Ухвала

від 20.09.2022 по справі 761/17444/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/17444/21 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_14

Провадження №11-сс/824/3077/2022 Доповідач - ОСОБА_6

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_6.,

суддів - ОСОБА_7., ОСОБА_8.,

секретарів - ОСОБА_9., ОСОБА_10.,

за участю:

представника власника майна

ОСОБА_1 - ОСОБА_11.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2022 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021100000000298 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

13 травня 2021 року цивільний позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021100000000298 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, а саме: на створений шляхом об`єднання об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , (будівельна адреса: АДРЕСА_3 ; на квартиру АДРЕСА_4 , (будівельна адреса: АДРЕСА_3 ; на машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , (будівельна адреса: АДРЕСА_3 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2022 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на вказане вище майно, а також заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії та дії цивільно-правового характеру (укладання договорів, заповітів, іпотек) щодо цього майна.Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування обставин вчинення кримінального правопорушення та заявлений цивільний позов.

На вказану ухвалу слідчого судді власник майна ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та при невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Апелянт зазначає, що він є законним власником нерухомого майна, що підтверджується змістом інформаційних довідок з відповідних державних реєстрів. При цьому ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 становлять єдиний безперервний ланцюг власників, починаючи з набуття прав на новостворене майно і до теперішнього часу. Наголошує, що за ОСОБА_2 не зареєстровано право ні на майнові права, ні на об`єкти нерухомого майна, ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 10 липня 2018 року скасовано заочне рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року та чинним рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 15 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 . Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов відповідачем к якому зазначено ОСОБА_3 , яка являється первісним власником об`єктів нерухомості та не належить до кола суб`єктів складу злочину, передбаченого ст.365-2 КК України. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 09 липня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме на: машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Кахи Бендукідзе, будинок 2 (два), (будівельна адреса: місто Київ, вулиця Підвисоцького 4-В (чотири тире В).

В судове засідання апеляційного суду, в чергове, не з`явилися цивільний позивач ОСОБА_2 та його представник, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, однак причини своєї неявки суду не повідомили.

Від прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_12 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 без його участі.

Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тому колегія суддів, з огляду на приписи ст.422 КПК України, вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності цивільного позивача чи його представника, а також у відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_11., який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Згідно положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2022 року оскаржена власником майна ОСОБА_1 лише в частині накладення арешту на машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Кахи Бендукідзе, будинок 2 (два), (будівельна адреса: місто Київ, вулиця Підвисоцького, 4-В (чотири тире В), колегія суддів, з огляду на норми ст.404 КПК України, враховує відсутність правових підстав для перегляду ухвали слідчого судді в інший її частині.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону слідчим суддею не дотримано та не з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, законодавець чітко передбачив, що арешт майна з метою забезпечення цивільного позову, на даній стадії кримінального провадження, можливий лише на майно підозрюваного або фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного.

Тобто, у клопотанні цивільного позивача має бути порушено питання щодо арешту майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди.

При цьому, як вбачається з наданих суду матеріалів, підозра у кримінальному провадженні №12021100000000298 від 15.04.2021 року, на час розгляду клопотання цивільного позивача, нікому не оголошена, тобто в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження існування у даному кримінальному провадженні особи підозрюваного, на майно якої може бути накладено арешт.

Водночас, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , який є власником арештованого майна, а саме машиномісць (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , (будівельна адреса: АДРЕСА_3 .

Відомості про вчинення ОСОБА_1 злочину, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

Клопотання не містить достатніх та допустимих, у розумінні ст.86 КПК України, доказів які б підтверджували причетність ОСОБА_1 , до обставин, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, і жодних висновків компетентних органів щодо його незаконної діяльності до клопотання не долучено.

При цьому, вказані у клопотанні об`єкти нерухомого майна,а саме: машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , (будівельна адреса: АДРЕСА_3 , на законних підставах, на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 30.09.2020 року, 16.10.2020 року, 09.10.2020 року між ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округуОСОБА_13., зареєстрованих в реєстрі під №№ 226281864 від 30.09.2020 року, 228449121 від 16.10.2020 року, 22623463 від 09.10.2020 року, були придбані ОСОБА_1 .

Тобто ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , становлять єдиний безперервний ланцюг власників, починаючи з набуття прав на новостворене майно і до теперішнього часу, яким наразі є ОСОБА_1 .

Згідно підпункту 1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали судового провадження не містять даних про те, що договори купівлі-продажу, укладені 30.09.2020 року, 16.10.2020 року, 09.10.2020 року, визнані судом недійсними та що взагалі вони оскаржувалися до суду, а отже вказані договори є дійсним, а ОСОБА_1 вважаєтьсядобросовісним набувачем машиномісць (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , (будівельна адреса: АДРЕСА_3 , ще 2020 року.

Отже, право власності на машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , (будівельна адреса: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 набув 30.09.2020 року, 09.10.2020 року та 16.10.2020 року.

Таким чином, об`єкти нерухомого майна, на які було накладено арешт, а саме на машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , (будівельна адреса: АДРЕСА_3 , були набуті ОСОБА_1 задовго до вчинення подій, які є предметом кримінального провадження, а тому таке майно жодним чином не може бути набуте злочинним шляхом.

Зважаючи на викладене, колегією суддів встановлено, що у даному кримінальному провадженні, власнику машиномісць (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Кахи Бендукідзе, будинок 2 (два), (будівельна адреса: місто Київ, вулиця Підвисоцького, 4-В (чотири тире В), ОСОБА_1 , чи будь-яким іншим особам, з яких за цивільним позовом ОСОБА_2 міститься прохання стягнути шкоду, підозра не оголошена, обвинувачення не пред`явлено. Факт суспільно-небезпечного діяння не встановлено, факту заподіяння майнової чи моральної шкоди не встановлено та не підтверджено, а відтак порушення питання щодо арешту цього майна з боку цивільного позивача, є безпідставним.

Окрім цього, приймається до уваги лист прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_12 від 31.08.2022 року, з якого вбачається, що 31.01.2022 року за результатом досудового розслідування кримінальне провадження №12021100000000298 від 15.04.2021 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

Отже, із закриттям кримінального провадження втрачається легітимна мета тимчасового вилучення майна як втручання в конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Водночас прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч.2 ст.19 Конституції зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Однією із загальних засад кримінального провадження згідно з п.2 ч.1 ст.7, ч.1 ст.9 КПК України є законність, що передбачає обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.404 КПК України,апеляційний суд приходить до переконання, що у даному випадку, відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, а саме на машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Кахи Бендукідзе, будинок 2 (два), (будівельна адреса: місто Київ, вулиця Підвисоцького, 4-В (чотири тире В).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає частковому скасуванню з постановленням у скасованій частині нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання цивільного позивача у частині, яку апеляційний суд вважає за необхідне скасувати. В частині накладення арешту на майно, що не було оскаржено, колегія суддів залишає без змін, оскільки відсутні правові підстави для перегляду ухвали слідчого судді у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2022 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12021100000000298 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, скасувати в частині накладення арешту на: машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Кахи Бендукідзе, будинок 2 (два), (будівельна адреса: місто Київ, вулиця Підвисоцького 4-В (чотири тире В), із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії чи дії цивільно-правового характеру.

Постановити у цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання цивільного позивача ОСОБА_2 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021100000000298 від 15.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, а саме на: машиномісця (паркомісця, гаражі ) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Кахи Бендукідзе, будинок 2 (два), (будівельна адреса: місто Київ, вулиця Підвисоцького 4-В (чотири тире В), із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії чи дії цивільно-правового характеру.

В іншій частині оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8