Постанова

від 22.09.2022 по справі 136/825/22

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/825/22

провадження №3/136/310/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

прокурора Міхаілідіса М.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого Фізична особа підприємець, депутат Липовецької міської ради 8-го скликання, одруженого, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не притягуваного до адміністративної відповідальності,

за ч. 1, 2 ст. 1727 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 являючись депутатом 8-го скликання Липовецької міської ради, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» в силу пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, 28.04.2022, будучи присутнім на 33 позачерговій сесії 8-го скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, під час голосування за питання «Про надання в оренду ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ» (керівником якого являється його син ОСОБА_2 ) земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яким передбачалося надання земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 7,5785 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4696, та площею 7,5427 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4878, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами с. Скитка Липовецької територіальної громади Вінницького р-ну Вінницької обл., тобто ОСОБА_1 маючи суперечність між його приватним інтересом та представницькими повноваженнями депутата Липовецької міської ради Вінницької області, не повідомив сесію ради про виникнення реального конфлікту інтересів, що відповідно впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання ним зазначених повноважень, оскільки ОСОБА_2 є його сином, чим скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 являючись депутатом 8-го скликання Липовецької міської ради, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» в силу пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, 28.04.2022, будучи присутнім на 33 позачерговій сесії 8-го скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, під час голосування за питання «Про надання в оренду ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ» (керівником якого являється його син ОСОБА_2 ) земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яким передбачалося надання земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 7,5785 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4696, та площею 7,5427 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4878, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами с. Скитка Липовецької територіальної громади Вінницького р-ну Вінницької обл., ОСОБА_1 перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення та вчинив дію шляхом голосування за вказане питання (За), що відповідно впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання ним зазначених повноважень, вчинив дії та прийняв рішення відносно свого сина шляхом голосування за вказане питання, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Приймаючи до уваги те, що справи стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 1727 КУпАП та ч.2 ст. 1727 КУпАП одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), відповідно до положень ст.36 ч.2 КУпАП, суд вважає за доцільне матеріали справ об`єднати в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення визнав частково, суду пояснивши, що він дійсно являється депутатом Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області та обізнаний про встановлені законодавством обмеження визначені Законом України «Про запобігання корупції». Підтвердив, що ОСОБА_2 являється його сином та відповідно уповноваженою особою ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ», що йому достовірно було відомо, утім при голосуванні на 33 позачерговій сесії 8-го скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області та вирішенні питання про передачу земельної ділянки вказаному вище Фермерському господарству (словами оригіналу) «проморгав», тобто упустив та не попередив сесію про наявність у нього приватного конфлікту інтересів при вирішенні вказаного питання, однак наміру та умислу на наживу чи користі не мав.

Прокурор, в судовому засіданні вказав на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та 2 ст. 1727 КУпАП, що є підставою для притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).

Частиною 1 статті 172-7 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частиною 2 цієї статті - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів.

Згідно з приміткою до статті 172-7 КпАП України суб`єктом правопорушень за цією статтею є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

В пункті 1, 2 Примітки визначено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно п.п. б п. 1 ч. 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Поняття приватного інтересу особи, відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», визначається як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до пункту 15 частити 1 статті 15 Закону надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

02.04.2021 за № 5 Національним агентством з питань запобігання корупції затверджено Методичні документації щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.

За змістом зазначених Методичних рекомендацій основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, службові/представницькі повноваження, а також суперечність між ними (для реального конфлікту інтересів).

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Законом встановлено, а в Методичних рекомендаціях розкривається зміст позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу.

Такими позаслужбовими стосунками можуть бути: сімейні стосунки, особисті стосунки, дружні стосунки, стосунки, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Приватний інтерес буде існувати у разі наявності службового чи представницького повноваження стосовно підприємства, установи, організації, в якій особа є засновником та/або керівником. При наявності договірних відносин сутність приватного інтересу полягатиме у небажанні зашкодити вигідним для особи договірним відносинам.

В Методичних рекомендація наголошується, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близьких осіб - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

При розгляді справи судом із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 01.06.2022 за №00035708035, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , що останнім в ході судового розгляду справи було підтверджено, відтак є членом сім`ї суб`єкта на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» - депутата Липовецької міської ради ОСОБА_1 .

Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів містить Розділ V вказаного Закону, зокрема ст. 28, яка зобов`язує осіб, зазначених у п. 1 і 2 ч.1 ст.3 цього Закону: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У відповідності до положень статті 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Згідно з вимогами частини першої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», яка була чинною на час вчинення правопорушення, передбачено правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протоколу засідання колегіального органу.

У відповідності до статті 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

З аналізу вказаних норм слідує, що в ситуації потенційного чи реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, депутати можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов: особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради); оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес.

Таким чином, прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Аналізуючи зібрані у справі докази в контексті приведених вище правових норм, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.1727 КУпАП підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №146 від 23.06.2022 з викладенням обставин про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП;

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 147 від 23.06.2022 з викладенням обставин про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП;

- клопотання ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ» до Липовецької міської ради за наслідками розгляду якого було прийнято вищевказані рішення;

- витягом із ДРАЦС №00035708035, де вказана інформація про те, що ОСОБА_2 приходиться сином ОСОБА_1 ;

- відомостями з реєстру, де вказано, що ОСОБА_2 є керівником ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ», ЄДРПОУ - 33523013";

- Витягом з протоколу №1 від 20.11.2020 1 сесії 8 скликання (1 засідання) «Про початок повноважень депутатів Липовецької міської ради» та поіменним голосуванням депутатів Липовецької міської ради 20.11.2020;

- рішенням 1 сесії 8 скликання Липовецької місткої ради від 20.11.2020 щодо обрання ОСОБА_1 депутатом відповідної ради та набуття ним відповідних повноважень;

- списком депутатів Липовецької міської ради 8 скликання станом на 30.05.2022;

- рішенням 33 сесії 8 скликання Липовецької міської ради №883 від 28.04.2022 із вирішення питання «Про надання в оренду ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ» земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», відповідно до якого вирішено надати в оренду ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ» (код ЄДРПОУ 33523013) строком до 30.12.2022 земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 7,5785 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4696, та площею 7,5427 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4878, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), що розташовані за межами с. Скитка Липовецької територіальної громади Вінницького р-ну Вінницької обл.

- результатами відкритого поіменного голосування з 14 питання «Про надання в оренду ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ» (код ЄДРПОУ 33523013) земельних ділянок комунальної власності для ведення сільськогосподарського виробництва, де під час голосування депутатами ради також приймав участь депутат Липовецької міської ради ОСОБА_1 , в ході голосування з даного питання ОСОБА_1 проголосував «За»;

- відеозаписом засідання 33 сесії 8 скликання Липовецької міської ради №883 від 28.04.2022, який було безпосередньо досліджено судом, відповідно до якого встановлено, що на 33 сесії 8 скликання Липовецької міської ради вирішувалось питання за №14 «Про надання в оренду ФГ «ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ» (код ЄДРПОУ 33523013) земельних ділянок комунальної власності для ведення сільськогосподарського виробництва, при вирішенні якого ОСОБА_3 проголосував «За», жодних заяв про конфлікт інтересів при вирішенні вказаного питання не заявляв, на запитання голови міської ради ОСОБА_4 - «чи не буде тут конфлікту інтересів», - відповів: «що він голосував і конфлікту інтересів не вбачає»;

- витягом з протоколу №33 пленарного засідання позачергової 33 сесії Липовецької міської ради 8-го скликання від 28.04.2022 із якого слідує обставини, що зафіксовані й на відеозаписі.

Суд, оцінивши вищезазначені докази, в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку «поза розумним сумнівом», що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених: частиною першою статті 1727 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; частиною другою статті 1727 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує особу порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Суд враховує, що першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявлятися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування, а також зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимими.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках діючого законодавства.

Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.1727 КУпАП та з урахуванням особи порушника, характеру вчиненого правопорушення, суспільного інтересу, приписів визначених ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачений частиною другою статті 1727 КУпАП за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд вважає, що таке стягнення для особи, яка притягується до відповідальності буде достатнім з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ураховуючи те, що на особу, яка притягується до відповідальності накладено стягнення, отож в силу приписів ст. 40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд присуджує з нього до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 23, 27, 33-35, 36, ч.1, 2 ст. 1727, 2, 221, 251, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 к., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області..

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Повний текст постанови суду складено та оголошено 27.09.2022 о 09:00 годині.

Суддя Світлана ШПОРТУН