Рішення

від 28.09.2022 по справі 904/2045/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2022м. ДніпроСправа № 904/2045/22за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ"

до Комунального закладу "Середня загальноосвітня школа № 35" Кам`янської міської ради

про стягнення боргу у розмірі 46 302,19 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг у розмірі 46 302,19 грн., судовий збір - 2 481,00 грн.

З відзивом на позов надійшло клопотання Відповідача про продовження строку на подання відзиву, мотивоване тим, що 14.09.2022 Відповідач направив відзив на позовну заяву, однак в документі помилково зазначив інший номер справи, дізнавшись про помилку, відразу її виправив, шляхом направлення даного відзиву. У відзиві на позов Відповідач повідомив, що 22.10.2020 сторони уклали договір про закупівлю теплової енергії № 112т/20. Згідно акту про постачання теплової енергії № 12-0000348 за грудень 2020 рік Постачальник реалізував, а Відповідач отримав 27,2598 Гкал теплової енергії на суму 46 302,19 грн., на яку Позивач виставив рахунок-фактури № 12-0000348. 29.12.2020 відповідальна особа Відповідача, сплачуючи виставлений рахунок, помилково зазначила реквізити попереднього Постачальника (КП КМР "Тепломережі"). В подальшому Відповідач направив КП КМР "Тепломережі" лист-зверненням з проханням повернути перераховані кошти, однак відповіді на лист не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2020 сторони уклали договір про закупівлю теплової енергії № 112т/20 (далі Договір), за п. 1.1. якого учасник (Позивач) зобов`язується протягом 2020 року поставити Замовникові (Відповідачеві) теплову енергію (товар) зазначений у п. 1.2. Договору в потрібних йому обсягах, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Найменування товару: код ДК 021-2015: 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія) (п. 1.2. Договору).

Теплова енергія поставляється замовнику у кількості 90 Гкал (п. 1.3. Договору).

Ціна договору становить 152 869,50 грн., у т.ч. ПДВ: 25 478,25 грн.(п. 3.1. Договору).

Замовник вносить плату учаснику, яка складається з плати за теплову енергію, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу теплової енергії та обсягу спожитої теплової енергії (п. 4.1. Договору).

Ціною (вартістю) теплової енергії, є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф за 1 Гкал становить 1 415,46 грн. без ПДВ (у т.ч. 978,51 грн. - виробництво; 432,95 грн. - транспортування; 4,00 грн. - постачання), складає 1 698,55 грн. з ПДВ діє з 01.10.2020 (п. 4.2. Договору).

Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої теплової енергії, здійснення розподілу обсягу спожитої теплової енергії, оплати теплової енергії учаснику становить з першого по останній день календарного місяця, але не може перевищувати місяць (п. 4.5. Договору).

Учасник формує та після 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок-фактуру та акт про постачання теплової енергії на оплату отриманої теплової енергії. Рахунок-фактура та акт про постачання теплової енергії надається на паперовому носії (п. 4.6. Договору).

Рахунок-фактура та акт про постачання теплової енергії на оплату спожитої теплової енергії, надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту теплову енергію (п. 4.7. Договору).

Замовник здійснює оплату за цим Договором на підставі рахунку-фактури та двостороннього акту про постачання теплової енергії щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту теплову енергію (п. 4.8 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками, але не раніше ніж через 5 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі і діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків-до повного їх здійснення (п. 10.1. Договору).

Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони прийшли до згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 20.10.2020 (п. 10.2. Договору).

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 10.3. Договору).

На виконання умов договору, в грудні 2020 року Позивач поставив Відповідачеві теплову енергію в кількості 27.2598 Гкал на суму 46 302,19 грн., що підтверджується актом про постачання теплової енергії № 12-0000348 від 23.12.2020.

На оплату теплової енергії Позивач виставив Відповідачеві рахунок-фактури № 12-0000348 за грудень 2020 на суму 46 302,19 грн.

Відповідач не оплатив за поставлену теплову енергію.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт постачання теплової енергії, наявність прострочення оплати, обґрунтованість нарахування.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував, з тексту відзиву на позов, суд робить висновок, що Відповідач фактично визнав позовні вимоги.

Перевіривши надані докази, суд погоджується з позицією Позивача.

Так, 22.10.2020 сторони уклали договір про закупівлю теплової енергії № 112т/20.

На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачеві теплову енергію за грудень 2020 рік у кількості 27.2598 Гкал на суму 46 302,19 грн., що підтверджується актом про постачання теплової енергії № 12-0000348.

На оплату теплової енергії Позивач виставив Відповідачеві рахунок-фактури № 12-0000348 за грудень 2020 на суму 46 302,19 грн., який останній не оплатив.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідно до п. 4.8. Договору строк оплати настав, суд визнає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи вимоги про стягнення 46 302,19 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу "Середня загальноосвітня школа № 35" Кам`янської міської ради (51922, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Привітна, буд. 162, код 23642572) на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Заводська, буд. 2, код 00130820) 46 302,19 грн. основного боргу, 2 481,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 28.09.2022

Суддя С.Г. Юзіков