Постанова

від 31.08.2022 по справі 925/1672/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2022 р. Справа№ 925/1672/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Куниця В.Ю.;

від відповідача: не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 (повний текст рішення складено 01.02.2022)

у справі №925/1672/20 (суддя Довгань К.І.)

за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» адвоката Стойка А.Ю. про розподіл судових витрат

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини»

про стягнення 172 695,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» адвоката Стойка А.Ю. про розподіл судових витрат у справі №925/1672/20 задоволено.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» - 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вказав, що вартість правничої допомоги у даній справі в розмірі 15000,00 грн та подані заявником документи, які підтверджують надання таких послуг, відповідають вимогам статті 126 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із додатковим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 та прийняти нове, яким зменшити до 3000 грн розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що витрати відповідача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами.

Скаржник стверджує, що суд належним чином не оцінив клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Апелянт наголошує, що розмір витрат відповідача на правничу допомогу у сумі 15 000 грн виходить за розумні межі визначення розміру гонорару. Не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру, не співмірні з ціною позову та справа є незначної складності.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі № 925/1672/20 та призначено розгляд справи на 28.03.2022.

Судове засідання призначене на 28.03.2022 у справі №925/1672/20 не відбулося у зв`язку з введенням воєнного стану із 24.02.2022 строком на 30 діб, через військову агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі № 925/1672/20 на 08.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі № 925/1672/20 відкладено на 27.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі № 925/1672/20 відкладено на 31.08.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі № 925/1672/20 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді, Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Явка учасників у судове засідання

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 31.08.2022, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківкою з сайту «Укрпошта», наявним у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У грудні 2020 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" про стягнення 172695,00 грн за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору №30/ВЗЗ-2020 від 28.05.2020 з яких: 89325,00 грн - пені та 83370,00 грн - штрафу.

18.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" подало до Господарського суду Черкаської області відзив на позовну заяву, в якому вказало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 15 000 грн.

01.03.2021 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії звернулась до Господарського суду Черкаської області із клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

28.07.2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» адвоката Стойка А.Ю. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн, пов`язаних з розглядом справи №925/1672/20.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» адвоката Стойка А.Ю. про розподіл судових витрат у справі №925/1672/20 задоволено.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» - 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вказав, що вартість правничої допомоги у даній справі у розмірі 15000,00 грн та подані заявником документи, які підтверджують надання таких послуг, відповідають вимогам статті 126 ГПК України.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вказаної заяви у розмірі 15000,00 грн, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію об`єднаної палати Верховного Суду наведену у Постанові від 06.12.2019 у справі №910/353/19, в якій зазначено, що частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір №б/н про надання адвокатом правничої допомоги від 26.01.2021; квитанцію до прибуткового касового ордера №5/07/21 від 26.07.2021 на суму 15000,00 грн; опис наданих адвокатом послуг на виконання договору про надання адвокатом правничої допомоги від 26.01.2021.

Так, 26.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» (клієнт) і адвокатом Стойко Анатолієм Юрійовичем з метою отримання правової допомоги укладено договір №б/н про надання адвокатом правничої допомоги (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору адвокат зобов`язується на умовах і в порядку, що визначені договором, надати клієнту юридичні послуги з представництва інтересів останнього в Господарському суді Черкаської області, як відповідача у справі №925/1672/20, а клієнт у свою чергу - прийняти надані послуги у порядку, визначеному даним договором.

Прийняття кожного доручення оформляється додатковою угодою до цього договору, яка є окремим договірним зобов`язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовні строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплати, тощо.

За юридичні послуги (правничу допомогу адвоката), перелічені у п.п. 1.1, 2.1 договору, клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар у сумі 15000,00 грн (п. 5.1 договору).

Згідно із пунктом 6.1 договору клієнт здійснює оплату за даним договором шляхом перерахування суми гонорару на картковий рахунок адвоката в установі банку або готівкою у наступному порядку: протягом десяти календарних днів з моменту отримання рахунку на оплату юридичних послуг за цим договором.

В описі наданих адвокатом послуг від 26.01.2021 зазначено: 1) усні консультації клієнта; 2) ознайомлення із документами; 3) аналіз правової ситуації, з якої виник спір; 4) аналіз законодавства, яке регулює спірні правовідносини; 5) аналіз судової практики ВП/ВС, ВС/КГС у подібних правовідносинах; 6) узгодження з клієнтом правової позиції та її формування; 7) визначення предметної та суб`єктної підсудності, кола сторін та інших учасників у спорі); 8) складання заяв з процесуальних питань; 9) складання відзиву на позовну заяву; 10) надіслання копії відзиву з додатками позивачеві; 11) участь у судових засіданнях по справі; 12) підготовка відомостей про зміст правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Колегія суддів зазначає, що 01.03.2021 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії зверталась до Господарського суду Черкаської області із клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Проте, суд першої інстанції не взяв його до уваги та помилково вказав, що позивач заперечення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу чи зменшення їх суми суду не подав. Таким чином, позивач скористався своїм процесуальним правом на подання клопотання про зменшення правничої допомоги відповідно до вимог статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, колегія суддів встановила, що надіслання копії відзиву з додатками позивачеві не є наданням правової допомоги, а носить технічний характер. Підготовка відомостей про зміст правничої допомоги не відноситься до надання правової допомоги по суті спору. Крім того, дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що відповідач із заяв по суті надав лише відзив на позовну заяву.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Враховуючи вказане вище колегія суддів дійшла висновку про те, що заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» адвоката Стойка А.Ю. про розподіл судових витрат слід задовольнити частково у розмірі 3000 грн. Отже, додаткове рішення слід змінити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі №925/1672/20 підлягає частковому задоволенню. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі №925/1672/20 слід змінити.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі №925/1672/20 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2021 у справі №925/1672/20 змінити.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» адвоката Стойка А.Ю. про розподіл судових витрат -задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" (код 38729191, 18034, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, 13/2, оф. 4) - 3000,00 грн (три тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи №925/1672/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.09.2022.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко