Ухвала

від 20.09.2022 по справі 906/530/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"20" вересня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/530/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.,

за позовом Приватного підприємства " Сталь Торг Захід"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО"

про стягнення 737709,66 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Рак Т.С. ордер АН№1073078 від 12.07.2022 (в режимі відеконференції)

від відповідача: не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сталь Торг Захід" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" 737709,66 грн основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №01-08/02/22 від 08.02.2022.

Ухвалою від 27.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 19.08.2022.

До суду 19.08.2022 від представника відповідача надійшов відзив від 19.08.2022 з доказами погашення заявленого боргу (а.с. 44-46).

У зв`язку з тим, що в судовому засіданні 19.08.2022 представник позивача повідомляла, що до початку підготовчого засідання направила через електронний суд заяву про зменшення розміру позовних вимог, для з`ясування надходження такої заяви, суд оголошував перерву.

Ухвалою від 19.08.2022 розгляд справи відкладено на 20.09.2022.

22.08.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, з додатками, серед яких копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 30.07.2022 та докази направлення зазначених документів відповідачу. (а.с. 54-56).

20.09.202 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 67-69).

20.09.2022 від позивача, через систему "Електронний суд" надійшли:

- клопотання/заява про залишення без розгляду заяви від 18.08.2022 про зменшення позовних вимог у справі №906/530/22;

- клопотання/заява, згідно якої позивач просить закрити провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України, за відсутністю предмета спору та стягнення з відповідача 7000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката, а також 11065,65 грн витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання/заяву про закриття провадження у справі, позивач, зокрема, зсилається на ч. 9 ст. 129, ч. 3 ст. 130 ГПК України та наголошує, що оскільки спір виник внаслідок винних дій саме відповідача, зазначені витрати мають бути покладені на останнього у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні вищевказані заяви підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Як вбачається з отриманого судом трекінгу відстеження поштових відправлень, ухвалу суду від 19.08.2022 відповідач отримав 27.08.2022 особисто.

Розглядаючи подану позивачем заяву про закриття провадження у справі, суд враховує клопотання/заяву позивача про залишення без розгляду заяви від 18.08.2022 про зменшення розміру позовних вимог, тому заява про закриття провадження у справі розглядається без урахування заяви від 18.08.2022.

Дослідивши подані документи, суд встановив, що згідно платіжних доручень №263 від 11.08.2022 та №270 від 16.08.2022 відповідач сплатив заявлену позивачем суму основного боргу у розмірі 737709,66 грн (а.с. 79-80).

За вказаного, суд дійшов висновку про те, що у даній справі дійсно відсутній предмет спору, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України.

У разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Зважаючи на позицію позивача щодо заявлених до стягнення судових витрат, суд враховує таке.

За приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Однак, припинення (закриття) провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв`язку з чим р е з у л ь т а т в и р і ш е н н я с п о р у в і д с у т н і й (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19).

Слід також звернути увагу, що оскільки суд не розглядав справу по суті, тому не надавав оцінку діям сторін та їх поведінці у спірних правовідносинах, що також унеможливлює застосування ч.9 ст. 129 ГПК України.

Крім того, у постанові від 19.02.2020 у справі № 903/181/19 Верховний Суд підкреслив, що у зазначеній нормі ГПК (ч. 9 ст. 129 ГПК України) йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення с п о р у п о с у т і. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України "Про судовий збір" у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.

Зокрема, у п. 5 ч. 1 ст. 7 цього Закону прямо встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі з а к р и т т я (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Подібний за змістом висновок щодо застосування приписів частини дев`ятої статті 129 ГПК України, пункту 5 частини 1 статті 7 Закон України "Про судовий збір" викладений також у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17, від 06.09.2021 у справі № 910/8775/20.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу, що у ч. 3 ст. 130 ГПК України йдеться про понесені у справі витрати позивача, тоді як згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У ч.3 цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Тобто, у ст. 123 ГПК України розмежовано судові витрати на судовий збір та на витрати, пов`язані з розглядом справи, і наголошено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України "Про судовий збір", згідно якого передбачено повернення судового збору з Державного бюджету України, у разі з а к р и т т я (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Вказане також узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у поставнові від 19.02.2020 у справі № 903/181/19.

