Постанова

від 22.09.2022 по справі 5016/2651/2012

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 5016/2651/2012(18/67)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від АТ Райффайзен Банк - адвокат Собчук О.В.

від ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" адвокат Салатюк Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Райффайзен Банк

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021

по справі №5016/2651/2012(18/67)

за заявою Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Миколаївської обласної дирекції

до Товариство з обмеженою відповідальністю АС

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АС.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2013 введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бойко Дмитра Юрійовича.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2013 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (попередник Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області), Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "АС".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2014 ТОВ «АС» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Шибко О.Л. та зобов`язано останнього здійснити ліквідацію підприємства-боржника відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2014 задоволено клопотання арбітражного керуючого Шибка О.Л. про дострокове припинення його повноважень, новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Русакова А.О., якого зобов`язано здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2015 припинено повноваження ліквідатора ТОВ «АС» арбітражного керуючого Русакова А.О., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дубровного Михайла Олександровича.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2017 було задоволено клопотання ліквідатора Дубровного Михайла Олександровича та звільнено останнього від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "АС".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2017 було задоволено клопотання голови комітету кредиторів боржника та призначено ліквідатором ТОВ "АС" арбітражного керуючого Сашина О.А.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «АС», ліквідовано юридичну особу ТОВ «АС», провадження у справі про банкрутство ТОВ «АС» закрито, припинено повноваження арбітражного керуючого Сашина О.А., як ліквідатора боржника, тощо.

Арбітражний керуючий Сашин О.А. звернувся до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "АС", порядку оплати грошової винагороди та її стягнення з кредиторів пропорційно до розміру кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021 затверджено звіт арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "АС", стягнуто з Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Миколаївської обласної дирекції на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича грошову винагороду та витрати у сумі 378554,12 грн, тощо.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що розрахунок основної грошової винагороди арбітражний керуючий здійснював з 27.03.2017 по 20.10.2019 - відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ухвали суду від 23.12.2014 з розрахунку 2 мінімальних заробітних плат за місяць, а з 21.10.2019 відповідно до Кодексу з процедур банкрутства - з розрахунку 3 мінімальних заробітних плат за місяць. Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрати арбітражного керуючого кредиторами не створено.

Місцевим господарським судом відзначено, що комітетом кредиторів ТОВ АС 30.08.2021 схвалено звіт ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат станом на 30.08.2021.

За твердженням суду першої інстанції, заявлена ліквідатором сума відповідає визначеному законодавством про банкрутство розміру оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора у справі, та погоджується з поданим арбітражним керуючим Сашиним О.А. розрахунком грошової винагороди. Окрім цього, ліквідатором понесено витрати, пов`язані з виконанням обов`язків ліквідатора ТОВ АС, докази на підтвердження цих витрат ліквідатором долучено до клопотання.

Не погодившись із даною ухвалою АТ Райффайзен Банк звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного господарського суду в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021 №5016/2651/2012/(18/67) про задоволення клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Сашина О.А. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "АС", порядку оплати грошової винагороди та її стягнення з кредиторів пропорційно до розміру кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів» на підставі п. 6. ч. 1 ст. 275, ст. 280 ГПК України як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції - Господарського суду Миколаївської області.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено обставин, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Так за твердженням апелянта, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014 було затверджено винагороду арбітражному керуючому Русакову А.О. в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, а не Сашину О.А., якого затвердили арбітражним керуючим ТОВ «АС» - 23.03.2017.

Таким чином, як вважає скаржник, Господарським судом Миколаївської області не було затверджено, згідно норм Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 9 Кодексу України з процедури банкрутства - винагороду арбітражному керуючому Сашину А.О., дане питання також не розглядалося комітетом кредиторів/винагорода арбітражному керуючому Сашину А.О. - не була затверджена рішенням комітету кредиторів.

Скаржник також стверджує, що AT «Райффайзен Банк» є кредитором з правом вирішального голосу на засіданнях комітету кредиторів та вимогами якого забезпечені заставою майна боржника, однак, він не приймав участь 30.08.2021 у засіданні комітету кредиторів ТОВ «АС», де було схвалено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування йому основної грошової винагороди та відшкодування витрат.

На переконання апелянта, члени комітету кредиторів за відсутності кредитора - AT «Райффайзен Банк», з найбільшим розміром вимог, правом вирішального голосу на засіданнях комітету кредиторів, не мали права приймати рішення та схвалювати звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування йому основної грошової винагороди та відшкодування витрат.

На переконання апелянта, також, суд першої інстанції безпідставно ухвалою від 24.03.2021 відмовив у задоволенні клопотання AT «Райффайзен Банк» про заміну кредитора у справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №5016/2651/2012(18/67) за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Райффайзен Банк на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2021 та призначено справу до розгляду на 22.09.2022.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю Кредіт Інвестмент Груп в якій товариство просить задовольнити апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.01.2021 року по справі №5016/2651/2012(18/67).

За твердженням ТОВ Кредіт Інвестмент Груп винагорода арбітражного керуючого здійснюється за рахунок продажу заставного майна і це встановлено ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.11.14 року, яка набула чинності.

Крім цього, ТОВ Кредіт Інвестмент Груп вважає, що суд першої інстанції зробив неправильний розрахунок винагороди арбітражний керуючого Сашина О.А. з урахуванням пропорційності задоволених вимог кредиторів.

ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» також наголошує на тому, що його було замінено у справі по банкрутство ТОВ «АС за заявою ПАТ «Банк Київська Русь» відповідно до ухвали від 03.02.21 року, без будь якої згоди ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп».

До суду апеляційної інстанції також надійшов відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Сашина О.А. в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, як таку, що є необґрунтованою, а оскаржувану ухвалу без змін.

Під час судового засідання від 22.09.2022 представник апелянта та представник ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

З урахуванням того, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що провадження у даній справі порушено за приписами встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на день відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014 затверджено грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «АС» в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно з моменту призначення за рахунок заставного майна банкрута.

Однак, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого, з дня введення його в дію визнані такими, що втратив чинність Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодекс України з процедур банкрутства визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

З урахуванням наведеного, питання оплати праці ліквідатора до 21.10.2019 регулювалося приписами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а з 21.10.2019 нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що 25.10.2021 арбітражним керуючим Сашиним О.А. подано до суду першої інстанції звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс ТОВ «АС».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «АС», ліквідовано юридичну особу ТОВ «АС», провадження у справі про банкрутство ТОВ «АС» закрито, припинено повноваження арбітражного керуючого Сашина О.А., як ліквідатора боржника, тощо.

Разом з цим, арбітражним керуючим Сашиним О.А. було подано звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "АС", порядку оплати грошової винагороди та її стягнення з кредиторів пропорційно до розміру кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

У відповідності до наданого звіту арбітражним керуючим Сашиним О.А. нараховано грошову винагороду за період з 23.03.2017 по 21.10.2019 із розрахунку двох мінімальних заробітних плат щомісячно, що відповідає приписами Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014, якою затверджено грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «АС».

З 21.10.2019, тобто з моменту набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, по 31.03.2021 грошова винагорода нарахована арбітражним керуючим у мінімально передбаченому ст. 30 КУзПБ розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

При розрахунку ліквідатором взято розміри мінімальної заробітної плати, встановленої за певними періодами, а саме:

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік мінімальна заробітна плата з 01.01.2017 становить 3200,00 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік мінімальна заробітна плата з 01.01.2018 становить 3723,00 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік мінімальна заробітна плата з 01.01.2019 становить 4173,00 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік мінімальна заробітна плата з 01.01.2020 становить 4723,00 грн., з 01.09.2020 становить 5000,00 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік мінімальна заробітна плата з 01.01.2021 становить 6000,00 грн.

Таким чином розрахунок основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ АС за період з 23.03.2017 по 01.04.2021 становить 485736,00 грн.

Також, арбітражним керуючим Сашиним О.А. понесено витрати пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, а саме господарські витрати 90 грн, нотаріальні послуги 200 грн, витяги з реєстрів речових прав 128 грн, поштові витрати 3159 грн.

На підтвердження понесених витрат, арбітражним керуючим Сашиним О.А. надано відповідні докази, які містяться у матеріалах справи (т. 8, а.с. 11-74).

Колегія суддів наголошує на тому, що фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрати арбітражного керуючого кредиторами не створено.

Під час розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, судом першої інстанції в ухвалі від 07.12.2021 встановлено відсутність у банкрута майна, майнових прав та грошових коштів для здійснення підприємницької діяльності, погашення заборгованості та можливості відновлення платоспроможності.

Комітетом кредиторів ТОВ АС 30.08.2021 схвалено звіт ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат станом на 30.08.2021, а саме винагорода 485736,00 грн, витрати 3577,00 грн (том 7 а.с. 23-26).

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 р. про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956 р., Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 р. ратифіковану Україною 05.10.2000 р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 р. тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі №918/454/18).

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15).

Також суд зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Кодексу України з процедур банкрутства), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів, є правомірним.

Судова колегія відзначає, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 30.01.2019 по справі №910/32824/15).

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо затвердження звіту арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "АС" та стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Сашина О.А. за виконання обов`язків ліквідатора боржника за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Колегія суддів вважає необґрунтованими та не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що звіт ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат, схвалено комітетом кредиторів ТОВ АС, за відсутності представника АТ Райффайзен Банк, з огляду на таке.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, АТ Райффайзен Банк повідомлявся про проведення засідання комітету кредиторів, однак своїм правом на участь у ньому, висловлення власної позиції, зокрема заперечень щодо поданого арбітражним керуючим звіту про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат, не скористався (т.7, а.с. 28-30, 40-44, 52).

Не приймаються колегією суддів до уваги й твердження апелянта з приводу того, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014 було затверджено винагороду арбітражному керуючому Русакову А.О. в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, а не Сашину О.А., оскільки як за приписами ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, так й за приписами ст. 30 КУзПБ, визначено загальний порядок нарахування та розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора. При цьому, чинне законодавство не передбачає обов`язку суду, у разі зміни особи арбітражного керуючого, який виконує повноваження ліквідатора боржника, приймати окрему ухвалу про затвердження його грошової винагороди.

Також, не заслуговують на увагу й посилання апелянта на незаконність ухвали суду першої інстанції від 24.03.2021, якою відмовлено у задоволенні клопотання AT «Райффайзен Банк» про заміну кредитора у справі, оскільки дана ухвала наразі не є предметом апеляційного перегляду.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021 у справі №5016/2651/2012(18/67) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.09.2022.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Поліщук Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.