Ухвала
від 28.09.2022 по справі 475/631/22
ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/631/22

Провадження № 2-з/475/2/22

У Х В А Л А

28.09.2022смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді: Кривенко О.В.,

за участю секретаря: Маташнюк О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту (до подання позову)

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно.

У обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує, що на даний момент перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , проте, на теперішній час у Доманівському районному суді Миколаївської області розглядається справа № 475/223/22 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Оскільки добровільної домовленості щодо поділу майна подружжя не досягли, ОСОБА_1 має намір звернутися до Доманівського районного суду Миколаївської області з позовом про поділ майна подружжя.

Предметом спору по даній справі стане все набуте майно під час шлюбу. Більшість майна, яке було набуте в шлюбі зареєстровано на ОСОБА_2 :

- земельна ділянка кадастровий номер 4822780300:10:000:1000, площею - 1,8358 га, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, Прибузька сільська рада Прибузька ТГ), що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучеровою Г.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1997.

- земельна ділянка кадастровий номер 4822780300:10:000:0201, площею -1,8300 га, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, Прибузька сільська рала Прибузька ТГ), що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучеровою Г.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1852.

- земельна ділянка кадастровий номер 4822780300:10:000:0199, площею -1,9 га, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, Прибузька сільська рада Прибузька ТГ), що підтверджується рішенням Прибузької сільської ради № 20 від 25.10.2021р., витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 302632092 від 14.06.2022р.

- земельна ділянка кадастровий номер 4822784000:03:000:0133, площею - 4,7269 га, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, Прибузька сільська рада Прибузька ТГ), що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія та номер: ІІІ-МК №011277, виданий 22.02.2002., витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 221132364 від 21.08.2020р.

- транспортний засіб марки ОРЛИК, тип ТЗ - Причіп легковий - В, 2004р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Згідно висновку про вартість майна від 06.09.2022р., ринкова вартість станом на 06.09.2022 рік становить 12 250,00 грн., а 14 частина ТЗ становить 6 125.00 грн.

- транспортний засіб марки OPEL, модель ZAFIRA, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

- транспортний засіб марки СЗАП, модель - 8551 А, тип - спеціалізований причіп ПР-САМОСКИД-Е, 1987 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5 знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .

- транспортний засіб марки OPEL, модель ZAFIRA, 2007 р.в., державний номерний знак НОМЕР_7 знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 .

- транспортний засіб марки МАЗ, модель 543240, тип - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ-СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ САМОСКИД, 2004 р.в., державний номерний знак НОМЕР_9 , знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 .

- транспортний засіб марки WIELTON, модель W24, 1997 р.в., державний номерний знак НОМЕР_11 , знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 .

- транспортний засіб марки VOLVO, модель FH 440, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_13 , знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 .

- транспортний засіб марки МАЗ, модель 5551, 1986 р.в., державний номерний знак НОМЕР_15 , знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 (документ знаходиться у відповідача).

Заявник вважає, що все це майно належить їй на праві спільної сумісної власності у розмірі 1/2 частини, тому ОСОБА_2 не може бути відчужено зазначене майно на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, є необхідним та достатнім для ефективного захисту та поновлення її порушених прав, все майно знаходяться в розпорядженні ОСОБА_2 , він може його продати , що завдасть шкоду законним правам та інтересам заявниці.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частинами 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечений зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПКУкраїни заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокремате, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З`ясувавши обсяг майбутніх позовних вимог ОСОБА_1 , оцінивши спосіб і обсяг забезпечення позову про яке просить позивач, суд приходить до висновку, що вид та об`єм забезпечення позову про яке просить заявник відповідає позовним вимогам, є співмірним з ними, не порушує права інших осіб.

Спірне майно, про арешт якого клопоче у заяві про забезпечення позову, належить на праві власності відповідачу та знаходиться у розпорядженні відповідача.

Як вбачається із матеріалів заяви про забезпечення позову, позовні вимоги ОСОБА_1 носять майновий характер, між сторонами існує спір, а невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливити виконання рішення суду стосовно вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Одночасно суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, якщо відповідач не згодний з застосованим заходом забезпечення позову, він може звернутись до суду з письмовою заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій обґрунтувати свої доводи про недоцільність забезпечення позову.

За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Одночасно, суд роз`яснює , що відповідно до правил ч. 4ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-157 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту (до подання позову) задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки та транспортні засоби, а саме: