09.2022 по справі 640/8047/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2022 року

Київ

справа №640/8047/20

адміністративне провадження №К/990/25050/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 640/8047/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 12.09.2022.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанова апеляційного суду ухвалена 05.07.2022, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем для її оскарження було 04.08.2022, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 12.09.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

Додаткова постанова апеляційного суду ухвалена 19.07.2022, відповідно, останнім днем для її оскарження було 18.08.2022, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 12.09.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що повний текст постанови отримано 14.07.2022, а додаткової постанови - 21.07.2022.

Однак, такі посилання ГУ ДПС не доводять можливість застосування частини другої статті 329 КАС України, оскільки касаційну скаргу подано з пропуском тридцятиденного строку з дня отримання судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України приведений скаржником поряд із доводами про неправильне застосування судами попередніх інстанцій абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Однак, такі доводи Верховний Суд вже визнав недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, повертаючи вперше подану касаційну скаргу, Верховний Суд в ухвалі від 18.08.2022 звернув увагу скаржника на те, що Верховний Суд вже розглядав подібні до цієї справи правовідносини, зокрема справу № 240/7386/19 (постанова від 29.06.2022).

У повторно поданій касаційній скарзі ГУ ДПС так і не наводить обґрунтування неможливості застосування у цій справі висновків Верховного Суду, викладених у зазначеній постанові. Крім того, доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до викладення обставин справи і цитування висновків Акта перевірки, що не може бути визнано належним обґрунтуванням підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Зазначеним вимогам касаційна скарга не відповідає.

Пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України приведений скаржником поряд із доводами про порушення судами норм процесуального права, а саме: пункту 4 частини третьої статті 2, частини четвертої статті 9, частини першої статті 76, частини першої статті 77, частин другої, третьої статті 242 КАС України та наявністю підстави для скасування судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

В ухвалі від 18.08.2022 Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що якщо він вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Однак, у повторно поданій касаційній скарзі так і не зазначено, які саме обставини залишилися не встановленими, а які докази не дослідженими. Крім того, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, який у касаційній скарзі не наведено.

Аналогічно попередній касаційній скарзі, у повторно поданій ГУ ДПС зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухвалення додаткової постанови не врахував правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18, від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 26.06.2018 у справі № 826/24815/15, однак, так і не визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як підставу для касаційного оскарження додаткової постанови апеляційного суду (про що також зазначав Верховний Суд в ухвалі від 18.08.2022).

Крім того, як вбачається з додаткової постанови суду апеляційної інстанції, підставою для задоволення заяви позивача у повному обсязі (стягнення 12000 грн витрат на правову допомогу) стало те, що відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові об`єднаної палати від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Однак, у касаційній скарзі не наведено доводів з належним їх обґрунтуванням про незастосовність такої постанови Верховного Суду до спірних правовідносин. При цьому, ті постанови, на які посилається заявник, ухвалені при встановлених обставинах подання відповідачем заперечень на клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, що свідчить про відмінність правовідносин від справи, у якій подано касаційну скаргу.

Зазначене у сукупності свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним мотивів Верховного Суду, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням таких мотивів.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 640/8047/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко