Рішення

від 29.07.2022 по справі 314/2141/21

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2141/21

Провадження № 2/314/143/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2022 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Руцький Ю. Г., розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/2141/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за участю відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ,третя особа Вільнянська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний дідько, ОСОБА_4

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 14.05.2021 за №00030727072, батьками ОСОБА_4 були: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача та рідний брат померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 14.05.2021 за № 0030726789 батьками ОСОБА_7 були: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 10 вересня 1992 року Михайло- Лукашівською сільською радою батьками позивачки ОСОБА_1 зазначено: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Вказаними обставинами підтверджується факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 є рідною племінницею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

За вимогами ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Враховуючи те, що батько позивача ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до часу смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), то позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги спадкування відповідно до ст. 1262 ЦК України, якою передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно: земельна ділянка площею 3.0222 га, кадастровий номер 2323584000:01:013:0011, розташована на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; та земельна ділянка площею 6,0439 га, кадастровий номер 2323684000:01:013:0012 розташована на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Так, з метою оформлення правовстановлюючих документів на спадщину у нотаріальному порядку, 20 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_4 .

Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної від 21.05.2021 за №727/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заявниця пропустила 6-ти місячний строк для прийняття спадщини передбачений ст.1270 ЦК України.

Зокрема, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначено про те, що зі спадкової справи вбачається, що спадщину прийняла спадкоємець четвертої черги - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт проживання спадкоємця однією родиною зі спадкодавцем підтверджується рішенням Вільнянського районного суду, яке набрало законної сили, від 15.03.2021 по справі №314/4559/20, провадження 2-о/314/8/2021.

Разом із тим, своєчасно, у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини (з 05.10.2020 по 05.04.2021), позивачка не мала можливості звернутись до нотаріальної контори з поважних причин, а саме: перебування за кордоном (12.08.2019 по 28.04.2021), народження доньки (24.12.2020) у Словецькій Республіці та неможливістю приїзду з причини обмежень, обумовленими запровадженням протидії розповсюдження хвороби COVID-19 у світі, та тимчасовим закриттям кордону.

Відповідно до тимчасового дозволу на проживання (роботу) за №КЕ6867710 ОСОБА_9 має дозвіл на перебування у Словацькій Республіці до 30.05.2021. Відповідно до тимчасового дозволу на проживання за № RF7032471, донька ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , має дозвіл на перебування у Словацькій Республіці до 30.09.2022.

У зв`язку з цим просить суд надати їй додатковий строк, два місяці, для прийняття спадщини.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду у серпні 2012 року, відповідач ОСОБА_2 зазначила, що вимоги позивача про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини є необґрунтованими, оскільки посилання на перебування ОСОБА_1 за кордоном не є достатніми та поважними причинами, які унеможливили вчинення дій щодо прийняття та оформлення спадщини.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, зазначено, що позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Відповідач та її представник у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, наголошуючи, що позивач знала про смерть свого дядьки, про що вона зазначила в позові, та не була позбавлена можливості надіслати заяву про прийняття спадщини поштою.

Вислухавши пояснення відповідача та її представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14.05.2021 повторно Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №625 від 07.10.2020), який є рідним дядьком позивача, що підтверджується: копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (арк.с.7), витягами з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження батька позивача та померлого спадкодавця (арк.с. 9, 10).

Батько позивача, ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , видане 05.11.2013 Підгірненською сільською радою Новомиколаївського району Запорізької області, актовий запис № 21 від 05.11.2013), тобто до часу смерті свого брата, ОСОБА_4 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 здійснює спадкування за правом представлення (ст.1266 ЦК України) та відповідно до вимог ст.1262 ЦК України є спадкоємицею другої черги.

Відповідач ОСОБА_2 перебувала із померлим ОСОБА_7 у шлюбі з 18.10.1998 по 15.11.2005. Проте, після розірвання шлюбу продовжувала проживати з ним по день його смерті однією сімє`ю, що встановлено рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 15.03.2021 (арк.с. 63-65). Таким чином, вона є спадкоємцем четвертої черги.

13.10.2020, тобто протягом встановленого ст.1270 ЦК України шестимісячного строку, відповідач ОСОБА_2 звернулася до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини (арк.с.54) у зв`язку з чим було заведено спадкову справу № 346/2020, завірена копія якої була надана державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області відповідно до ухвали суду.

20.05.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (оборотн.арк.с.77).

Постановою державного нотаріусу Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Євграфовою О.М. від 21.05.2021 їй було відмовлено у видачі такого свідоцтва через пропуск строку для прийняття спадщини (арк.с. 83-84).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що положення частини третьої статті 1272 ЦК України про право особи, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Главою 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Мін`юсту України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (пункт 2.1); якщо заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5).

Відповідно до частини шостої статті 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, на дипломатичні представництва України. Загальні правила вчинення консулами України нотаріальних дій визначено розділом III Консульського Статуту України, затвердженим Указом Президента України від 02 квітня 1994 року.

Обґрунтовуючи підстави позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що в період часу з 12.08.2019 по 28.04.2021 вона перебувала за кордоном, а саме, у Словацькій Республіці, де ІНФОРМАЦІЯ_4 народила доньку, а отже, не мала змоги у встановлений законодавством строк подати заяву про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Таким чином, позивач не надав суду безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини. Факт перебування позивача в Словацькій Республіці сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло її можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою (повідомленням, телеграмою) у порядку, передбаченому п. 2.1, п. 3.5 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Мін`юсту України від 22 лютого 2012 року № 296/5, або подати заяву про прийняття спадщини, звернувшись до консульської посадової особи консульської установи України у Словацькій Республіці.

Отже, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст..141 ЦПК України та враховуючи, що у задоволенні позову було відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258, 259, 263, 265, 268, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 29.07.2022.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

29.07.2022