Таким чином, суд відмовляє позивачеві у стягненні суми судового збору з відповідача і роз`яснює його право на звернення з клопотанням про повернення судового збору в порядку п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що з огляду на вищенаведене, при вирішенні питання про їх стягнення, ч.3 ст. 230 ГПК України підлягає застосуванню.

Позивач у позовній заяві вказав, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 21565,65 грн, з яких: витрати по сплаті судового збору у розмірі 11065,65 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10500,00 грн, з яких: 1000,00 грн - консультація з питання стягнення боргу за договором поставки, 6000,00 грн - складання позовної заяви, 3500,00 грн - складання відповіді на відзив.

Згідно клопотання/заяви про закриття провадження у справі позивач просив покласти на відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач у відзиві на заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 67-69) не погодився із заявленими у попередньому орієнтовному розрахунку сумами судових витрат та вважає їх необґрунтованими. Звернув увагу, що в матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордеру №б/н від 20.07.2022 про отримання представником Рак Т.С. від позивача у справі 7000,00 грн за договором про надання правої допомоги, однак останній в матеріалах справи відсутній, як відсутній і детальний опис виконаних доручень клієнта.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Матеріали справи містять ордер на надання правничої (правової допомоги) ПП "Сталь Торг Захід" на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 10.05.2022 у Господарському суді Житомирської області адвокатом Рак Тетяною Сергіївною (а.с. 33) та Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3364 від 30.09.2009, видане Рак Тетяні Сергіївні (а.с. 83).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

У матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги від 10.05.2022 (а.с. 30) укладений між ПП "Сталь Торг Захід" (клієнт) та Рак Тетяною Сергіївною (адвокат), згідно якого адвокат зобов`язується надавати правову (юридичну) допомогу для захисту у разі порушення чи оспорення прав та законних інтересів клієнта відповідно до діючого законодавства у судах усіх інстанцій, установах та організаціях усіх форм власності, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, тощо, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) за надання правової допомоги (в тому числі додаткову винагороду, додаткові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги), відповідно до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, за надану правову допомогу клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) із розрахунку 2000,00 гривень за годину роботи адвоката.

Гонорар сплачується адвокату протягом одного дня з моменту підписання акту наданих послуг. Обсяг наданих послуг зазначається в актах наданих послуг, підписаними обома сторонами, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 3.2. Договору).

Згідно підписаного сторонами Акту наданих послуг (а.с. 31), адвокат надав клієнту за договором про надання правової допомоги від 10.05.2022, наступні послуги:

- консультація з питань стягнення боргу за договором поставки №01-08/02/22 від 08.02.2022, 12.07.2022, тривалість надання послуги - 0 годин 30 хвилин - 1000,00 грн;

- складання позовної заяви про стягнення з Приватне підприємство "Сталь Торг Захід" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" 737709,66 грн, тривалість надання послуги - 3 години - 6000,00 грн.

Всього - 7000,00 грн.

Також у матеріалах справи міститься копія квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 20.07.2022 про сплату позивачем вартості послуг за договором про надання правової допомоги від 10.05.2022 у розмірі 7000,00 грн (а.с.59).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а викладені у відзиві на позовну заяву заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу щодо відсутності договору та детального опису виконаних робіт, спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом даної справи і співмірними складності справи та витраченому адвокатом часу, а також обсягам і складності наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, були необхідними та фактично понесені.

Оскільки позивач не підтримує позовні вимоги саме у зв`язку із їх задоволенням відповідачем після пред`явлення позову, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, п.2 ч.1 ст. 231, ст. 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Сталь Торг Захід" про зменшення розміру позовних вимог від 18.08.2022 залишити без розгляду.

2. Закрити провадження у справі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень-МБО" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, буд. 20, ід код 03583924) на користь Приватного підприємства "Сталь Торг Захід" (89114, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Кам`яниця, вул. Ужанська. буд. 105, ід. код 44503991) 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 27.09.2022.

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек.)